Ухвала

від 03.03.2020 по справі 638/4385/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4385/19

Провадження № 1-кс/638/760/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження № 12018220000001002 від10.09.2018року за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

до суду звернувся слідчий Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначає, що у провадженні СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000001002від 10.09.2018 за ознаками складукримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до слідчого управління ГУНП в Харківській області надійшла ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 по справі № 640/14/896/18 згідно якої слідчого СУ зобов`язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ТОВ «Юнілівер Україна» про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС». На виконання вказаної ухвали відомості внесено до ЄРДР за № 120182200000001002 від 10.09.2018 за ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що колишнім директором ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС» є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який може бути причетним до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно, а саме квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його відчужування.

Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, відчужувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Тому, звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що йдеться в ст. 170 КПК України.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, прокурор надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав.

У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.

В провадженні СВ Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12018220000001002від 10.09.2018 за ознаками складукримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно частини 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині 2 ст. 167 цього Кодексу, тобто підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на яке було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно до вимог ст. 170 КПК Україниарешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 98 КПК Україниматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.

Відповідно до ст.ст. 168, ч.2, 236, 237 КПК Українитимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч. 1 ст. 167 КПК України), а й іншим особам.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що незастосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставівищевикладеного,керуючись ст.ст.98,131,132,170-173,309КПК України,слідчий суддя,-

постановив:

клопотання старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження № 12018220000001002 від10.09.2018року за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,- задовольнити.

Накласти арешт, в тому числі шляхом заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», вчиняти будь-які дії реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна, а саме:

? квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,

? квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1