Рішення

від 17.03.2020 по справі 670/971/19

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/971/19

Провадження № 2/670/64/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Потапова О.О.

з участю секретаря Корчової А.І.

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Наталюка Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Приватного підприємства Редакція газети Сільські новини плюс про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства Редакція газети Сільські новини плюс . Він просить визнати незаконними та скасувати наказ № 33 від 26.09.2019 року про його звільнення та наказ № 36 від 26.09.2019 року про його переведення на іншу роботу, а також скасувати як незаконні накази № 37 та № 38 відповідно від 30.09.2019 року та від 01.20.2019 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень у виді догани та суворої догани. Поновити його на роботі на посаді редактора ПП Редакція газети Сільські новини плюс та стягнути з цього підприємства середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Після звернення із цим позовом відповідач скасував накази № 37 та № 38 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Він звільнив ОСОБА_1 за ст. 36 п.9 КЗпП України - з інших підстав передбачених законом.

Ознайомившись із зміненими підставами звільнення, позивач доповнив позовні вимоги.

Він просить визнати незаконним та скасувати :

- протокол № 5 загальних зборів трудового колективу ПП Редакція газети Сільські новини плюс від 26.09.2019 року;

- наказ № 33 від 26.09.2019 року Про звільнення редактора ОСОБА_1 ;

- наказ № 36 від 26.09.2019 року Про призначення ОСОБА_1 кореспондентом районної газети з 26.09.2019 року ;

- наказ № 36/1 від 27.09.2019 року Про попередження ОСОБА_1 за неявку на роботу 27 вересня 2019 року згідно акту від 27 вересня 2019 року ;

- наказ № 37 від 30.09.2019 року Про догану ОСОБА_1 за неявку на роботу 30 вересня 2019 року ;

- наказ № 38 від 01.10.2019 року Про сувору догану ОСОБА_1 за неявку на роботу 01 жовтня 2019 року та звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 п.4 КЗПП ;

- наказ № 45 від 28.10.2019 року Про внесення змін до наказу № 33 від 26.09.2019 року про уточнення правових підстав звільнення ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді редактора Приватного підприємства Редакція газети Сільськи новини плюс та стягнути з цього підприємства на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Посилається на грубі порушення норм трудового законодавства відповідачем при його звільненні, що відображено в листі № 6200/19 Державної служби з питань праці Управління Держпраці у Хмельницькій області.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнили висунуті позовні вимоги. Вони просять, з урахуванням того, що відповідач скасував самостійно частину своїх наказів, визнати незаконним:

- протокол № 5 загальних зборів трудового колективу ПП Редакція газети Сільські новини плюс від 26.09.2019 року;

- наказ № 33 від 26.09.2019 року Про звільнення редактора ОСОБА_1 ;

- наказ № 45 від 28.10.2019 року Про внесення змін до наказу № 33 від 26.09.2019 року про уточнення правових підстав звільнення ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді редактора Приватного підприємства Редакція газети Сільськи новини плюс та стягнути з цього підприємства на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Посилаються на безпідставність звільнення ОСОБА_1 без згоди профспілкового комітету, оскільки той є членом профкому. Наголошують на відсутності посилання на Закон, що регулює підставу звільнення ОСОБА_1 за п. 9 ст. 36 КУпАП, на безпідставність його звільнення трудовим колективом, а не засновниками підприємства.

Представник відповідача в судовому засіданні та в письмовому заперечені не погодився із позицією позивача. Послався на наказ № 45 від 28.10.2019 року, яким уточнено підставу звільнення за ст. 36 п. 9 КЗпП України редактора газети, оскільки склад трудового колективу один й той самий, що і засновників. Наголосив на тому, що оскарження в місцевому суді протоколу № 5 загальних зборів трудового колективу підприємства від 26.09.2019 року виходить за межі трудових відносин і в цій частині спір є корпоративним, на чому наголошує Пленум Вищого господарського суду України у п.1.9 Постанови № 4 від 25 лютого 2016 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин та на Постанову ВП Верховного Суду № 145/1665/18 від 19.02.2018 року .

