Рішення

від 16.03.2020 по справі 910/19145/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/19145/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Державного підприємства Прозорро.Продажі , м. Київ

до Товарної біржі КМФБ , м. Київ

про стягнення 38 259,68 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Прозорро.Продажі (далі - ДП Прозорро.Продажі /позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржі КМФБ (далі - ТБ КМФБ / відповідач) про стягнення 38 259,68 грн, у тому числі: 32 192,48 грн - основного боргу, 2 589,05 грн - пені та 3 478,15 грн - штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.01.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 між Державним підприємством Прозорро.Продажі (далі - адміністратор) та Товарною біржою КМФБ (далі - оператор) укладено договір №191-ЕТС-ЦБД1/2019, предметом якого є забезпечення адміністратором доступу оператора до Prozorro.Продажі з метою організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) банків, в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації.

Крім того, до цього договору між сторонами підписано додаткову угоду від 19.04.2019.

Відповідно до п. 6.1. договору з урахуванням додаткової угоди від 19.04.2019, ціна договору складається з плати на обслуговування та розвиток ЕТС, яка сплачується оператором для забезпечення покриття витрат, понесених адміністратором для належного здійснення функцій адміністратора ЕТС.

Для електронних аукціонів, що відбудуться до 19.04.2019 (включно) розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 10% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць.

До електронних аукціонів, що відбудуться після 19.04.2019 розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 20% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше:

- 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць;

- 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 01.11.2019).

Граничні розміри винагороди оператора визначаються Фондом.

Адміністратор не пізніше 5 числа наступного місяця виставляє рахунок оператору за поточний місяць для перерахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС. В разі проведення електронних аукціонів, у яких у поточному місяці було опубліковано договір та присвоєно статус завершений за результатами яких оператор отримав право на винагороду, в рахунку відображається перелік таких електронних аукціонів.

Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті оператором на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Адміністратор протягом 10 робочих днів з дня отримання від оператора плати на обслуговування та розвиток ЕТС, надає оператору акт наданих послуг на обслуговування та розвитку ЕТС засобами електронного зв`язку. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання підписує два примірники, скріплює їх своєю печаткою (у разі наявності) та передає ці примірники на підпис адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову вмотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор повертає підписаний зі свого боку один примірник акту оператору.

У випадку не надходження на банківський рахунок адміністратора плати на обслуговування та розвиток ЕТС у строки, визначені цим пунктом договору, факт надання послуг на обслуговування та розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги в ЕТС. Після цього оператору надається акт наданих послуг на обслуговування та розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку.

Згідно п. 6.2., п. 6.3. договору з урахуванням додаткової угоди від 19.04.2019, за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 4.3.14 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

У відповідності до п. 6.5. договору з урахуванням додаткової угоди, періодом нарахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС є календарний місяць (у тому числі, місяць набуття чинності цим договором).

На виконання умов цього договору позивачем надані послуги у період з червня 2019 року по листопад 2019 року на загальну суму 32 192,48 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач направив на електрону пошту відповідача рахунки на оплату за обслуговування та розвиток ЕТС, зокрема: рахунок № Р1/06/28 від 30.06.2019 на суму 11 792,48 грн, рахунок № ЦБД1-000043 від 30.09.2019 на суму 10 200,00 грн, рахунок № ЦБД1-000095 від 31.10.2019 на суму 10 200,00 грн.

Проте, відповідач в порушення умов договору за надані послуги не розрахувався, на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду інших доказів.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, окрім основної суми заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 589,05 грн, нарахованої по кожному рахунку окремо та штраф у сумі 3 478,15 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 (з урахуванням підписаної додаткової угоди до нього) належним чином на загальну суму 32 192,48 грн, проте відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в цій сумі, що підтверджується матеріалами справи, при цьому на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду інших доказів.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, суд дійшов висновку, що ТБ КМФБ порушено умови договору №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 32 192,48 грн.

Крім того, враховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 859,05 грн, нарахованої по кожному рахунку окремо та штраф у сумі 3 478,15 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, судом встановлено, що згідно з п. 6.2., п. 6.3. договору з урахуванням додаткової угоди від 19.04.2019, за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі, передбачених п. 4.3.14 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій здійснюється у відповідності до умов договору.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, передбаченого п. 6.2. договору, та встановив, що в останньому допущено арифметичну помилку. Так, за розрахунком суду обґрунтованою є пеня в розмірі 2 589,05 грн та штраф, передбачений п. 6.2. договору за прострочення оплати понад 30 днів в розмірі 10% від суми заборгованості в розмірі 3 219,25 грн. (32 192,48*10%).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства Прозорро.Продажі задовольнити частково.

Стягнути з Товарної біржі КМФБ (03150, місто Київ, вулиця Димитрова, будинок 5-Б; ідентифікаційний код 35141681) на користь Державного підприємства Прозорро.Продажі (01601, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 22; ідентифікаційний код 42068925) заборгованість в розмірі 32 192 (тридцять дві тисячі сто дев`яносто дві) грн 48 коп., пеню в сумі 2 589 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 05 коп., штраф в розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн 25 коп. та 1 908 (одну тисячу дев`ятсот вісім) грн 00 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук