Постанова

від 29.09.2020 по справі 910/19145/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. Справа№ 910/19145/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Білоус О.О.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 29.09.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товарної баржі КМФБ

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.03.2020

у справі № 910/19145/19 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Державного підприємства Прозорро.Продажі

до Товарної баржі КМФБ

про стягнення 38 259,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року Державне підприємство "Прозорро.Продажі звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржі "КМФБ"про стягнення 38 259,68 грн, у тому числі: 32 192,48 грн - основного боргу, 2 589,05 грн - пені та 3 478,15 грн - штрафу.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повної оплати наданих послуг за договором про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/19145/19 позов задоволено частково.

За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 32 192,48 грн, пеня в розмірі 2 589,05 грн, штраф в розмірі 3219,25 грн та 1908,00 грн судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, проте відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 32192,48 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товарна біржа КМФБ звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 10 200,00 грн за рахунком №ЦБД1-000043 від 30.09.2019, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято на підстав не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права, не повністю з`ясованими обставинами, що мають значення для справи, а висновки, викладенні у рішенні, не відповідають обставинам справи та викладені при недотриманні норм процесуального права.

Так, в обґрунтування своїх вимоги відповідач посилається на те, що 19.04.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019, однак з протоколом розбіжностей від 25.04.2019. За доводами апелянта, звертаючись з позовом до суду позивач не надав суду зазначених документів. Відтак, позивачем в порушення умов договору з урахуванням протоколу розбіжностей було повторно нараховано 11792,48 грн.

Крім того, апелянт стверджує, що біржа фактично з 01.10.2019 фактично розірвала усі договори, яким забезпечувалось функціонування електронної торгової системи біржі щодо організації та проведення відкритих торгів аукціонів, що виключало можливість підключення електронного майданчика відповідача до електронної системи позивача. Про дані обставини біржа повідомила позивача, при цьому, позивач також мав можливість бачити технічне припинення доступу ЕТС біржі до ЦБД ЕТС позивача (лист від 04.10.2019 №04/10/19-01). У зв`язку з цим, позивач протягом жовтня 2019 року не міг виконувати взяті на себе зобов`язання за договором, однак, в порушення умов договору (п. 9.2.) продовжував нараховувати плату за обслуговування та розвиток ЕТС.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги позивачем подано пояснення (від 08.09.2020 та від 22.09.2020), у яких Державне підприємство Прозорро.Продажі вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у частині стягнення заборгованості за рахунками №ЦБД1-000043 від 30.09.2019 та №ЦБД1-000095 від 31.10.2019. Позивач також зазначив, що сторонами не було досягнуто згоди по протоколу розбіжностей до додаткової угоди від 19.04.2019, а також визнає факт укладення та дії договору №191-ЕТС-ЦБО1/19 від 20.20.2019 та додаткової угоди від 19.04.2019 до 01.10.2019, не оскаржує його та визнає спосіб припинення, встановлений вимогами такого договору

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 у справі №910/19145/19 апеляційну скаргу Товарної біржі "КМФБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/19145/19 залишено без руху, надано заявнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.

05.05.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2020 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги та подано докази направлення копії апеляційної скарги третій особі у справі - Державному підприємству "Прозорро.Продажі".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товарної біржі КМФБ на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/19145/19; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товарної біржі "КМФБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/19145/1. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; справу №910/19145/19 призначено до розгляду на 08.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.09.2020.

Позиції учасників справи

В судових засіданнях 08.09.2020 та 29.09.2020 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 10200,00 грн за рахунком №ЦБД1-000043 від 30.09.2019.

Представник позивача в судових засіданнях 08.09.2020 та 29.09.2020 заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 20.02.2019 між Державним підприємством "Прозорро.Продажі" (адміністратор) та Товарною біржею "КМФБ" (оператор) укладено договір №191-ЕТС-ЦБД1/2019 (далі - договір), предметом якого є забезпечення адміністратором доступу оператора до Prozorro.Продажі з метою організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) банків, в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації.

Відповідно до пункту 9.1. договору цей договір набуває чинності з дати прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про включення оператора до переліку осіб, кваліфікованих за напрямом організація торгів та діє до 31.12.2020.

З огляду на зазначені умови договору договір вступив в силу 01.04.2019 (з дня включення відповідача до відповідного переліку).

Відповідно до пункту 6.1. договору ціна договору складається з плати на обслуговування та розвиток ЕТС, яка сплачується оператором для забезпечення покриття витрат, понесених адміністратором для належного здійснення функцій адміністратора ЕТС.

Загальний розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 10% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (з урахуванням податку на додану вартість) у місяць.

Граничні розміри винагороди оператора визначаються Фондом.

Адміністратор не пізніше 5 числа наступного місяця виставляє рахунок оператору за поточний місяць для перерахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС. В разі проведення електронних аукціонів, у яких у поточному місяці було опубліковано договір та присвоєно статус завершений, за результатами яких оператор отримав право на винагороду, в рахунку відображається перелік таких електронних аукціонів.

Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті оператором на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Адміністратор протягом 10 робочих днів з дня отримання від оператора плати на обслуговування та розвиток ЕТС, надає оператору акт наданих послуг на обслуговування та розвитку ЕТС засобами електронного зв`язку. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання підписує два примірники, скріплює їх своєю печаткою (у разі наявності) та передає ці примірники на підпис адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову вмотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор повертає підписаний зі свого боку один примірник акту оператору.

У випадку не надходження на банківський рахунок адміністратора плати на обслуговування та розвиток ЕТС у строки, визначені цим пунктом договору, факт надання послуг на обслуговування та розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги в ЕТС. Після цього оператору надається акт наданих послуг на обслуговування та розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку.

Як підтверджено матеріалами справи, до цього договору між сторонами підписано додаткову угоду від 19.04.2019.

Відповідно до п. 6.1. договору з урахуванням додаткової угоди від 19.04.2019 ціна договору складається з плати на обслуговування та розвиток ЕТС, яка сплачується оператором для забезпечення покриття витрат, понесених адміністратором для належного здійснення функцій адміністратора ЕТС.

Для електронних аукціонів, що відбудуться до 19.04.2019 (включно) розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 10% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць.

До електронних аукціонів, що відбудуться після 19.04.2019 розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 20% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше:

- 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць;

- 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 01.11.2019).

Граничні розміри винагороди оператора визначаються Фондом.

Адміністратор не пізніше 5 числа наступного місяця виставляє рахунок оператору за поточний місяць для перерахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС. В разі проведення електронних аукціонів, у яких у поточному місяці було опубліковано договір та присвоєно статус завершений за результатами яких оператор отримав право на винагороду, в рахунку відображається перелік таких електронних аукціонів.

Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті оператором на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Адміністратор протягом 10 робочих днів з дня отримання від оператора плати на обслуговування та розвиток ЕТС, надає оператору акт наданих послуг на обслуговування та розвитку ЕТС засобами електронного зв`язку. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання підписує два примірники, скріплює їх своєю печаткою (у разі наявності) та передає ці примірники на підпис адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову вмотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор повертає підписаний зі свого боку один примірник акту оператору.

У випадку ненадходження на банківський рахунок адміністратора плати на обслуговування та розвиток ЕТС у строки, визначені цим пунктом договору, факт надання послуг на обслуговування та розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги в ЕТС. Після цього оператору надається акт наданих послуг на обслуговування та розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку.

У відповідності до п. 6.5. договору з урахуванням додаткової угоди, періодом нарахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС є календарний місяць (у тому числі, місяць набуття чинності цим договором).

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що ним на виконання умов цього договору надані послуги у період з червня 2019 року по листопад 2019 року на загальну суму 32 192,48 грн.

В підтвердження позовних вимог позивачем подано копії рахунків на оплату за обслуговування та розвиток ЕТС, зокрема: рахунок № Р1/06/28 від 30.06.2019 на суму 11 792,48 грн, рахунок № ЦБД1-000043 від 30.09.2019 на суму 10 200,00 грн, рахунок № ЦБД1-000095 від 31.10.2019 на суму 10 200,00 грн. Дані рахунки були направлені на електронну адресу відповідача.

Проте, за доводами позивача, відповідач в порушення умов договору за надані послуги не розрахувався, що і стало підставою для звернення з даним повозом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11 , 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України ), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №191-ЕТС-ЦБД1/2019 позивачем надані відповідачу послуги у період з червня 2019 року по листопад 2019 року на загальну суму 32 192,48 грн, що підтверджено рахунками № Р1/06/28 від 30.06.2019 на суму 11 792,48 грн, № ЦБД1-000043 від 30.09.2019 на суму 10 200,00 грн, № ЦБД1-000095 від 31.10.2019 на суму 10 200,00 грн.

Рахунки на оплату послуг були сформовані з урахуванням додаткової угоди від 19.04.2019 до договору.

В апеляційній скарзі відповідач визнає заборгованість лише у сумі 10200,00 грн за вересень 2019 року за рахунком №ЦБД1-000043 від 30.09.3019.

Водночас, заперечуючи проти решти позовних вимог, у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що між сторонами було укладено протокол розбіжностей від 25.04.2019 до додаткової угоди. Відповідачем надано лист вих. №19/04/19-01 від 25.04.2019, у якому Товарна біржа КМФБ повідомила позивача, що не погоджується з проектом додаткової угоди щодо збільшення вартості послуг і пропонує замінити їх на умови, викладені у протоколі розбіжностей.

Позивач не заперечує проти отримання листа вих. №19/04/19-01 від 25.04.2019 та протоколу розбіжностей, однак, вказує, що у відповідь на даний лист ДП Прозорро. Продажі направили відповідачу вимогу №298-07/2019 від 16.05.2019 відповідно до якої позивач не прийняв Протокол розбіжностей до додаткової угоди від 19.04.2019 до договору №191-ЕРС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 та вважає усі розбіжності даного протоколу неврегульованими.

Інших доказів врегулювання та підписання протоколу розбіжностей до додаткової угоди від 19.04.2019 сторонами договору не надано, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла до висновку, що додаткова угода від 19.04.2020 укладена без протоколу розбіжностей.

Відтак, оплата послуг за договором відбувалась відповідно до додаткової угоди від 19.04.2019. У зв`язку з чим, за червень 2019 року позивачем правомірно нараховано відповідачу плата за обслуговування та розвиток ЕТС у розмірі 11 792,48 грн відповідно до рахунку №Р1/06/28 від 30.06.2019.

Разом з тим, колегією суддів встановлено здійснення відповідачем оплати рахунку №Р1/06/28 від 30.06.2019 на суму 10200,00 грн (до апеляційної скарги додано платіжне доручення №2739 від 05.07.2019). Отже, залишок заборгованості за даним рахунком складає 1592,48 грн.

В поясненнях вх.. №09.1-13/18154/20 від 22.09.2020 позивач також визнає факт оплати відповідачем рахунку №Р1/06/28 від 30.06.2019 на суму 10200,00 грн та вказує, що при поданні позову ДП Прозорро.Продажі помилково віднесено зазначену в акті звірки заборгованість за рахунком №Р1/06/28 від 30.06.2019. Так, позивач зазначає, що розмір заборгованості Товарної Біржі КМФБ у сумі оскаржуваної у апеляційній скарзі різниці 10200,00 грн викликаний наявністю заборгованості за рахунком №Р1/03/02 від 29.03.2019 за оплату на обслуговування та розвиток ЕТС, проте залишок заборгованості за рахунком №Р1/06/28 від 30.06.2019 складає 1592,48 грн.

Колегія суддів зазначає, що позовних вимог про стягнення заборгованості за рахунком №Р1/03/02 від 29.03.2019 на суму 10200,00 грн. не заявлялось, судом першої інстанції не досліджувалось, відтак, з огляду на встановлені межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції дані обставини не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Як вказувалось вище, заборгованість відповідача за рахунком №Р1/06/28 від 30.06.2019 складає 1592,48 грн.

