Ухвала

від 17.03.2020 по справі 467/666/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 березня 2020 року

м. Київ

справа № 467/666/17-ц

провадження № 61-9295св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Арбузинська РДА), Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області) про визнання бездіяльності незаконною, визнання права, зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до розпорядження від 13 грудня 2005 року № 662, виданого головою Арбузинської РДА, йому надано земельну ділянку загальною площею 37,2 га (списані багаторічні насадження (сад)) для проведення рекультивації з метою створення фермерського господарства в оренду терміном на три роки із земель державної власності в межах території Любоіванівської сільської радиАрбузинського району Миколаївської області та запропоновано замовити у землевпорядній організації технічну документацію, укласти договір оренди земельної ділянки. 01 червня 2006 року сторони уклали договір оренди, за умовами якого відповідач передав йому для створення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 35,8 га в межах території Любоіванівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області в оренду строком на три роки (реєстраційний № 040600300966 у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди Арбузинського району Миколаївської області від 22 червня 2006 року). Проте передача вказаної земельної ділянки за актом-прийому передачі орендодавцем не здійснена, не дивлячись на його неодноразові звернення протягом 2006-2017 років. На теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 4820381800:03:000:0341 у Державному земельному кадастрі відсутня, замість неї враховуються інші 34 земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, що відбулося в період дії ухвали Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області про накладання арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 4820381800:03:000:0341.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Арбузинської РДА щодо непередання ОСОБА_1 . земельної ділянки згідно з розпорядженням голови Арбузинської РДА Остапука М. М. Про надання в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 із земель державної власності в межах території Любоіванівської сільської ради від 13 грудня 2005 року № 662 та договору оренду оренди землі від 01 червня 2006 року (реєстраційний номер 0406003) у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди Арбузинського району Миколаївської області. Визнати за ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4820381800:03:000:0341 за договором оренди землі від 01 червня 2006 року. Зобов`язати Арбузинську РДА та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області виконати обов`язок щодо передання ОСОБА_1 за актом прийому-передачі земельної ділянки, кадастровий номер 4820381800:03:000:0341 за договором оренди землі від 01 червня 2006 року.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів, що земельна ділянка фактично не була передана позивачу. Вимоги до орендодавця щодо застосування наслідків невиконання ним обов`язку щодо передачі майна орендарю протягом дії договору оренди, позивачем не пред`являлися. 01 червня 2009 року закінчився строк, на який укладений договір оренди земельної ділянки. На новий строк його не поновлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших правових підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, позивач заснував фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у справі мають бути юридичні особи, а не фізична особа ОСОБА_1 , який подав позовну заяву. Висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц та від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц. Отже, у цій справі спір стосується земельної ділянки, наданої фермерському господарству в оренду, а тому належним позивачем має бути фермерське господарство Остапенко В . П . , а не фізична особа ОСОБА_1 .

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та задовольнити його позов, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 жовтня 2017 року у справі № 467/666/17 задоволено його заяву про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку, проте в грудні 2017 року вказана земельна ділянка з кадастровим номером 4820381800:03:000:0341 перестала існувати, та поділена ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області на 35 інших земельних ділянок. Вступна та резолютивна частини постанови апеляційного суду суперечить цим частинам, викладеним у повному тексті рішення, а саме, вказано, що провадження необхідно закрити.

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання про внесення доповнень до його касаційної скарги.

Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі , витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання бездіяльності незаконною, визнання права, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року призначити до судового розгляду на 25 березня 2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик