Рішення

від 03.03.2020 по справі 911/2761/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/2761/19

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочка Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" (08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Яблунева, буд. 4, код ЄДРПОУ 36953933)

про повернення майна та стягнення безпідставно набутих коштів,

за участю представників:

позивача: Глущенко В.В.(дов. №1-2249 від 23.01.2020)

відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №1001вих-19-3994 від 05.09.2019 Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" про повернення майна та стягнення безпідставно набутих коштів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

25.11.2019 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 13.11.2019, подано заяву №1001вих-19-5643 від 22.11.2019 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2019 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання на 23.12.2019, встановлено строк для подання відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" у березні 2017 року безпідставно набуло з газотранспортної системи 3055 тис.куб.м природного газу, власником якого є Акціонерне товариство "Укртрансгаз";

- відповідач зобов`язаний повернути позивачу безпідставно набуте майно (природного газу) та відшкодувати вартість такого майна, що на даний час складає 20415,16 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення ухвал суду, які містяться у матеріалах справи.

У судовому засіданні 23.12.2019 судом повторно перевірено позовну заяву № 1001вих-19-3994 від 05.09.2019 на додержання вимог викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та встановлено, що позивачем, у прохальній частині позовної заяви заявлено дві позовні вимоги, які рівнозначні між собою та зі змісту яких вбачається, що позивач просить зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в загальному обсязі 3,055 тис. куб. метрів та стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 17012,62 грн, що становить вартість безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 3,055 тис. куб. метрів. У зв`язку з цим, судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

13.01.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява №1001вих-20-99 від 09.01.2020 про усунення недоліків позовної заяви. Суд перевіривши надані пояснення позивача встановив, що суду наявні підстави для продовження розгляду справи. Відтак, суд ухвалою від 20.01.2020 продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні, з метою додержання процесуальних строків, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив проведення підготовчого судового засідання на 03.02.2020.

У підготовчому судовому засіданні 03.03.2020 судом закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2020.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті позивач підтримав текст поданої заяви, відповідач у судове засідання не з`явився.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у березні 2017 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" безпідставно набуло з газотранспортної системи 3,055 тис.куб.м природного газу власником якого є АТ Укртрансгаз .

Так, для відбору у березні 2017 природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є ПАТ Київоблгаз , відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз. 2 п. 3. гл. 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493 та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496.

При цьому, оскільки відповідачу в березні 2017 не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то відбір 3,055 тис.куб.м. природного газу відповідачем був здійснений з обсягів природного газу позивача, що були придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функцій Оператора ГТС.

Відтак, у зв`язку з незаконністю набуття відповідачем обсягів природного газу позивач просить суд:

- зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 3,055 тис.куб.метрів;

- стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" 17012,62 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 3,055 тис.куб.метрів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В матеріалах справи наявний договір №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 про закупівлю природного газу, укладений між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець) та Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз (позивач у даній справі) за яким, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві у січні-квітні 2017 року природний, скраплений або у газоподібному стані природний газ для забезпечення виробничо-технічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування, а покупець прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1. Договору).

Продавець передає покупцеві у січні-квітні 2017 року газ в загальному обсязі 1600000 тис.куб.м (один мільярд шістсот мільйонів кубічних метрів) газу у тому числі по місяцях: січень - 610000 тис.куб.м; лютий - 490000 тис.куб.м; березень - 310000 тис.куб.м; квітень - 190000 тис.куб.м (п. 2.1. Договору).

Щодо, твердження позивача про те, що відповідачем безпідставно набуте майно (природний газ в обсязі 3,055 тис.куб.метрів) та яке, підлягаю поверненню в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного Кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Згідно з ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Відтак, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. Поряд з тим, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №906/1279/16, Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року по справі № 6-88цс13.

Відтак, з наведеного вбачається, що умовою застосування ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України повинна бути обов`язкова умова, яка унеможливлює повернення в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, при цьому, у даній статті не зазначається про можливість одночасного повернення заявнику безпідставно набутого тайна так і відшкодування його вартості.

Водночас, суд наголошує на тому, що існування договору про закупівлю природного газу між позивачем та Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України жодним чином не підтверджує споживання відповідачем природного газу, який належить позивачу.

Приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В матеріалах справи відсутні докази та посилання позивача на ті обставини, що природний газ в обсязі 3,055 тис.куб.метрів який був спожитий відповідачем, знаходився на зберіганні у останнього.

При цьому, суд враховує ті обставини, що природний газ є речовиною, яка споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута позивачу. Так, позивач просячи суд зобов`язати відповідача повернути відібраний останнім природний газ в обсязі 3,055 тис.куб.метрів, не додає до позовної заяви доказів, які б підтверджували наявність у відповідача спеціальних, обладнаних сховищ для зберігання та утримання обсягів природного газу у розмірах 3,055 тис.куб.метрів.

Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що природний газ в обсязі 3,055 тис.куб.метрів на момент його безпідставного набуття відповідачем належав саме Акціонерному товариству "Укртрансгаз" (позивачу), позаяк у договорі про закупівлю природного газу №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 іде мова лише про обсяги переданого природного газу, без конкретизації суб`єктів, яким в подальшому буде розподілений визначений обсяг газу.

Крім того, суду не надано доказів того, що у спірний період в газотранспортній системі перебували обсяги газу, що належали виключно позивачу, що відповідно, дало б можливість стверджувати про споживання газу, що належав позивачу.

Отже, в суду відсутні підстави стверджувати про те, що на момент потенційної можливості незаконного відбору відповідачем обсягів природного газу у газотранспортній системі перебували саме ті обсяги природного газу, які були передані позивачу за вищевказаним договором та належали виключно позивачу і виключно права позивача були порушені відбором газу, про який стверджує позивач.

Крім того, позивач не додав до справи зафіксованих показань лічильника, які б свідчили про відбір природного газу (безпідставне набуття майна) з боку відповідача та про реальне вчинення відповідачем відповідних дії та про дійсні обсяги такого споживання у спірний період, позаяк, суд не може стверджувати та робити такі висновки спираючись лише на звіт про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Київоблгаз (56ZG-DSO-180000C) між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за березень 2017 року, який складений третьою особою (ПАТ Київоблгаз ), яка може бути прямо чи опосередковано зацікавлена у вирішенні даної справи.

Відтак, позивачем не надано до суду фактичних даних про покази лічильника газу (показів на момент початку здійснення позадоговірного відбору природного газу та показів після здійснення відповідних дій), який розташований на території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" та який здійснює облік фактичного споживання відповідача та дані (покази) з якого, свідчили б про відбір відповідачем у березні 2017 року природного газу з газотранспортної системи у обсязі 3,055 тис.куб.метрів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" про повернення майна та стягнення безпідставно набутих коштів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 17.03.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз