Ухвала

від 20.03.2020 по справі 913/680/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 913/680/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львова Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги спільного підприємства "Айдар-Ан-М`ясо"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020

за позовом Національного банку України

до спільного підприємства "Айдар-Ан-М`ясо"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",

ВСТАНОВИВ :

12.02.2020 (згідно з поштовою відміткою на конверті) спільне підприємство "Айдар-Ан-М`ясо" (далі - СП "Айдар-Ан-М`ясо", скаржник) звернулося через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 зі справи № 913/680/17 і передати справу до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2020 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюку І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львову Б.Ю., передано справу № 913/680/17.

Дослідивши матеріали касаційної скарги СП "Айдар-Ан-М`ясо" в справі № 913/680/17, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без розгляду з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020, за змістом якої відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СП "Айдар-Ан-М`ясо" на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.06.2019 у справі № 913/680/17.

Так, у своїй касаційній скарзі СП "Айдар-Ан-М`ясо" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норми процесуального права (частини другої статті 287 ГПК України), відмовляючи у відкритті апеляційного провадження в справі № 913/680/17, чим позбавлено скаржника права на доступ до суду за захистом порушеного права та перегляду оскарженої ухвали місцевого суду. А тому, на думку скаржника, вказана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, Східний апеляційний господарський суд керувався пунктом 3 частини першої статті 261 ГПК України, за змістом якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення.

Враховуючи, що в матеріалах справи наявна ухвала Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 по справі № 913/680/17 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СП "Айдар-Ан-М`ясо", с. Кам`янка Новопсковського району Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.06.2019 у даній справі, підставами якої стала відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, недоведення апелянтом існування обставин, які є об`єктивно непередбаченими, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними перешкодами та труднощами для вчинення процесуальної дії, - Верховний Суд дійшов висновку, що Східний апеляційний господарський суд правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СП "Айдар-Ан-М`ясо" на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.06.2019 у справі № 913/680/17.

З огляду на викладене, правильне застосування Східним апеляційним господарським судом норм ГПК України під час постановлення ухвали від 05.02.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СП "Айдар-Ан-М`ясо" на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.06.2019 у справі № 913/680/17, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що у порушення вимог пункту 5 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України касаційна скарга містить цілий ряд недоліків, а саме: не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Слід також відзначити, що зміст касаційної скарги зводиться до цитування окремих норм ГПК України, Конституції України, практики Європейського суду з прав людини, та власного трактування законодавства України. Фактично скаржник лише перераховує норми матеріального та процесуального права і не зазначає у чому конкретно полягає порушення зазначених норм.

З огляду на процесуальну поведінку СП "Айдар-Ан-М`ясо", Касаційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, за період часу з вересня 2019 по лютий 2020 від СП "Айдар-Ан-М`ясо", за підписом директора Калюжного О.К., до Верховного Суду надійшов ряд касаційних скарг, які подаються на всі ухвали суду апеляційної інстанції, що підлягають оскарженню. Зокрема:

1) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №913/680/17, якою відмовлено СП "Айдар-Ан-М`ясо" в задоволенні заяви про роз`яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2019;

2) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 913/680/17, якою скаргу СП "Айдар-Ан-М`ясо" на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.06.2019 у справі № 913/680/17 повернуто скаржнику;

3) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі № 913/680/17, якою відмовлено СП "Айдар-Ан-М`ясо" в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги та у відкритті апеляційного провадження й повернуто скаржнику матеріали апеляційної скарги.

За результатами розгляду даних касаційних скарг, Верховним Судом відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.

Отже, можна зробити висновок, що всі дії СП "Айдар-Ан-М`ясо", в інтересах якого діє його ж керівник ОСОБА_1 , протягом тривалого часу взаємоузгодженні та спрямовані на затягування судового процесу, шляхом подання численних безпідставних касаційних скарг на судові рішення апеляційної інстанцій, прийнятих за результатами розгляду заяв, клопотань самого ж СП "Айдар-Ан-М`ясо". При цьому, скаржником усвідомлено ігнорується той факт, що ним повторно здійснювалося оскарження до апеляційної інстанції ухвали місцевого суду (від 26.06.2019), по якій апеляційний суд вже виніс відповідне рішення (від 20.01.2020) у даній справі.

А тому подання касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 явно спрямоване на затягування судового процесу.

За таких обставин чергове подання СП "Айдар-Ан-М`ясо" касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 913/680/17 з численними недоліками, враховуючи попередню поведінку скаржника, Суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).

Частиною третьою статті 43 ГПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи диспозитивність змісту статей 43, 131, 135 ГПК України, суд касаційної інстанції може вжити заходи процесуального примусу, шляхом накладення штрафу, не лише в процесі розгляду касаційної скарги, а й на стадії вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це - роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02.12.2010 № 16652/04), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення названого Суду у справі Мусієнко проти України від 20.01.2011 № 26976/06).

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до СП "Айдар-Ан-М`ясо" заходу процесуального примусу за зловживання процесуальними правами і, зважаючи на характер дій скаржника та обставини їх вчинення, застосовує захід у вигляді штрафу у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 6 306,00 грн.

Керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 290, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1 . Визнати подання касаційної скарги спільного підприємства "Айдар-Ан-М`ясо" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 зі справи № 913/680/17 зловживанням процесуальними правами.

2. Касаційну скаргу спільного підприємства "Айдар-Ан-М`ясо" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 зі справи № 913/680/17 залишити без розгляду.

3. Стягнути зі спільного підприємства "Айдар-Ан-М`ясо"- боржник (92332, Луганська область, Новопсковський район, с. Кам`янка, вул. Пульного, 2, код ЄДРПОУ 02176016) в дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 6 306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Б. Львов