Ухвала
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 299/350/18-ц
провадження № 61-12001св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ та визнання права на частку у майні, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 22 січня 1992 року між нею та ОСОБА_2 укладений шлюб. Протягом 26 років сторони разом ведуть спільне подружнє життя, розлучитися наміру не мають, проте виник спір, щодо майна набутого у шлюбі, кошти за яке вони виплачували спільно із сімейного бюджету. Їй на праві спільної сумісної власності належить частина прав на придбане у шлюбі майно, а саме: житловий будинок із надвірними спорудами на АДРЕСА_1 , загальною площею 157,7 кв. м, житловою - 64,5 кв. м; земельна ділянка розташована під житловим будинком у розмірі 0,0700 га, кадастровий номер 2121210100:00:004:0335; нежитлова будівля цеху з переробки сільгосппродукції на АДРЕСА_2 , загальною площею 397,0 кв. м; земельна ділянка на ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_2 , площею 0,2643 га, кадастровий номер 2121210100:00:012:0012; будівля магазину автозапчастин на АДРЕСА_3 , загальною площею 35,7 кв. м; земельна ділянка для будівництва гаража, що розташована на АДРЕСА_3 , площею 0,0045 га, кадастровий номер 2121210100:00:003:0432; земельна ділянка розташована на території Виноградівської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1676 га, кадастровий номер 2121210100:07:011:0021.
Сторони неодноразово мали розмови про поділ майна, проте необхідності щодо фактичного поділу не було, ОСОБА_2 бажає залишити їй та їхнім спільним дітям усе майно, але останнім часом відповідач має труднощі із кредиторами, а спільне майно знаходиться у заставі, саме тому виникли обставини, які змусили її звернутись до суду з позовом про розподіл та визнання права власності у частині на майно, яке придбане у шлюбі.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила в порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частини: житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , згідно з договором купівлі-продажу від 27 серпня 1996 року, за реєстровим № 2836; земельної ділянки, яка знаходиться під частиною житлового будинку та необхідна для його обслуговування, що розташована на АДРЕСА_1 , площею 0,0700 га, кадастровий номер 2121210100:00:004:0335, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 15 грудня 2006 року серії ЗК № 056667; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,1676 га згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 24 квітня 2001 року серії ІV-ЗК № 012836, кадастровий номер 2121210100:07:011:0021; нежитлової будівлі цеху з переробки сільгосппродукції на АДРЕСА_2 ; земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2643 га на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:00:012:0012; будівлі автомагазину на АДРЕСА_3 , площею 35,7 кв. м, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно; земельної ділянки для будівництва гаража на АДРЕСА_3 , площею 0,0045 га, кадастровий номер 2121210100:00:003:0432.
Рішенням Виноградівського районного суду від 03 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. У порядку поділу спільного майна подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини: житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , згідно з договором купівлі-продажу від 27 серпня 1996 року, за реєстровим № 2836; земельної ділянки, яка знаходиться під частиною житлового будинку та необхідна для його обслуговування, що розташована на АДРЕСА_1 , площею 0,0700 га, кадастровий номер 2121210100:00:004:0335, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 15 грудня 2006 року серії ЗК № 056667; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,1676 га, згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 24 квітня 2001 року серії ІV-ЗК № 012836, кадастровий номер 2121210100:07:011:0021; нежитлової будівлі цеху з переробки сільгосппродукції на АДРЕСА_2 ; земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2643 га на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:00:012:0012; будівлі автомагазину на АДРЕСА_3 , площею 35,7 кв. м, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно; земельної ділянки для будівництва гаража на АДРЕСА_3 , площею 0,0045 га, кадастровий номер 2121210100:00:003:0432. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що набуте сторонами у період шлюбу нерухоме майно, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя позивачем не надано, а отже, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, за позивачем і відповідачем необхідно визнати право власності за кожним на 1/2 частини вказаного нерухомого майна.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 06 червня 2018 року Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України (далі - АТ Ощадбанк ) подало до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 02 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ Ощадбанк .
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14 травня 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ Ощадбанк .
Закриваючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що банком не подано жодних належних, допустимих доказів, які б підтверджували, що позичальник ОСОБА_2 має невиконане зобов`язання перед банком за укладеним кредитним договором від 12 липня 2007 року, термін остаточного погашення якого настав 12 липня 2010 року, розмір такої заборгованості станом на момент ухвалення судом рішення (03 квітня 2018 року), а також, що банк, як іпотекодержатель, за рахунок предмета іпотеки, мав намір або має його на цей час, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Банк не надав жодних доказів, що ОСОБА_1 , подаючи у лютому 2018 року позов про поділ спільного майна подружжя, використовує своє законне право на поділ майна всупереч законних інтересів банку і для уникнення виконання зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором від 12 липня 2010 року, остаточний строк виконання якого настав 12 липня 2010 року. Банком не подано жодних доказів, які б свідчили, що з 12 липня 2010 року банком вживалися заходи звернення стягнення на предмет іпотеки і дії позивача направлені на недопущення звернення стягнення на це майно. Тобто, банком не доведено недобросовісність дій позивача і зловживання його законними правами. Таким чином, рішенням суду не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2019 року АТ Ощадбанк подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вказує на те, що предмет іпотеки не може бути предметом поділу майна подружжя. ОСОБА_2 не виконуються належним чином зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого, під час виконавчого провадження проведено опис майна - предмета іпотеки - нежитлової будівлі цеху з переробки сільгосппродукції на АДРЕСА_2 , визначено його вартість та передано для примусової реалізації до ДП Сетам .
У серпні 2019 року АТ Ощадбанк подало клопотання про врахування позиції Великої Палати Верховного Суду при розгляді аналогічної справи.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що банком не подано жодних доказів, що вона, подаючи у лютому 2018 року позов про поділ спільного майна подружжя, використовує своє законне право на поділ майна всупереч законних інтересів банку і для уникнення виконання зобов`язання відповідачем.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі , витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та визнання права на частку у майні, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 14 травня 2019 року призначити до судового розгляду на 25 березня 2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2020 |
Оприлюднено | 18.03.2020 |
Номер документу | 88265179 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ступак Ольга В`ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні