Рішення

від 04.03.2020 по справі 309/3047/17

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3047/17

Провадження № 2/309/167/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судових засідань: Орос В.М.

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідачів : Юрчик С.В., Володько С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог ОСОБА_5 про визнання договорів дарування недійсними та застосування наслідків їх недійсності, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся в Хустський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування договорів дарування 5/9 часток нежитлової будівлі та земельної ділянки, а також виключення із спадкової маси майна - 5/9 часток нежитлової будівлі та земельної ділянки, які відчужувалися за вище вказаними договорами. А саме договору дарування від 13 серпня 2014 року укладеного між громадянином ОСОБА_4 та його матір`ю, ОСОБА_6 5/9 (п`ять дев`ятих) часток нежитлової будівлі, що посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Якоб Н.І. 13 серпня 2014 року за реєстровим номером 1227. За вказаним договором ОСОБА_4 подарував (передав безоплатно у власність обдарованої), а ОСОБА_6 прийняла в дар 5/9 (п`ять дев`ятих) часток будинку садовода профілакторію Теплі Води , площею 277,0 (двісті сімдесят сім цілих нуль десятих) кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 -н (без номера). Також заявлено вимогу про скасування договору земельної ділянки від 13 серпня 2014 року укладеного між громадянином ОСОБА_4 та його матір`ю, ОСОБА_6 5/9 (п`ять дев`ятих) часток земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Якоб Н.І. 13 серпня 2014 року за реєстровим номером 1228. За вказаним договором ОСОБА_4 подарував (передав безоплатно у власність обдарованої), а ОСОБА_6 прийняла в дар 5/9 часток земельної ділянки площею 1,4072 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка б-н. 13.08.2014 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Якоб Н.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 1512981 від 13.08.2014 р., на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності №6670036 від 13.08.2014 р. стосовно державної реєстрації за ОСОБА_6 права власності на 5/9 (п`ять дев`ятих) часток будинку садовода профілакторію Теплі Води , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2016 року №65882222. Також 13 серпня 2014 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Якоб Н.І. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15130049 від 13.08.2014 р., на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності № 6670187 від 13.08.2014 р. стосовно державної реєстрації за ОСОБА_6 права власності на 5/9 (п`ять дев`ятих) часток земельної ділянки за кадастровим номером: 2125381401:01:005:0114, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка б-н., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.08.2017 року №93903352.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року у справі № 758/3155/13-ц стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 кошти на загальну суму 2 189 926 гривень 00 копійок. На виконання рішення було видано виконавчий лист від 06 травня 2015 року № 758/3155/13-ц. З червня 2015 року і по сьогоднішній час у провадженні Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві знаходиться вказане виконавче провадження. В межах даного виконавчого провадження станом на 10.03.2017 року виявлено відсутність у ОСОБА_4 особистого нерухомого майна та грошових коштів, на які можна було б звернути стягнення в рахунок погашення боргу перед стягувачем. Також Подільським РВ ДВС встановлено, що 13.08.2014 р. ОСОБА_4 на користь своєї матері - ОСОБА_6 згідно договору дарування відчужено нежитлову будівлю будинку садовода профілакторію Теплі води , в розмірі 5/9 часток, загальною площею 498,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 , та земельну ділянку в розмірі 5/9 часток із загальної площі 1,4072 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114. 13 серпня 2014 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Якоб Н.І. прийнято рішення з проведенням відповідної реєстрації переходу права власності на ОСОБА_6 за вказаними договорами дарування. Позивач просить суд звернути увагу на те, що на момент відчуження нерухомості по договорам дарування (у серпні 2014 року) за ОСОБА_4 вже рахувалася заборгованість перед рядом банківських установ, що підтверджується відповідними судовими рішеннями, а саме: рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 року у справі № 22/186 стягнуто солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , Приватного підприємства Полі-Пак (засновником даного підприємства є ОСОБА_7 С ОСОБА_8 ) та ТОВ СФС на користь ПАТ Марфін Банк 1 693 599,39 грн. боргу по кредитному договору № 276/К від 25.04.2008 р., 456 486,47 грн. боргу по відсоткам, 38 732,13 грн. пені; рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року у справі № 758/4651/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року, стягнуто солідарно із ОСОБА_4 та ПП Мрія Імпекс (засновником даного підприємства є ОСОБА_7 ) на користь ПАТ Комерційний банк Експобанк 26 567 191 грн. 92 коп. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року представнику ОСОБА_4 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 758/4651/13-ц. На час відчуження власного нерухомого майна своїй матері ОСОБА_6 , відповідач був обізнаний з вище вказаними судовими рішеннями та розглядом справи за його позовом з березня 2013 року (справа № 758/3155/13-ц за позовом про стягнення боргу за договорами позики). Та передбачав негативні наслідки для себе у випадку виконання судових рішень шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно. Після смерті ОСОБА_6 виявлялося, що спадкоємцем її майна за заповітом є внук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином відповідача ОСОБА_4 . Позивач вважає, що наведені ним мотиви позовної заяви дають достатньо підстав для задоволення позову та надані ним докази свідчать про фіктивність нотаріально посвідчених договорів дарування, які є предметом спору у даній справі, що є наслідком визнання їх недійсними.

19 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_2 подав заяву про збільшення позовних вимог, та ставить питання про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності № 6670036 від 13.08.2014 року та № 6670187 від 13.08.2014 року, відповідно до якого за ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) було зареєстровано право власності на 5/9 (п`ять дев`ятих) часток будинку садовода профілакторію Теплі Води , який розташований за адресою: Закарпатська АДРЕСА_1 Велятино, АДРЕСА_3 Санаторна, будинок б-н. та на 5/9 (п`ять дев`ятих) часток земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, розташована за адресою: АДРЕСА_1 б-н.

В даному провадженні ухвалою судді Хустського районного суду від 06.10.2017 року, за клопотанням позивача вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю будинку садовода профілакторію Теплі Води , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 б- АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 430530821253; земельну ділянку площею 1,4072 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка б-н, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 426362721253.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 18.12.2017 року, змінено ухвалу суду першої інстанції від 06.10.2017 р. про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 5/9 частин будинку садовода профілакторію Теплі Води , що розташований за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Велятино, вулиця Санаторна, будинок б-н, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 430530821253; а також на 5/9 частин земельної ділянки площею 1,4072 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка б-н, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 426362721253. 20 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Хустського районного суду від 06.10.2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18.12.2017 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судового палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Хустського районного суду від 06.10.2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18.12.2017 року залишено без змін.

Крім цього, відповідачем ОСОБА_3 19 березня 2018 року подавалася апеляційна скарга на ухвалу Хустського районного суду від 06.10.2017 року про відкриття провадження у даній справі, з посиланням на порушення судом першої інстанції порядку визначення підсудності з розгляду даного позову. Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 25.07.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Хустського районного суду від 06.10.2017 року про відкриття провадження у даній справі залишено без змін.

В ході розгляду справи за ухвалою від 18.01.2019 р. судом витребувані докази з Шостої Київської державної нотаріальної контори, а саме копія спадкової справи №430/2016, що була заведена після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, ухвалою від 02.04.2019 року судом витребувані докази з Публічного акціонерного товариства Укрпошта та Пенсійного фонду України про спосіб отримання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 пенсії через відділення ПАТ Укрпошта , що знаходиться у с. Велятино Хустського району Закарпатської області, у період з 13.08.2014 р. по 18.03.2016 р.

Ухвалою Хустського районного суду від 18.01.2019 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_9 до участі в справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , який входив до кола спадкоємців за померлою ОСОБА_6 , і в позовній заяві однією з вимог ставилося питання про зменшення розміру спадщини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 збільшені позовні вимоги підтримав та зазначив, що ОСОБА_2 обґрунтовано вважає дії ОСОБА_4 по відчуженню нерухомого майна своїй матері за договорами дарування, такими що спрямовані на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судових рішень про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів. Фіктивність таких договорів не викликає сумнівів, так як дарувальник ОСОБА_7 фактично продовжував володіти та користуватися цим майном після формального переоформлення права на це майно на свою матір. В свою чергу, ОСОБА_6 при житті склала заповіт на користь свого внука ОСОБА_3 , який є рідним сином відповідача ОСОБА_4 . Наведені ОСОБА_2 в позовній заяві мотиви повністю підтверджені в судовому засіданні дослідженими письмовими доказами. Також представник позивача просив дати критичну оцінку допитаним по справі свідкам ОСОБА_10 Н ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оскільки вказані свідки пов`язані між собою та відповідачем ОСОБА_4 , через перебування на різних адміністративних посадах які також пов`язані з господарською діяльністю профілакторію Теплі Води . Крім цього, свідчення даних свідків ніяким чином не впливають на саму природу укладених договорів дарування, що є предметом спору у даній справі.

Представники відповідачів ОСОБА_9 та Володько С.С. у судовому засіданні позовні вимоги не визнавали, заперечували проти задоволення збільшених позовних вимог. В своїх пояснення представники відповідачів зазначали, що оскаржувані договори були укладені добровільно, з реальними наслідками набуття права обдарованою ОСОБА_6 на нерухоме майно в розмірі 5/9 часток на будинок садовода профілакторія Теплі Води , що розташований за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_1 район, село Велятино, вулиця Санаторна, будинок б-н, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 430530821253; а також на 5/9 частин земельної ділянки площею 1,4072 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка б-н, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 426362721253. Після підписання оскаржуваних договорів ОСОБА_6 реально володіла своєю часткою як обдарована особа, брала активну участь у господарській діяльності профілакторію, переїхала на постійне місце проживання в профілакторій та перевела отримання своєї пенсії в с. Велятино Хустського району Закарпатської області. Показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні підтверджені обставини про реальне володіння ОСОБА_6 своїми частками у майні профілакторію Теплі Води , після укладення договорів дарування від 13.05.2014 року, та її участь у вирішенні господарських питань пов`язаних з діяльністю цього профілакторію. Крім цього, представники відповідачів наголошували на тому, що договори дарування між ОСОБА_4 та його матір`ю ОСОБА_6 укладалися 13.08.2014 року, тобто за 4 місяці до ухвалення рішення Подільським районним судом м. Києва від 17.12.2014 року, за яким на користь ОСОБА_2 стягнуто суму боргу з ОСОБА_4 . Таким чином ОСОБА_7 на час укладення договорів дарування не міг знати наперед за декілька місяців про можливість ухвалення Подільським районним судом рішення від 17.12.2014 року. Тому умисел ОСОБА_4 на укладення фіктивних договорів , з метою уникнення відповідальності своїм майном за невиконання зобов`язань є недоведеним. Вважають мотиви наведені позивачем про фіктивність укладених договорів надуманими і такими, що спростовані доказами встановленими та перевіреними під час розгляду даного позову. Враховуючи викладені обставини в своїх запереченнях та поясненнях представники відповідачів просили в задоволенні позову відмовити.

Третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився з невідомих причин, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що збільшені позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вході судового розгляду представником позивача наведено докази в обґрунтування позовних вимог, які дають суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.717 цього Кодексу за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною п`ятою ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За змістом ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша статті 718 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 ЦК України).

В судовому засіданні позивач стверджував, що відповідач ОСОБА_7 до цього часу продовжує використовувати подароване ним ще у серпні 2014 року нерухоме майно (5/9 часток будинку садовода профілакторію Теплі Води та 5/9 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , будинок б-н) для функціонування свого готельно-рекреаційного бізнесу - туристичного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_5 , управління яким ОСОБА_7 здійснює разом зі своїм бізнес-партнером ОСОБА_15 , який є власником 4/9 часток будинку садовода профілакторію Теплі Води та 4/9 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час розгляду справи представник позивача зазначав, що відповідач ОСОБА_7 та ОСОБА_15 є співзасновниками ТзОВ СІЛЬГОСППРОМРЕКРЕАЦІЯ ТЕПЛІ ВОДИ (код ЄДРПОУ 31251957, дата державної реєстрації: 23.01.2001р., основний вид діяльності - організування інших видів відпочинку та розваг) та Приватного підприємства ВЕЛЯТИНСЬКА КУПЕЛЬ (код ЄДРПОУ 35355415, дата державної реєстрації: 24.10.2007 р., основний вид діяльності - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з ЄДРПОУ згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданими представником позивача до матеріалів справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Вище наведене дає обґрунтовані підстави вважати, що укладені між ОСОБА_4 та його матір`ю ОСОБА_6 договори дарування, посвідчені приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Якоб Н.І. 13 серпня 2014 року за реєстровими номерами 1227 та 1228, є фіктивними, такими що вчинені без наміру переходу права власності (права володіння, користування і розпоряджання) від ОСОБА_4 до його матері ОСОБА_6 .

Під час судового розгляду встановлено, що відчужуючи нерухоме майно на користь своєї матері ОСОБА_16 , відповідач ОСОБА_7 знав про судовий розгляд справи Подільським районним судом м.Києва ще з весни 2013 року, за позовом ОСОБА_2 по стягнення з нього боргу, та міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а тому уклав оспорюванні договори дарування зі своїм родичем з метою приховання цього майна від наступного звернення стягнення за невиконаним зобов`язанням.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 померла, про що 18 березня 2016 р. було складено відповідний актовий запис №112, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18 березня 2016 р.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2019 р. було задоволено клопотання представника відповідача про витребування спадкової справи. При дослідженні в судовому засіданні матеріалів спадкової справи №430/2016, яка надійшла до суду встановлено, що заяву про прийняття спадщини було подано: онуком, ОСОБА_3 - заява від 22 червня 2016 р. № 1217; сином, ОСОБА_4 - заява від 23 серпня 2016 р. № 1641; ОСОБА_5 - заява від 23 березня 2016 р. № 1890. У відповідь на заяву ОСОБА_5 від 07.10.2016 р. При зверненні спадкоємців для оформлення спадщини видання на спадкове майно спадкодавця, державний нотаріус Мотицька С.А. повідомила, що в матеріалах даної спадкової справи є заповіт від імені померлої на все майно, але він складений не на користь ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_6 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик Я.А. 13 грудня 2013 р. за реєстровим № 4225, відповідно до якого усе майно заповідалось її онукові, громадянину України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на 07 жовтня 2016 року у матеріалах спадкової справи № 430/2016 (по факту смерті ОСОБА_6 ) відсутні заяви про відмову від прийняття спадщини, яку спадкоємці за заповітом або за законом могли подати до нотаріальної контори протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, тобто з 17 березня 2016 р. по 17 вересня 2016 р.

Відповідно до ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього кодексу.

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем ОСОБА_6 за заповітом і прийняв спадщину, у тому числі і право власності ОСОБА_6 на 5/9 часток будинку садовода профілакторію Теплі Води та 5/9 часток земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які ОСОБА_6 отримала у власність безоплатно від свого сина, ОСОБА_4 , на підставі нотаріально посвідчених договорів дарування.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наданих представником позивача, на даний момент право власності на спірне майно (5/9 часток будинку садовода профілакторію Теплі Води та 5/9 часток земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 б- АДРЕСА_2 ) зареєстроване все ще за ОСОБА_6 .

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку).

Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатних договорів на користь своєї матері на час існування відносно нього судових рішень про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредиторів, оскільки уклав договори дарування, які порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Такі дії не можуть залишати поза реакцією, і хоча вони не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, суд враховує, що відповідач ОСОБА_7 відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості та існування рішень судів про стягнення заборгованості, майно відчужене на підставі безвідплатного договору, майно відчужене на користь близького родича, після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідач ОСОБА_7 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Частиною 2 статті 234 Цивільного кодексу України передбачено, що фіктивний правочин визнається судом недійним. Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Суд приходить до таких висновків виходячи з правових позиції викладених в постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі №6-1873цс16, від 23.08.2017 у справі №306/2952/14-ц, від 09.09.2017 у справі № 359/1654/15-ц.

У зазначених постановах акцентовано увагу на неправильність застосування судами попередніх інстанцій статей 203, 215, 234 ЦК України у спорах, що виникли із договорів дарування нерухомого майна, укладених сторонами, які є близькими родичами, без перевірки того, чи передбачали ці сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами; чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема чи продовжував дарувальник фактично володіти та користуватися цим майном.

Окремо варто звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц. де зазначається, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний, і вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що її правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що позивач має право звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша підстава, наприклад, передбачена статтею 228 ЦК України.

Частиною другою ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Суд вважає, що позивачем та його представником на підставі належних і допустимих доказів, доведена наявність обставин, які вказують на фіктивність укладених правочинів, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.15,16,202,203,215,234,717 ЦК України Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними та застосування наслідків їх недійсності - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування 5/9 (п`ять дев`ятих) часток нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Якоб Н.І. 13 серпня 2014 року за реєстровим номером 1227, згідно якого ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_6 прийняла в дар 5/9 (п`ять дев`ятих) часток будинку садовода профілакторію Теплі Води площею 277,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Виключити зі спадкової маси майна 5/9 (п`ять дев`ятих) часток будинку садовода профілакторію Теплі Води площею 277,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 , що належали ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати недійсним договір дарування 5/9 (п`ять дев`ятих) часток земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Якоб Н.І. 13 серпня 2014 року за реєстровим номером 1228, згідно якого ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_6 прийняла в дар 5/9 (п`ять дев`ятих) часток земельної ділянки площею 1,4072 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, розташована за адресою: АДРЕСА_1 земельна ділянка б-н.

Виключити зі спадкової маси майна 5/9 (п`ять дев`ятих) часток земельної ділянки площею 1,4072 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ділянка б-н, що належали ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 6670036 від 13.08.2014 року, відповідно до якого за ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) було зареєстровано право власності на 5/9 (п`ять дев`ятих) часток будинку садовода профілакторію Теплі Води , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Санаторна, будинок б-н.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 6670187 від 13.08.2014 року, відповідно до якого за ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) було зареєстровано право власності на 5/9 (п`ять дев`ятих) часток земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка б-н.

Поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на 5/9 (п`ять дев`ятих) часток будинку садовода профілакторію Теплі Води , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , будинок б-н за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на 5/9 (п`ять дев`ятих) часток земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки: 2125381401:01:005:0114, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка б-н за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2560 гривень сплаченого судового збору при подачі позову до суду.

Повний текст рішення суду буде складено на протязі десяти днів з дня про проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.