Крім того, відповідач вказує на те, що біржа фактично з 01.10.2019 розірвала усі договори, якими забезпечувалось функціонування електронної торгової системи біржі щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) банків в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації, що виключало можливість підключення електронного майданчика відповідача до електронної системи позивача. Про дані обставини біржа повідомила позивача листами №02/09/19-01 від 02.09.2019, №21/09 від 23.09.2019 та №04/10/19-01 від 04.10.2019. разом з листами відповідач направляв позивачу акти про розірвання договору №191-ЕТС-ЦБО1/19 від 20.20.2019.

У наданих до суду апеляційної інстанції письмових поясненнях позивач визнає факт укладення та дії договору №191-ЕТС-ЦБО1/19 від 20.20.2019 та додаткової угоди від 19.04.2019 до 01.10.2019, не оскаржує його та визнає спосіб припинення встановлений вимогами такого договору.

Пунктом 9.2. договору сторони передбачили, що договір припиняє свою дію на вимогу однієї із сторін, за умови направлення письмового повідомлення про таке припинення договору відповідною стороною другій стороні не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до такого припинення, а також у випадку ліквідації однієї із сторін та за відсутності у неї правонаступника.

Так, дослідивши надані відповідачем докази щодо розірвання договору, колегія суддів встановила несвоєчасне у порушенням умов п. 9.2. договору повідомлення позивача про розірвання договору. Перший лист про розірвання договору з 01.10.2019 було направлено відповідачем 02.09.2019 (докази дати отримання даного листа повивачем відсутні) тобто з порушенням 30-ти денного строку до припинення договору. Отже, договір припинив свою дію 31.10.2019, у зв`язку з чим позивачем правомірно нараховано відповідачу плату на обслуговування та розвиток ЕТС за жовтень 2019 року у розмірі 10200,00 грн на підставі рахунку №ЦБД1-000095 від 31.10.2019, що відповідає умовам договору.

Слід зазначити, що розірвання договорів, якими забезпечувалось функціонування електронної торгової системи біржі, не впливає на належне виконання біржею своїх зобов`язань у відношенні до позивача, у тому числі щодо вчасного повідомлення позивача (за 30 днів, п. 9.2. договору) про припинення укладеного між ними договору .

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 21 992, 48 грн (1592, 48 грн залишок заборгованості за рахунком №Р1/06/28 від 30.06.2019, 10200,00 грн за рахунком №ЦБД1-000043 від 30.09.2019 та 10200,00 грн за рахунком №ЦБД1-000095 від 31.10.2019).

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені в розмірі 2 589,05 грн, нарахованої по кожному рахунку окремо та штрафу у сумі 3 478,15 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.2., п. 6.3. договору з урахуванням додаткової угоди від 19.04.2019, за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 4.3.14 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на встановлену судом прострочку відповідача перед позивачем, вимоги позивача щодо нарахування пені та штрафу є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково, пропорційно задоволеним вимогам.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1128,91 грн та штраф у сумі 2159, 25 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 21 992, 48 грн основної заборгованості, 1128,91 грн пені та 2159, 25 грн штрафу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва в частині задоволення позову про стягнення 10200,00 основної заборгованості, 2460,14 грн пені та 1060,23 грн штрафу прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого підлягає зміні в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що прийнято у відповідності до чинного законодавства. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову слід здійснити перерозподіл судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товарної біржі "КМФБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/19145/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/19145/19 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/19145/19 викласти у такій редакції:

1 Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товарної біржі "КМФБ" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, ідентифікаційний код 35141681) на користь Державного підприємства "Прозорро.Продажі" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22, ідентифікаційний код 42068925) 21 992 (двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дві) грн 48 коп. заборгованості, 1 128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн 91 коп. пені, 2 159 (дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн 25 коп. штрафу, 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн 86 коп. судового збору за подання позову.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ .

Стягнути з Державного підприємства "Прозорро.Продажі" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22, ідентифікаційний код 42068925) на користь Товарної біржі "КМФБ" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, ідентифікаційний код 35141681) 979 (дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 71 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/19145/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено:12.10.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська