Постанова

від 15.09.2020 по справі 911/2761/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. Справа№ 911/2761/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

при секретарі судового засідання Островерхій В.Л.

за участю представників:

позивача:Трегубової А.В.

відповідача: Мамаєв Д.Ю.

від третьої особи ПАТ "НАК "Нафтогаз України": не з`явився;

від третьої особи АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз": Павліченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 (повний текст складено 17.03.2020)

у справі №911/2761/19 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

про повернення майна та стягнення безпідставно набутих коштів

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" про повернення майна та стягнення безпідставно набутих коштів, в якій просило на підставі ст.1212, ч.1 ст. 1213 Цивільного кодексу України зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в загальному обсязі 3,055 тис. куб. метрів у разі встановлення відсутності у відповідача безпідставно набутих обсягів природного газу, стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 17012,62 грн., що становить вартість безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 3,055 тис. куб. метрів на підставі ч.2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач у березні 2017 безпідставно, без будь-яких договірних відносин з позивачем, здійснив відбір 3,055 тис.куб.м природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему оператором якої є ПАТ "Київоблгаз", власником якого є АТ "Укртрансгаз". Через відсутність постачальника відповідних обсягів природного газу, відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу і повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, відповідно до абз. 2 п. 3 гл. 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі № 911/2761/19 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" відмовлено повністю.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на ч.1 ст. 11, ст. ст. 177, 509, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 74, 76 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про те, що існування договору №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 про закупівлю природного газу між позивачем та Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не підтверджує споживання відповідачем природного газу, який належить позивачу, зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів, на підтвердження того, що природний газ в обсязі 3,055 тис. куб. метрів, який за твердженнями позивача, спожитий відповідачем, знаходився на зберіганні у останнього, вказав на відсутність доказів на підтвердження наявності у відповідача спеціальних, обладнаних сховищ для зберігання та утримання обсягів природного газу у розмірах 3,055 тис.куб.метрів, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що природний газ в обсязі 3,055 тис.куб.метрів на момент його безпідставного набуття відповідачем належав саме Акціонерному товариству "Укртрансгаз" (позивачу), оскільки у договорі про закупівлю природного газу №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 вказано лише про обсяги переданого природного газу, без конкретизації суб`єктів, яким в подальшому буде розподілений визначений обсяг газу. Крім цього, судом зазначено про не надання позивачем доказів того, що у спірний період в газотранспортній системі перебували обсяги газу, що належали виключно позивачу, що дало б можливість стверджувати про споживання газу, що належав позивачу, про відсутність зафіксованих показань лічильника, які б свідчили про відбір природного газу (безпідставне набуття майна) з боку відповідача та про реальне вчинення відповідачем відповідних дій, про дійсні обсяги такого споживання у спірний період, не надано суду фактичних даних про покази лічильника газу (показів на момент початку здійснення позадоговірного відбору природного газу та показів після здійснення відповідних дій), який розташований на території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" та який здійснює облік фактичного споживання відповідачем та дані (покази) з якого, свідчили б про відбір відповідачем у березні 2017 року природного газу з газотранспортної системи у обсязі 3,055 тис.куб.метрів.

Судом першої інстанції, також зазначено про відсутність доказів, що на момент потенційної можливості незаконного відбору відповідачем обсягів природного газу у газотранспортній системі перебували саме ті обсяги природного газу, які були передані позивачу Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за договором про закупівлю природного газу № 1701001564-ВТВ від 31.01.2017 та належали позивачу і саме права позивача були порушені відбором газу, та водночас зазначено, що наявний в матеріалах справи звіт про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу Публічного акціонерного товариства Київоблгаз (56ZG-DSO-180000C) між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за березень 2017 року складений третьою особою - (ПАТ Київоблгаз ), яка може бути прямо чи опосередковано зацікавлена у вирішенні справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі № 911/2761/19 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз у справі №911/2761/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі №911/2761/19 залишено без руху, надано Акціонерному товариству Укртрансгаз строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Північному апеляційному господарському суду доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі (2881,50грн.) протягом 10 днів з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

13.05.2020 Акціонерне товариство Укртрансгаз надіслало до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків з доданим оригіналом платіжного доручення №2934 від 07.05.2020 про сплату судового збору в розмірі 2881,50грн., що свідчило про сплату ним судового збору в повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі №911/2761/19 та поновлено Акціонерному товариству Укртрансгаз зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерному товариству Укртрансгаз на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі №911/2761/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.06.2020 о 12 год. 00 хв. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі №911/2761/19.

Колегією суддів встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз та Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України укладено договір №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 на закупівлю природного газу у січні - квітні 2017. Також, колегією встановлено, що відповідачем відібрано газ у березні 2017 у оператора газорозподільної системи - Публічного акціонерного товариства Київоблгаз . Враховуючи, що вирішення у справі №911/2761/19 спору по суті може вплинути на права та обов`язки Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , з яким укладено позивачем договір №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 на закупівлю природного газу у січні - квітні 2017 та на права та обов`язки Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз , оператора газоразподільної системи, через яку було відібрано газ відповідачем в березні 2017, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Київоблгаз (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178) на підставі ч.2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи відкладено на 04 серпня 2020 року об 11 год. 30 хв.

23.07.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз , в якому третя особа просить апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі №911/2761/19 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі № 911/2761/19 залишити без змін.

Крім цього, у відзиві на апеляційну скаргу АТ Оператор газорозподільної системи Київоблгаз зазначив, що в реєстрі обсягів газу, які були використані споживачами по договорах з ПАТ Національною акціонерною компанією Нафтогаз України із мереж ПАТ Київоблгаз у березні 2017 (т.1 а.с.10-15) постачальником природного газу у березні 2017 року зазначене ПАТ НАК Нафтогаз України . Відносини між ПАТ НАК Нафтогаз України та споживачами - підприємствами ТКЕ регламентуються Правилами постачання природного газу , затвердженими Постановою КМУ від 30.09.2015р. № 2496 (надалі - Правила) та Кодексом ГРМ. Постачання природного газу НАК Нафтогаз України виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, що затверджується КМУ, а у випадках, передбачених Законом України Про ринок природного газу , - на підставі типового договору з дотриманням принципу недискримінації. ПАТ HAK Нафтогаз України у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2015 №758 від 20.03.2016 №234 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року , зобов`язане постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії та, відповідно видати належні номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям згідно договорів, які укладені між ними. Тому постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії є обов`язком ПАТ НАК Нафтогаз України , а не правом. Ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняло ПАТ НАК Нафтогаз України від обов`язків постачати природний газ відповідачу, як споживачу по укладеним між ними договорами постачання природного газу. При цьому, планові обсяги постачання природного газу, визначені сторонами в пункті 2.1 кожного з договорів, і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаних договорів. Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництв теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) було доручено: видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробниках теплової енергії для виробництва теплової енергії (Офіційний вісник України, 2016 рік, №46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації. Таким чином, у зв`язку із встановленим Кабінетом Міністрів України спеціальним механізмом постачання природного газу, можливість відбору підприємствами ТКЕ із газотранспортної системи планових обсягів поставки природного газу згідно договорів з НАК Нафтогаз України , перебуває у безпосередній залежності від належного виконання НАК Нафтогаз України своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасного подання номінацій Оператору газотранспортної системи відповідно до вимог Кодексу ГТС. При цьому, формальна відсутність номінацій , не є свідченням того, що природний газ спожитий підприємствами ТКЕ не є поставленим з ресурсу ПАТ НАК Нафтогаз України . Таким чином, у спірний період, відповідач прийняв з ресурсу ПАТ НАК Нафтогаз України природний газ для виробництва теплової енергії, та фактична господарська операція була здійснена та відображена в бухгалтерському обліку цього підприємства ТКЕ. При цьому, протранспортував такі обсяги природного газу підприємствам ТКЕ сам Оператор TTC - АТ Укртрансгаз .

29.07.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України надійшло пояснення щодо поданої апеляційної скарги Акціонерного товариства Укртрансгаз , відповідно до яких ПАТ НАК Нафтогаз України підтримує заявлений позов та вважає позовні вимоги обґрунтованими та законними.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у справі №911/2761/19 відкладено на 01.09.2020, запропоновано Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надати суду пояснення щодо наявності заяви-приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) оператора ГРМ ПАТ "Київоблгаз", договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) оператора ГРМ ПАТ "Київоблгаз" з відповідачем, підписаних актів наданих послуг з транспортування газу за спірний період та здійснених оплат за цим Договором відповідачем, з їх копіями; Акціонерному товариству "Укртрансгаз" надати суду пояснення щодо договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами з відповідачем, підписаних актів наданих послуг з транспортування газу за спірний період та здійснені оплати за цим Договором відповідачем з їх копіями.

25.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі №911/2761/19.

31.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення у справі, в яких просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі №911/2761/19 скасувати.

В судове засідання 15.09.2020 з`явились представники позивача, відповідача та Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз .

Представник Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України в судове засіданні не з`явився, будь-яких клопотань від нього не надходило, повідомлений належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду в порядку визначеному ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз , пояснення Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України від 28.07.2020, додаткові пояснення у справі Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз від 20.08.2020, письмові пояснення АТ Укртрансгаз від 28.08.2020, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України)порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Згідно ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що під час розгляду спірних правовідносин суд першої інстанції надавав правову оцінку правовідносинам, що виникли між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором №1701001564-ВТВ про закупівлю природного газу від 31.01.2017, на підставі якого позивач набув природний газ, безпідставно відібраний на його думку відповідачем з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільчу систему оператором якої є Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Київоблгаз , суд першої інстанції прийняв судове рішення про права та інтереси осіб, що не були залучені до участі у справі, які були залучені ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Київоблгаз (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178) на підставі ч.2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, надали суду апеляційної інстанції пояснення щодо спірних правовідносин, обґрунтовані посиланням на докази, які не могли бути ними надані суду з причин, що об`єктивно від них не залежали, оскільки ці особи не були залучені до участі у справі, що відповідно до ч.1, 3, 4 ст.269 ГПК України не обмежує суд апеляційної інстанції у їх прийнятті та здійсненні апеляційного перегляду справи.

З позовної заяви поданої Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" до суду вбачається, що 31.01.2017 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (позивач у даній справі) укладено договір №1701001564-ВТВ про закупівлю природного газу, за яким, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві у січні-квітні 2017 року природний, скраплений або у газоподібному стані природний газ для забезпечення виробничо-технічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування, а покупець прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1. Договору). Відповідно до п. 2.1. якого, Продавець передає покупцеві у січні-квітні 2017 року газ в загальному обсязі 1600000 тис.куб.м (один мільярд шістсот мільйонів кубічних метрів) газу у тому числі по місяцях: січень - 610000 тис.куб.м; лютий - 490000 тис.куб.м; березень - 310000 тис.куб.м; квітень - 190000 тис.куб.м (п. 2.1. Договору).

З наданого АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пояснення вбачається, що 18.10.2016 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Яблуневий-4 (споживач) укладено договір постачання природного газу № 1774/1617-ТЕ-17 (далі - договір № 1774/1617-ТЕ-17) за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

За умовами визначеними сторонами в пунктах 1.2., 1.3. договору №1774/1617-ТЕ-17 природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).

Пунктом 2.1. договору №1774/1617-ТЕ-17 передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 39,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями: у жовтні 2016 року 3,0 тис. куб. метрів; у листопаді 2016 року 7,0 тис. куб. метрів; у грудні 2016 року 8,0 тис. куб. метрів; у січні 2017 року 8,0 тис. куб. метрів; у лютому 2017 року 7,0 тис. куб. метрів; у березні 2017 року 6,0 тис. куб. метрів.

Споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1. договору, на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 договору (пункт 3.2. договору № 1774/1617-ТЕ-17).

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.4. договору № 1774/1617-ТЕ-17).

Кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (п. 4.1. договору № 1774/1617-ТЕ-17).

Підпунктом 2 пункту 7.4. договору № 1774/1617-ТЕ-17 визначено, що постачальник зобов`язаний забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.

За умовами визначеними в п. 12.1. договору № 1774/1617-ТЕ-17, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

НАК Нафтогаз України листом від 03.03.2017 №26-2388/1.2-17, який адресовано ОСББ Яблуневий-4 , повідомило відповідача про не виділення номінацій на березень 2017 у зв`язку з не виконанням підприємством п.17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальнодоступних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період). Доказів направлення та отримання відповідачем даного листа не надано і в матеріалах справи не міститься.

З наданих Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Київоблгаз додаткових пояснень вбачається, що 21.01.2016 ОСББ Яблуневий-4 підписано заяву-приєднання № 094210QHPXBT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) оператора Публічного акціонерного товариства Київоблгаз від 01.01.2016. Відповідно до преамбули даної заяви - приєднання, ОСББ Яблуневий-4 ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: https:kv.104.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності Голос України №249 (6253) від 30.12.2015 приєднався до умов Договору.

31.03.2017 між ПАТ "Київоблгаз" в особі начальника Бориспільської дільниці Броварської ФЕГГ Зайончик І.М. (оператор ГРМ) та ОСББ Яблуневий-4 (Споживач) підписано акт наданих послуг з розподілу природного газу №300300122 за березень 2017 про те, що з 01 по 31 березня 2017 споживачем прийнято, а Оператором розподілено споживачу природний газ згідно з договором розподілу природного газу від 01.01.2016 №094210QHPXBT016 в обсязі 3055 куб.м. на загальну суму 2079,36 грн., підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2

З наданих позивачем письмових пояснень вбачається, що 01.04.2016 між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз в особі начальника Боярського ЛВУМГ філії УМГ Київтрансгаз та ОСББ Яблуневий-4 укладено договір № 1604000735/BOY/2016/3.0407 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Відповідно до п.1.1. Договору, газотранспортне підприємство зобов`язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору.

31.03.2017 між ПАТ Укртрансгаз філія УМГ Київтрансгаз та ОСББ Яблуневий-4 підписано Акт №03-17-1604000735/BOY/2016/3.0407 відповідно до якого ПАТ Укртрансгаз філія УМГ Київтрансгаз надало, а ОСББ Яблуневий-4 отримало послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у березні 2017 - 3,055 тис. куб.м.

На думку позивача, відповідач набув природний газ позивача у березні 2017 року в обсязі 3,055 тис.куб.м без будь-якої правової підстави, тому позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про зобов`язання відповідача повернути безпідставно набуте майно в натурі на підставі ст. 1212, ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, а у разі його відсутності відшкодування вартості такого майна на підставі ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/1997/18.

Перелік способів захисту, зазначений в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України не є вичерпним, та суду надано право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України), про що зазначено в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 5013/458/11.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України, про що зазначено в постанові Верховного суду від 06.05.2020 у справі №623/3146/18.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошові кошти; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 757/16163/17.

Таким чином, кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Отже, оскільки сам факт споживання газу відповідачем у визначених обсягах не заперечується, підлягає встановленню наявність або відсутність підстав для такого споживання.

Відповідно до п.п. 18, 19, 27, 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; оператор газосховища - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" врегульовано, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У п. 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу) (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

У п.2 розділу II Правил постачання природного газу, визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

За приписами п.19 розділу II Правил постачання природного газу, постачальник зобов`язаний: дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього.

За визначеними п.21 розділу II Правил постачання природного газу приписами, Споживач має право: на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов.

За приписами визначеними п.6 розділу ІV Правил постачання природного газу фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з першого числа розрахункового періоду, наступного за тим, у якому з новим постачальником було укладено договір на постачання, та за умови включення споживача до підтвердженої номінації постачальника в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Тоді як на момент відбору відповідачем газу в березні 2017 у нього був укладений вищевказаний договір на постачання природного газу з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що унеможливлює постачання природного газу новим постачальником.

Згідно з абзацами 1-3 п. 9 розділу II Правил постачання природного газу, постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.

Відповідно до абзацу 2 п. 10 розділу II Правил постачання природного газу, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

"Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 (чинній в спірний період), пп. 4 п. 3 якого визначено обов`язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення.

АТ НАК Нафтогаз України в наданих суду поясненнях зазначено, що між НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ОСББ Яблуневий-4 (споживач) укладено договір постачання природного газу від 18.10.2016 №1774/1617-ТЕ-17, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору, відносно наявності якого не заперечують учасники судового процесу.

Вказаним договором між сторонами було погоджено обсяги постачання та споживання природного газу, зокрема у березні 2017 року: за договором від 18.10.2016 1774/1617-ТЕ-17 - 6,0 тис.куб. м.

Пунктами 3.2. договору визначено, що споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем, постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними в пункті 2.1. цього договору на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджується постачальником шляхом надання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому чинним законодавством порядку.

Згідно пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об`єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника.

Отже, за відсутності у споживача підтвердженого обсягу газу - номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.

Водночас, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 1); операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (пункт 2).

Отже, оскільки Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на підставі спеціального нормативно- правового акта щодо опалювального сезону 2016/2017 року, яким є Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов`язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, колегія суддів зазначає, що це є обов`язком НАК "Нафтогаз України", а не його правом (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 911/656/17, від 14.05.2018 у справі № 926/680/17).

Статтею 10 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання, вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", яке є обов`язковим до виконання, на НАК "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до укладених договорів ще на початку опалювального сезону. При цьому, хоча у названому розпорядженні міститься вказівка на обов`язок надати номінації до початку опалювального сезону, але це не свідчить про обмеження його періодом, який закінчується із початком опалювального сезону, оскільки встановлений обов`язок полягає у забезпеченні належної підготовки до опалювального сезону та забезпечення природним газом протягом усього сезону. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 925/358/18.

Враховуючи вищезазначене, невидача номінацій ПАТ "НАК "Нафтогаз України" унеможливлює безперешкодне отримання споживачами відповідно до укладених договорів постачання необхідних обсягів природного газу, оскільки, у тому числі, може мати наслідком обмеження або припинення надання ПАТ "Київоблгаз" послуг з розподілу природного газу у зв`язку з відсутністю підтверджених обсягів природного газу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17.

З огляду на наявність укладеного договору №1774/1617-ТЕ-17 між ПАТ НАК Нафтогаз України (постачальник) та відповідачем (споживачем) про постачання природного газу від 18.10.2016, відносно чого не заперечують учасники судового процесу, та існування обов`язку постачальника видати номінації, споживання відповідачем в березні 2017 природного газу в обсязі 3,055 тис.куб.метрів не можна вважати несанкціонованим відбором.

Разом з тим, з наданого позивачем звіту про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного, відібраного з точки виходу ПАТ Київоблгаз між замовниками послуги транспортування (постачання) в розрізі їх контрагентів за березень 2017 року, доданого до позовної заяви, постачальником природного газу відповідачу у березні 2017 року зазначено ПАТ НАК Нафтогаз України газорозподільні мережі ПАТ "Київоблгаз" (т.1 а.с. 9 - 15).

Водночас з наданих позивачем письмових пояснень вбачається, що 31.03.2017 між ПАТ Укртрансгаз філія УМГ Київтрансгаз та ОСББ Яблуневий-4 за договором від 01.04.2016 № 1604000735/BOY/2016/3.0407 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, складено та підписано Акт №03-17-1604000735/BOY/2016/3.0407, за яким ПАТ Укртрансгаз філія УМГ Київтрансгаз надало, а ОСББ Яблуневий-4 отримало послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у березні 2017 в обсязі 3,055 тис. куб.м.на суму 606,72грн.

Доказів повідомлення позивачем відповідача про надання послуг транспортування газу у березні 2017 року, як такого, що несанкціоновано відібраний з газотранспортної системи, позивачем суду не надано.

Надані позивачем суду докази не свідчать про безпідставне набуття відповідачем у березні 2017 року природного газу належного позивачу у загальному обсязі 3055 тис. куб.м, з газотранспортної системи, оператором якої є позивач.

З інформації про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу, віднесених на операторів газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2017 рік (яку додано до позовної заяви) вбачається, що вищезазначений обсяг природного газу значиться як обсяг небалансу (т.1 а.с.16).

Відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування, які є складовими послуги транспортування природного газу, здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Таким чином, надання позивачем складених ним документів обліку, у тому числі й у відношенні спірного обсягу природного газу, свідчить про наявність договірних відносин з Оператором газорозподільної системи, які регламентують відносини небалансу по такому газу, що є несумісним з твердженням позивача про відсутність жодних правових підстав відносно передачі такого спірного газу з газотранспортної системи відповідачу.

Враховуючи положення договору, укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОСББ Яблуневий-4 , норми наведених законодавчих та підзаконних нормативних актів, зокрема, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", обсяги споживання природного газу відповідачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу, а у разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не з газорозподільною організацією (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.03.2018 у справі № 911/656/17).

Враховуючи, що між позивачем, відповідачем та третіми особами станом на березень 2017 року існували договірні відносини з визначеним обсягом постачання, розподілу та транспортування природного газу відповідно до укладених договорів, і відповідачем не було здійснено перевищення обсягу місячної норми з відбору природного газу в розмірі визначеному на березень 2017 року, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відсутній несанкціонований відбір природного газу за березень 2017 року (аналогічних висновків за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 у справі № 911/656/17).

Разом з тим, ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від обов`язків постачати природний газ відповідачу, як споживачу за укладеним між ними договором постачання природного газу. При цьому, планові обсяги постачання природного газу визначені сторонами в пункті 2.1 вказаного договору постачання природного газу, укладеного відповідачем з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаного договору (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21.03.2018 у справі № 911/656/17).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає про споживання ОСББ Яблуневий-4 у спірний період природного газу на підставі укладеного з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу, що спростовує твердження позивача про відсутність у відповідача будь-яких підстав для відбору природного газу у спірний період.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу X Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) оператор газотранспортної системи має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках, зокрема, несанкціонованого відбору природного газу.

Згідно з п. 13 розділу II Правил постачання природного газу, постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування.

Відповідно до п. 14 розділу II Правил постачання природного газу, за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об`єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/167/19, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу. Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт оператора ГРМ/ГТС.

В матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачу постачальником чи оператором газотранспортної системи повідомлення про необхідність припинити газоспоживання за спірний період. Також відсутні докази на підтвердження вжиття постачальником або Оператором ГРМ/ГТС на замовлення постачальника заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, що свідчить про недоведеність споживання відповідачем природного газу у спірний період з порушенням вимог чинного законодавства, без достатньої правової підстави.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем не доведено безпідставність як передачі природного газу з газотранспортної системи відповідачу, так і безпідставність отримання цього газу останнім, а також те, що власником цього газу є позивач, що зумовлює неможливість задоволення заявлених позовних вимог та зобов`язання відповідача повернути позивачу майно (природний газ) на підставі ст. 1212, ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 17012,62грн., що є вартістю вищевказаного природного газу в обсязі 3,055тис. куб.м, слід зазначити, що така вимога ґрунтується на тих самих підставах, що й вимога про зобов`язання повернути природний газ, та заявлена з метою стягнення вартості газу в разі відсутності газу у відповідача.

З огляду на необґрунтованість вимоги про повернення природного газу, безпідставною є і вимога про стягнення вартості цього газу.

За таких обставин відсутні підстави для правового захисту інтересів позивача у межах цього спору.

При здійсненні апеляційного розгляду у даній справі суд апеляційної інстанції згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 905/2248/18.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Враховуючи, що під час розгляду спірних правовідносин суд першої інстанції надавав правову оцінку правовідносинам, що виникли між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором №1701001564-ВТВ про закупівлю природного газу від 31.01.2017, на підставі якого позивач набув природний газ, безпідставно відібраний на його думку відповідачем з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільчу систему оператором якої є Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз , суд першої інстанції прийняв судове рішення про права та інтереси осіб, що не були залучені до участі у справі, які були залучені ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Київоблгаз (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178) на підставі ч.2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.

В порушення ст. 50 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції не було залучено Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Київоблгаз до участі у справі, тоді як суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Про що зазначено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 10.06.2020 у справі № 904/4018/19.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а тому рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі № 911/2761/19 на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Укртрансгаз підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України здійснити розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2020 у справі № 911/2761/19 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

5. Матеріали справи № 911/2761/19 повернути до Господарського суду Київської області.

6. Судові витрати за апеляційний розгляд покласти на Акціонерне товариство Укртрансгаз .

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.09.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська