Рішення

від 04.05.2007 по справі 2-172/2007

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-172 за 2007р.

РІШЕННЯ

Іменем України

4 травня 2007 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Богаченко С.І.

при секретарі -     Тхір О.Т.

розглянувши при попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підлісківської сільської ради Мостиського району, третя особа Державна нотаріальна контора Мостиського району про визнання права власності на будинковолодіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом покликаючись на те, що її чоловіку ОСОБА_2, який помер 19.10.1995р., в 1991р. було надано земельну ділянку під забудову в с.Підліски Мостиського району на якій було збудовано житловий будинок з господарським спорудами. Чоловік заповіту не залишив. Його спадкоємцями за законом є позивачка та їх діти ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Позивачка прийняла спадщину згідно ст.1268 ЦК України, оскільки на момент отримання земельної ділянки під забудову проживала разом із спадкоємцем. Не може оформити право власності на будинковолодіння, оскільки на нього належним чином не оформлено право власності за життя чоловіка.

Просить визнати за нею право власності на вказане майно.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Уточнила, що вказане будинковолодіння збудоване спільно з чоловіком під час шлюбу, тому є їх спільною сумісною власністю. Коли чоловік помер відкрилася спадщина на половину будинковолодіння, яку вона прийняла згідно ст.549 ЦК України( 1963р.), оскільки фактично вступила у володіння спадковим майном. Діти на спадкове майно не претендують. Після прийняття спадщини по смерті чоловіка вона стала власником всього будинку.

Голова Підлісківської сільської ради ОСОБА_6 позов визнав повністю і пояснив, що з уточнених позивачкою підстав за нею слід визнати право власності на спірне будинковолодіння.

Представник третьої особи - державний нотаріус ОСОБА_7 покладає вирішення даної справи на розсуд суду.

Відповідно до ст.11, ч.2 ст.31, ч.4 ст.130, ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка та ОСОБА_2, перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.02.1982р..

На виділеній в 1991р. ОСОБА_2 земельній ділянці подружжям було збудовано житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Вишнева 31 в с.Підліски Мостиського району, однак належним чином на нього вони не оформили право власності.

Згідно ст.ст.22, 28 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і в разі його поділу частки подружжя визнаються рівними.

ОСОБА_2 помер 19.10.1995р., заповіту не залишивши. Його спадкоємцями за законом першої черги згідно ст.529 ЦК України( 1963р.) є позивачка, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (діти вказаного подружжя). Троє останніх спадщини не приймали, оскільки не вчинили жодної дії, що свідчить про її прийняття, що ними визнано.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить, зокрема, право на половину зазначеного будинковолодіння, яку відповідно до ст.549 ЦК України прийняла позивачка, яка фактично вступила у володіння спадковим майном, оскільки після смерті чоловіка продовжила проживати у спірному будинковолодінні, дбає про нього.

Вказані обставини стверджуються поясненнями сторін, свідоцтвом про укладення шлюбу між позивачкою та ОСОБА_2, свідоцтвом про смерть останнього, паспортом позивачки, проектом забудови земельної ділянки, технічним паспортом будинковолодіння та довідкою про його вартість, заявами про відмову від права на спадщину ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, довідкою Підлісківської сільської ради.

Підсумовуючи, після прийняття спадщини, яка відкрилася по смерті чоловіка позивачка стала фактичним власником всього спірного будинковолодіння(половина будинковолодіння належала позивачці як частка у праві спільної сумісної власності подружжя), а тому за нею слід визнати право власності за законом на нього.

Рішенням Мостиської міської ради від 18.04.2007р. №13 позивачку звільнено від сплати державного мита по даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 28 КпШС України, ст.ст.529, 548-549 ЦК України(1963р.), ст.328 ЦК України(2003р.), ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за законом на будинковолодіння, що знаходиться по вул. Вишнева 31 в с.Підліски Мостиського району Львівської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або шляхом подання через Мостиський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України(20 днів), рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.