Рішення

від 12.03.2020 по справі 813/3118/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3118/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Жовковська Ю.В.

з участю представників:

від позивача - Кожан А.В.,

від відповідача - Холявка І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) "Глянс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Глянс" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2017 року за №0013621412, №0013631412, №0013641412. озивач свої вимоги аргументує тим, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ПП Інструм , ТзОВ Вест Трейдінг ЛТД , ПП Схід -інвест - сервіс є необґрунтованими та безпідставними, оскільки товари та послуги позивачем фактично отримані та оплачені, використані в господарській діяльності, під час перевірки надані всі документи, які підтверджують реальність здійснення вказаних операцій. Так, позивач, зокрема вважає, що для здійснення господарських операцій не має необхідності володіти майном, в тому числі складськими приміщеннями на праві власності. Таке майно може перебувати у підприємства на підставі укладених договорів оренди. При цьому, позивач звертає увагу на те, що жодні обвинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях та здогадках. Актом перевірки, на думку позивача, не наведено жодних достовірних обґрунтувань, які б підтверджували неможливість здійснення позивачем господарських операцій та не наведено жодних реальних фактів заниження податку на додану вартість та податку на прибуток. Відповідач у відзиві на позов зазначає, що ним отримано податкову інформацію від ДПІ у Печерському районі м.Києва від 25.09.2014 року за №52/7/26-55-22-10, якою встановлено, що у ПП Діслав (правонаступника ПП Інструм ) відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно надання позивачу послуг з сушіння деревини. Також, відповідач зазначає, що надані до перевірки акти виконаних робіт оформлені з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема у таких актах не конкретизовано зміст послуг, не визначено обсяги наданих послуг, не вказано яким чином розраховувалась їхня вартість, не вказано якими ресурсами здійснювалась сушка деревини, в актах не міститься інформації про використання обладнання, акти не містять інформацію про фактично понесені витрати, що не дає можливості підтвердити подальше використання даних послугу межах господарської діяльності. Щодо господарських відносин з ТзОВ Вейсес , то відповідач звертає увагу на те, що ним отримано податкову інформацію від ДПІ у Печерському районі м.Києва від 03.09.2015 року за №586/26-55-22-10/39419613, якою встановлено, що у підприємства відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно надання позивачу послуг з сушіння деревини. Також, відповідач вказує на те, що позивачем не надано жодного доказу чи пояснень стосовно того, які заходи він вживав для отримання інформації щодо господарської діяльності його контрагентів. Відтак, на думку, контролюючого органу, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням необхідного справедливого балансу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Верховного Суду від 19.09.2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 року у справі №813/3118/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року адміністративну справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою суду, занесеною у протокол судового засідання від 16.01.2020 року, допущено заміну відповідача на його процесуального правонаступника - ГУ ДПС у Львівській області.

На підставі наявних в матеріалах доказів судом встановлені такі обставини.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ Глянс з питань взаємовідносин із ПП Інструм за серпень 2014 року, за січень 2015 року, ТзОВ Вест Трейдінг ЛТД та ПП Сїід-інвест-сервіс за березень 2015 року, за липень 2015 року, Головним управління ДФС у Львівській області складено акт від 13.07.2017 року за №999/13-01-14-12/38246585.

Перевіркою встановлено порушення:

- підп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, пп.138.2., п.138.8, ст. 138, підп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.3 П(С)БО1, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за № 290 (далі - П (С) БО 15), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму - 144634 грн. 20 коп.;

- п.185.1, ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2015 року на суму 44715 грн. 00 коп.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за березень 2015 року на суму - 42920 грн. 00 коп.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму - 146283 грн. 54 коп.

Як наслідок контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.08.2017 року:

- за № 0013631412, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 182854 грн. 43 коп., в тому числі 146283 грн. 54 коп. за податковими зобов`язаннями та 36570 грн. 89 коп. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- за №0013621412, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 159994 грн. 25 коп., в тому числі 144634 грн. 20 коп. за податковими зобов`язаннями та 15360 грн. 05 коп. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- за №0013641412, яким зменшено на 44715 грн. 47 коп. суму податкового зобов`язання та зменшено на 42920 грн. 00 коп. суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, перевіряючі дійшли до висновку, що реальність вчинення господарських операцій з придбання ТзОВ Глянс у ТхОВ Вейсес та подальша реалізація на ПП Схід-Інвестбуд-сервіс відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Також, перевіряючі вважають, що позивачем не надано до перевірки документи, які були б належно оформлені, а саме: в актах виконаних робіт з ТзОВ Вейсес (ТзОВ Вест-трейдінг ЛТД ) та ПП Діслав (ПП Інструм ) не конкретизовано зміст послуг, не визначено обсяги наданих послуг, не вказано яким чином розраховувалась їхня вартість, не вказано якими ресурсами здійснювалась сушка деревини, в актах не міститься інформації про використання обладнання, акти не містять інформацію про фактично понесені витрати, що не дає можливості підтвердити подальше використання даних послугу межах господарської діяльності.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Водночас, статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов`язань по господарських операціях, які стосуються спірних правовідносин.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, то такі ґрунтуються на аналізі господарських операцій позивача та його контрагентів - ПП Схід-Інвестбуд-сервіс , ТзОВ Вейсес (ТзОВ Вест-трейдінг ЛТД ) та ПП Діслав (ПП Інструм ).

Між ТзОВ «Глянс » (покупець), код ЄДРПОУ 38246585, та ТзОВ Вейсес (продавець), код ЄДРПОУ 39419613, укладено договір купівлі-продажу від 24.03.2015 року за №24/03/2015-2, згідно з умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець належним чином прийняти і оплатити товар: пиломатеріали в кількості та асортименті згідно товаросупроводжуючих документів, підписаних та завірених сторонами.

На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надано платіжні доручення, видаткові накладні, податкові накладні.

Між ТзОВ «Глянс » (замовник), код ЄДРПОУ 38246585, та ТзОВ Вейсес (виконавець), код ЄДРПОУ 39419613, укладено договір про надання послуг по сушці пиломатеріалів від 24.03.2015 року за №24/03-2015-1, згідно з умовами якого виконавець забезпечує сушку пиломатеріалів з дотриманням всіх стандартних технологічних вимог та особливих вимог замовника.

На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Між ТзОВ «Глянс » (покупець), код ЄДРПОУ 38246585 та ПП Діслав (виконавець), код ЄДРПОУ 37963151, укладено договір про надання послуг по сушці пиломатеріалів від 02.07.2014 року за №02/07/2014-1, згідно з умовами якого виконавець забезпечує сушку пиломатеріалів з дотриманням всіх стандартних технологічних вимог та особливих вимог замовника.

На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надано договір про перевезення вантажів митною територією України від 02.01.2014 року за №1, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, акти прийому-передачі пиломатеріалів на сушіння від 01.08.2014 року за №1/08/2014, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

В той же час, контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку про те, що у контрагентів позивача ПП Діслав та ТзОВ Вейсес відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно надання позивачу послуг з сушіння деревини.

При цьому, викладені в акті перевірки висновки ґрунтуються в тому числі на аналізі господарської діяльності контрагентів позивача ПП Діслав та ТзОВ Вейсес (податкова інформація від ДПІ у Печерському районі м.Києва від 25.09.2014 року за №52/7/26-55-22-10 та від 03.09.2015 року за №586/26-55-22-10/39419613), а не на дослідженні господарських операції безпосередньо між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, суд не може покласти в основу судового рішення аргументи та обґрунтування контролюючого органу обставин нереальності згаданих господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати згадані обставини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що прямими доказами, в підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не містять недоліків, а не докази, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки, які ґрунтуються на припущеннях.

Відтак, суд вважає, що інформація, яка міститься у наданих позивачем первинних документах, не спростована відповідачем.

Таким чином, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу обставин нереальності господарських операцій, в силу наведених міркувань.

Крім того, не можна залишити поза увагою і те, що як передбачено п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, які не мають недоліків.

Відтак, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Окрім того, даючи оцінку висновкам контролюючого органу, викладеним в акті перевірки, судом, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховано такі правові позиції Верховного Суду:

- норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова ВС від 12.06.2018 року у справі № 826/11879/13-а);

- порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов`язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов`язань (постанова ВС від 23.05.2018 року у справі № 2а-102/09/0770);

- відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (постанова ВС від 12.06.2018 року у справі № 802/1155/17-а);

- правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова ВС від 23.05.2018 року у справі № 804/2551/13-а);

- порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова ВС від 18.05.2018 року у справі № П/811/1508/16);

- наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер (постанова ВС від 12.06.2018 року у справі № 826/11879/13-а).

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб`єкта владних управлінських функцій вважається правомірним - таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

Як наслідок, відповідачем не спростовано правомірності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з ПП Діслав та ТзОВ Вейсес на загальну суму 189203 грн. 54 коп.

Щодо визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Як передбачено підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

З врахуванням того, що в процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами позивача ПП Діслав та ТзОВ Вейсес , та з якими контролюючий орган пов`язує порушення податкового законодавства при оподаткуванні податком на прибуток, суд вважає неправомірним висновок відповідача про заниження податку на прибуток за результатами господарських операцій з ПП Діслав та ТзОВ Вейсес .

Що стосується взаємовідносин ТзОВ Глянс та ПП Схід-Інвест-Сервіс , то позивачем під час судового розгляду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин реальності вчинення господарських операцій між вказаними контрагентами, зокрема документів податкового та первинного бухгалтерського обліку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що такі документи не були представлені судом позивачем ні під час попереднього судового розгляду справи, ні під час нового судового розгляду.

Відтак, суд вважає, що висновки контролюючого органу про завищення ТзОВ Глянс податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 44715 грн. 47 коп. за результатами господарських взаємовідносин з ПП Схід-Інвест-Сервіс є підставними та обґрунтованими.

Як передбачено ч.5 ст.353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Зі змісту постанови Верховного Суду від 19.09.2019 року убачається, що направляючи справу на новий розгляд суд вказав на:

- необхідність оцінки на предмет законності виявлені відповідачем в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП Схід-інвест-сервіс ;

- необхідність розглянути позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.08.2017 року за №0013641412;

- надання належної оцінки протоколу допиту свідка ОСОБА_1 , відібраного в рамках кримінальної справи №42015000000001259;

- необхідність встановлення дійсного складу всіх суб`єктів господарювання, з якими в перевіряємий період позивач мав правовідносини, а саме їх найменування та коди ЄДРПОУ.

З огляду на викладене, судом під час судового розгляду надана правова оцінка реальності господарських операцій між ТзОВ Глянс та ПП Схід-Інвест-Сервіс .

Щодо наявності в матеріалах справи протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 07.11.2016 року, відібраного в рамках кримінальної справи №42015000000001259, то суд зазначає, що всі первинні бухгалтерські документи від імені ПП Діслав підписувала директор Корольова Л.В., яка згідно з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 18.11.2011 року являється керівником цього підприємства, а не Золотніков В.В.

Також, судом встановлено, що позивач у перевіряємий період мав правовідносини з ТзОВ Вейсес ( код ЄДРПОУ 39419613), ПП Діслав (код ЄДРПОУ 37963151) та з ПП Схід-Інвест-Сервіс (код ЄДРПОУ 34924125), що було відображено у документах податкової та бухгалтерської звітності, а також в акті перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2017 року за №0013621412, №0013631412 та №0013641412 в частині зменшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 44715 грн. 47 коп., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними, прийняті Головним управлінням ДФС у Львівській області, податкові повідомлення-рішення від 01.08.2017 року за №0013621412, №0013631412 та №0013641412 в частині зменшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 44715 грн. 47 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 35, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Глянс (код ЄДРПОУ 38246585), що знаходиться за адресою Львівська область, смт.Великий Любінь, вул.Львівська, 192е, 14465 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн. 88 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13 березня 2020 року.

Суддя В.Я.Мартинюк