Ухвала

від 10.03.2020 по справі 910/7562/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.03.2020справа №910/7562/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши у судовому засіданні

скаргу акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815; далі - Залізниця)

на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковтюх Єлізавєту Євгеніївну

з виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020

у справі № 910/7562/19

за позовом приватного підприємства Кобо Плюс (49080, м. Дніпро, вул. Шолохова, буд. 29, кв. 54; ідентифікаційний код 30733237; далі - Підприємство)

до Залізниці

про стягнення 2 701 823,21 грн.

та за зустрічним позовом Залізниці

до Підприємства

про стягнення 1 571 923 грн.,

за участю представників:

скаржника - Куракіна Ю.В. (адвокат; ордер від 21.12.2018 серія КВ №416353);

Підприємства - не з`явився;

ВДВС - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Залізниці: 2 500 000 грн. основної заборгованості, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 19.07.2018 №ЦУП-01/0195/18 про надання послуг з поточного ремонту тепловоза СМЕ-3 в обсязі ПР-3 (далі - Договір); 75 000 грн. заборгованості з повернення забезпечувального платежу; 18 601,67 грн. 3% річних; 37 782,35 грн. втрат від інфляції; 70 439,19 грн. пені, а всього 2 701 823,21 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №910/7562/19, позовні вимоги Підприємства до Залізниці про стягнення 2 701 823,21 грн. задоволено частково; стягнуто з Залізниці на користь Підприємства: 2 500 000 грн. заборгованості; 75 000 грн. не повернутого забезпечувального платежу; 18 327,82 грн. 3% річних; 37 032,35 грн. втрат від інфляції; 70 439,19 грн. пені, 20 200 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 40 511,99 грн. судового збору; у задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено; відмовлено у задоволенні зустрічного позову Залізниці до Підприємства про стягнення 1 571 923 грн.

31.01.2020 господарським судом міста Києва видано наказ на виконання вказаного рішення.

24.02.2020 від Залізниці до суду надійшла скарга від 20.02.2020 №б/н на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро; далі - ВДВС) Ковтюх Є.Є. з виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/7562/19, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Ковтюх Є.Є. з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/7562/19;

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Ковтюх Є.Є. від 11.02.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №61240967;

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Ковтюх Є.Є. від 14.02.2020 про арешт коштів боржника ВП №61240967;

- зобов`язати ВДВС винести постанову про повернення наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/7562/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Скаргу мотивовано тим, що:

- 20.10.2019 набрав чинності Закон України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 02.10.2019 №145-ІХ (далі - Закон №145-ІХ);

- відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №145-ІХ забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності вказаним Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності Законом №145-ІХ, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами;

- підприємства Залізниці включено до вказаного переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що є додатком до Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації ;

- у зв`язку з тим, що Закон №145-ІХ набрав чинності до відкриття державним виконавцем ВДВС Ковтюх Є.Є. виконавчого провадження відносно боржника Залізниці, то державний виконавець ВДВС Ковтюх Є.Є. повинна була повернути наказ господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/7562/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2020 розгляд скарги призначено на 10.03.2020.

ВДВС 02.03.2020 подало відзив на скаргу, в якому вказало, що:

- керівникам відділів державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до врахування в роботі, Департаментом державної виконавчої служби було надіслано з метою єдиної практики застосування норм пункту 3 розділу ІІІ Закону №145-ІХ позиція Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України, викладену у листі від 24.12.2019 №3336-11.4.3-19 для застосування в роботі державними виконавцями під час примусового виконання судових рішень та рішень інших органів;

- на думку ВДВС, в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцеві перехідні положення Закону №145-ІХ, законодавцем було покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений в Конституції України та в законах України, так і необхідність збереження об`єктів державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур; винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами; тобто, вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства - грошові кошти та товари;

- у разі аналізу норми пункту 3 розділу ІІІ Закону №145-ІХ як такої, що дозволяє стягнення виключно тих грошових коштів, які передані в заставу за кредитними договорами, доведеться дійти парадоксального висновку, що держава забороняє стягнення грошових коштів в соціально резонансних ситуаціях із невиплатою зарплати та одночасно дозволяє їх стягнення в ексклюзивних та рідно застосованих операціях з передання грошових коштів у заставу за кредитними договорами; такий підхід до аналізу обговорюваної норми фактично толерує порушення Конституції України, зокрема, її положень щодо права на працю та її оплати, а отже є хибним;

- зміст відповідного положення Закону №145-ІХ слід розуміти як такий, яким забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності Законом №145-ІХ були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , за винятком: 1) стягнення грошових коштів; 2) стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами;

- також враховуючи наявність принципу обов`язковості виконання рішень, закріпленого в Конституції України та в законах України, а також те, що основною метою заборони на вчинення виконавчих дій, встановленої пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №145-ІХ, є запобігання відчуження цілісних майнових комплексів відповідних державних підприємств, ВДВС вважає, що під час виконання рішень немайнового характеру виконавець зобов`язаний здійснювати всі необхідні виконавчі дії для фактичного виконання в повному обсязі рішення, крім тих виконавчих дій, що можуть призвести до відчуження майна таких державних підприємств.

Представники Підприємства і ВДВС у судове засідання 10.03.2020 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Ухвалу суду від 27.02.2020 було надіслано Підприємству і ВДВС на адреси, зазначені у скарзі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

Відповідно до інформації з офіційного сайту акціонерного товариства Укрпошта станом на 03.03.2020:

- Підприємством ухвалу не отримано, відмітка відділення поштового зв`язку Відправлення не вручене під час доставки: інші причини ;

- ВДВС - вручено за довіреністю.

Враховуючи те, що матеріали справи є достатніми для розгляду скарги, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі державного виконавця і представника Підприємства.

Представник скаржника у судовому засіданні 10.03.2020 надав пояснення щодо скарги, підтримав її та просив задовольнити.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.

Частинами першою і другою статті 343 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно із статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Водночас, за приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, 11.02.2020 державним виконавцем ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №16240967 на виконання наказу суду від 30.01.2020.

14.02.2020 постановою державного виконавця ВДВС накладено арешт на грошові кошти Залізниці у сумі 3 037 835,32 грн. (у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів).

Разом з тим, Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно з додатком 2 до вказаного Закону Залізницю включено до вказаного переліку.

20.10.2019 набрав чинності Закон №145-ІХ, відповідно до пункту 3 розділу IIІ Прикінцеві та перехідні положення якого забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Таким чином, оскільки Закон №145-ІХ набрав чинності до відкриття державним виконавцем ВДВС Ковтюх Є.Є. виконавчого провадження №16240967 відносно боржника, то державний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, дії державного виконавця ВДВС Ковтюх Є.Є. з відкриття виконавчого провадження є неправомірними, а відтак постанови від 11.02.2020 про відкриття виконавчого провадження та від 14.02.2020 про накладення арешту на грошові кошти Залізниці підлягають скасуванню.

Що ж до посилань ВДВС на лист Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.12.2019 №3336-11.4.3-19, то викладена у ньому інформація несе виключно інформаційний характер, та не є нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню у виключних випадках. Крім того, пункт 3 розділу IIІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №145-ІХ містить заборону стягувати кошти і товар, що були передані в заставу за кредитними договорами, а не окремо кошти за будь-якими зобов`язаннями і окремо товар, який переданий в заставу за кредитними договорами як це зазначено у листі від 24.12.2019 №3336-11.4.3-19.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на те, що державним виконавцем ВДВС Ковтюх Є.Є. неправомірно відкрито виконавче провадження, суд вважає за необхідне зобов`язати ВДВС винести постанову про повернення наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/7562/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Керуючись статтями 234, 235, 240, 342, 343 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковтюх Єлізавєту Євгеніївну з виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/7562/19 задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковтюх Є.Є. з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/7562/19.

3. Скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковтюх Є.Є. від 11.02.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №61240967.

4. Скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковтюх Є.Є. від 14.02.2020 про арешт коштів боржника ВП №61240967.

5. Зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винести постанову про повернення наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/7562/19 стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Копію ухвали надіслати державному виконавцю Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковтюх Є.Є.

Ухвала господарського суду набирає законної сили після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 13.03.2020.

Суддя О.В. Марченко