Ухвала

від 18.03.2020 по справі 2-812/09

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 2-812/09

Провадження № 6/935/14/20

У Х В А Л А

18 березня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Янчук В.В.,

із секретарем - Кумечко С.М.,

розглянувши подання начальника Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, -

В С Т А Н О В И В:

Начальник Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Желєзна Т.С. звернулась до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Коростишівському районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться виконавче провадження № 54375294 з виконання виконавчого листа № 1-812/09 виданого 09.12.2009 р. про стягнення боргу в розмірі 16153,45 грн. 25.07.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на виконання рішення суду не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження .

Начальник відділу ДВС Желєзна Т.С. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду подання повідомлені належним чином, до суду направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши подання та надані до нього документи, дійшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Коростишівському районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться виконавче провадження № 54375294 з примусового виконання виконавчого листа № 1-812/09 виданого 09.12.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 16153,45 грн.

25.07.2017 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-812/09 від 09.12.2009.

З матеріалів подання вбачається, що в результаті дій вжитих державним виконавцем встановлено наступне: згідно інформаційної довідки з ДРРП ( станом на 13.03.2020) на нерухоме майно - виявлено належне нерухоме майно боржнику ОСОБА_1 . За повідомленням Державної міграційної служби України від 12.03.2020 боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Виконавцем 22.03.2019 та 25.02.2020 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця та надання пояснень щодо невиконання рішення суду.

У поданні державний виконавець зазначив, що на час звернення до суду з поданням боржником рішення суду не виконано.

Інформація про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження в матеріалах подання відсутня.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 446 ЦПК України , процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

За ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов`язань.

Згідно положень п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст. 441 ЦПК України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов`язання, покладеного на неї рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України Про виконавче провадження тощо.

Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов`язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , яке вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №3857-ХІІ та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-ХІV , позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Частиною першою статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Аналізуючи зазначене та враховуючи, що з матеріалів справи не встановлено в чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду, та не доведено можливість виїзду боржника за межі України саме з метою ухилення від виконання рішення суду. Також, до подання не долучено жодних доказів, з яких можливо було б зробити висновок чи дійсно мало місце ухилення боржника від виконання рішення суду, яке полягає в тому, що він вчиняє будь-які свідомі діяння, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні при тому, що виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини. В матеріалах подання не міститься доказів, які б підтверджували про належним чином повідомлення боржника про отримання виклику державного виконавця, а також відсутні відомості, що за зазначеною адресою боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику було відомо про існування зазначеного виконавчого провадження.

Наявність у боржника невиконаних зобов`язань за рішенням суду сама по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що з матеріалів справи не вбачається об`єктивної наявності факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, тому необхідно відмовити у задоволенні даного подання.

Керуючись ст.ст. 260 , 353 , 441 ЦПК України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Желеєзної Т.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Янчук В.В.