У запереченні на позов безпідставним вважав заяву позивача від 23.01.2020 року, якою той висунув нові позовні вимоги під приводом збільшення позовних вимог. Саме в цій заяві він ставить вимогу про визнання незаконним та скасування протоколу № 5 загальних зборів трудового колективу ПП Редакція газети Сільські новини плюс від 26.09.2019 року, що є корпоративним спором.

Заслухавши позицію сторін, їх представників, свідка, дослідивши письмові докази, суд доходить наступних висновків.

11.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства Редакція газети Сільські новини плюс про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року відкрито у справі провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 13 січня 2020 року о 14.00 год. з викликом сторін.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року суд перейшов до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем 10.01.2020 року надано відзив на позов та 24.02.2020 року подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року задоволено клопотання представника позивача та надано відповідачу час на представлення суду наявних в нього доказів та на залучення фахівця в галузі правової допомоги.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду по суті на 11.03.2019 року.

Процесуальною ухвалою відкладено розгляд справи з метою ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи та представлення суду документів, що підтверджують розмір середнього заробітку позивача.

Пунктом 8.13 Статуту приватного підприємства Редакція газети Сільські новини плюс , визначено, що редактор обирається загальними зборами засновників безстроково. Рішення про його відкликання також приймають засновники.

Наказу про призначення ОСОБА_1 редактором вище вказаної газети суду не надано. Проте, останній працював на посаді редактора газети Сільські новини плюс , починаючи з березня 2019 року, вступивши у трудові правовідносини з приватним підприємством, що вважається трудовим договором виходячи із змісту ст. 24 КЗпПУ, оскільки його фактично було допущено до роботи на посаду редактора.

Наказом № 33 від 26.09.2019 року його звільнено з посади редактора газети, без обґрунтування підстав звільнення, проте наказом № 45 уточнена підстава звільнення. ОСОБА_1 . Звільнено його за п. 9 ст. 36 КЗпПУ з підстав передбачених іншими законами.

Представник відповідача в судовому засіданні послався на підставу оговорену ст. 3 ЗУ України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації . Його посилання на вказану правову норму є помилковим. Зазначений закон регулює перехідний період, в процесі якого проходить перетворення редакцій засобів масової інформації членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання.

Як встановлено з 11 травня 2019 року газету Сільські новини Віньковецької районної ради, в якій за контрактом на посаді головного редактора працював ОСОБА_1 перетворено на приватне підприємство Редакція газети Сільські новини плюс . Позивач продовжив працювати на цій же посаді редактора в приватному підприємстві. Він вказує, що працював за трудовим договором, контракт з ним не укладався. Його позиція в цій частині не оспорювалась відповідачем, тому суд доходить висновку, що правовідносини його з підприємством будувались на безстроковому трудовому договорі, про що зазначено вище і регулювались ст. 24 КЗпП, яка наголошує, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим. Письмова форма договору не існувала, не було видано окремого наказу, проте запис в трудовій книжці позивача від 28.09.2019 року про переведення його на посаду кореспондента наказом № 36 і наступний запис про його звільнення з посади підтверджують наявність фактичних трудових відносин ОСОБА_1 з приватним підприємством.

Щодо корпоративності спору про визнання незаконним та скасування протоколу № 5 загальних зборів трудового колективу ПП Редакція газети Сільські новини плюс від 26.09.2019 року.

Сторона відповідача наголошувала на тому, що в число засновників утвореної в травні 2019 року газети входить весь трудовий колектив підприємства, який складається із семи осіб за виключенням ОСОБА_3 , яка не працює в редакції газети, що не оспорювалось.

Рішенням зборів саме трудового колективу ОСОБА_1 звільнено з посади редактора газети, про що вказано в протоколі № 5. В трудовій книжці його існує запис про переведення на посаду кореспондента та запис про звільнення з посади редактора. Право переведення (ст. 32 КЗпПУ) та право звільнення найманого працівника оговорене ст. 36 ч. 1 п. 4 ст. 40, 41 КЗпПУ.

В одній особі ОСОБА_1 виступає як засновник приватного підприємства, відповідно до статуту з особистим внеском 1/7 частини статутного фонду рівного 1050 грн. (п.6.2 Статуту) та як найманий працівник - керівник газети. З ним відповідно до чинного законодавства повинен укладатись і раніше - 15 травня 2017 року, коли існувало комунальне підприємство Сільські новини укладався трудовий договір у формі контракту. Контракт з ним не укладено, письмового трудового договору не укладено, обов`язки його, як управлінця, не визначені окремим документом, обов`язки його як співвласника визначені статутом.

За відсутності контракту, який передбачає письмову форму, звільнення найманого працівника відповідно до смислового значення ст. 36 КУпАП допускається за ініціативою власника у разі скорочення чисельності або штату працівників, з інших підстав оговорених в законі.

Підстава звільнення ОСОБА_1 оговорена п. 9 ст. 36 КЗпП не відповідає фактичним обставинам його звільнення. Іншим Законом відповідач вважає Закон України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації його статтю 3, що є безпідставним. Цей закон не регулює трудові правовідносини, пов`язані із можливістю звільнення найманого працівника. Зазначена норма регулює способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій. Реформування газети завершено в травні 2019 року, а звільнення відбулось у вересні 2019 року.

Пункт 8.13 Статуту підприємства констатує, що редактор обирається та звільняється Зборами Засновників безстроково. В цій площині корпоративного акту засновники підприємства вправі змінювати як зміст самого статуту, щодо безстроковості обрання редактора так і укладати контракт з найманим працівником - редактором, незалежно від того, що він є засновником підприємства.

Контракт з ОСОБА_1 не укладався, фактичні трудові відносини з ним існували, тому розривати їх належить відповідно до чинних ст. 40, 41 КУпАП.

ОСОБА_1 не відсторонено від посади як члена виконавчого органу, про що наголошує у своєму рішенні ВП Постанову ВП Верховного Суду № 145/1665/18 від 19.02.2018 року і про що йдеться у ст. 99 ЦК України, оскільки він ним не був. Його перевели на посаду кореспондента. Його як одноособового члена виконавчого органу газети не відсторонено від повноважень, які мали б бути йому надані контрактом, в нього забрано посаду редактора газети шляхом переведення в кореспонденти, а потім шляхом звільнення з роботи, як найманого працівника, розірванням трудового договору. Велика Палата констатує у своєму рішенні про неможливість здійснення членом виконавчого органу підприємства управлінської діяльності. На момент звільнення позивач позбавлений був можливості здійснювати управлінську діяльність, оскільки його перевели кореспондентом, про що повідомив свідок ОСОБА_4 Останнім наказом його позбавлено роботи, яка йому гарантована ст. 43 Конституції України.

Відповідач допустив низку порушень саме трудового законодавства, про що зазначено в листі № 6200/19 Управління Держпарці у Хмельницькій області. Порушення норм трудового, а не корпоративного права слугувало підставою для скасував відповідачем низки наказів № 33, 36, 36/1, 37, 38, якими притягнуто було ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності як найманого працівника.

Наказом № 45 від 28.10.2019 року відповідач вніс зміни в наказ № 33 від 26.09.2019 року про підстави звільнення Редактора, уточнивши їх з посиланням на нормативні акти зборів засновників.

Всі ці рішення прийняті в межах трудових правовідносин і врегульовані КЗпПУ, як результат реагування Управління Держпарці у Хмельницькій області на порушення норм трудового права, тому суд погоджується із позицією позивача про наявність трудового, а не корпоративного спору та частково задовольняє вимогу позивача, визнаючи незаконним протокол № 5 загальних зборів трудового колективу ПП Редакція газети Сільські новини плюс від 26.09.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 із посади редактора. Його звільняли з посади редактора, коли він фактично був переведений кореспондентом.

При цьому, суд приймає до уваги позицію сторони позивача, що звільняли редактора не засновники, а трудовий колектив, виходячи із змісту протоколу № 5 (а.с.7) та відсутності рішення загальних зборів засновників як такого та відсутності такого ж рішення при видачі наказу № 45. Про відсутність цього (другого) рішення засновників повідомив представник відповідача суду.

Відповідно до п. 4 Постанови ПВСУ № 13 від 24.10.2008 року Про практику розгляду судами корпоративних спорів , де говориться, що спори, пов`язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариством трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори.

Слід зазначити, що у рішенні Великої Палати ВС, на яке посилається відповідач, вказана окрема думка її членів про те, що помилкове визначення спорів як таких, що виникли з корпоративних відносин, має наслідком хибне віднесення до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, індивідуальних трудових та інших спорів, що звужує права фізичних осіб на захист своїх трудових прав. Члени палати вважають, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо правомочності самих наказів про звільнення ОСОБА_1 № 33 та АДРЕСА_1 , то допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду показав, що він приймав рішення не про звільнення, а про переведення ОСОБА_1 на посаду кореспондента з посади редактора.

Із аналізу висланого слідує, що наказ № 33 та наказ № 45, якими звільнено ОСОБА_1 з посади редактора не узгоджується з підставою його звільнення оговореною ст. 36 п.9 КУпАП, не узгоджується з органом, що його звільнив - трудовий колектив, та не підтверджується, що відбулось саме його звільнення, а не переведення на іншу посаду, тому його слід поновити на роботі редактора.

Суду представлено розрахунок середнього заробітку позивача за період з 26.09.2019 року по 16.03.2016 року за час вимушеного прогулу виходячи із заробітку за липень 9650 грн., серпень 10140 грн., вересень 9218 грн. по 26.09.2019 року. Середньомісячний заробіток становить 9736 грн. = (9650 грн. + 10140 грн.+ 9218 грн).

Розмір денного заробітку позивача складає 456,45 грн., виходячи із 64 робочих дні, які необхідно поділити на три місяці. Тому середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу складе 53404,22 грн. за період з 26.09.2019 року по 16.03.2020 року. Саме таку суму слід стягнути з підприємства на користь позивача.

Суду представлено відповідачем довідку про середній заробіток позивача, який перевищує розрахунковий, проте в силу ст. 12 ЦПК України, суд не може вийти за межі вимог заявлених позивачем, тому стягує саме визначену ним суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 2 305 грн. 20 коп. судового збору за подання позовної заяви (768,40 грн. х3).

Крім того, на підставі ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 213-215, 367 ЦПК України, ст. 41, 130, 134, 135-1 КЗпП України, суд, - Керуючись ст.. 232, 233, 235 КЗпП України, ст.

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати:

- протокол № 5 загальних зборів трудового колективу ПП Редакція газети Сільські новини плюс від 26.09.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади редактора;

- наказ № 33 від 26.09.2019 року Про звільнення редактора ОСОБА_1 ;

- наказ № 45 від 28.10.2019 року Про внесення змін до наказу № 33 від 26.09.2019 року про уточнення правових підстав звільнення ОСОБА_1 з посади редактора ПП Редакція газети Сільські новини плюс .

Поновити з 26.09.2019 року ОСОБА_1 на посаді редактора ПП Редакція газети Сільські новини плюс .

Стягнути із ПП Редакція газети Сільські новини плюс на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, що становить 53404,22 грн. (п`ятдесят три тисячі чотириста чотири) грн. 22 коп.

Стягнути з ПП Редакція газети Сільські новини плюс в дохід держави 2 305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О.Потапов