Рішення

від 20.03.2020 по справі 644/4086/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Черняк В. Г.

Справа № 644/4086/19

Провадження № 2/644/179/20

20.03.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року м. Харків.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Черняка В.Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань - Красовської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 , директора Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України Задорожної Вікторії Іванівни, Комунального закладу охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про визнання бездіяльності протиправною, про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про визнання бездіяльності протиправною, про зобов`язання вчинити дії, у якому просить суд:

- стягнути з Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України матеріальну шкоду у розмірі 562,54 грн.;

- стягнути з Комунального закладу охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м.Харкова моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.;

- стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000 000 грн.;

- визнати неправомірною бездіяльність директора Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України Задорожної Вікторії Іванівни та зобов`язати її надати відповідь на заяви, які направлені для розгляду народним депутатом, головою Комітету Верховної Ради України Богомолець ОСОБА_3 , яка б відповідала вимогам ст.15 Закону України Про звернення громадян ;

- стягнути судові витрати у розмірі 150 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 24.12.2018 року, протягом 12 тижнів, він отримував курс лікування хронічного гепатиту С препаратом Харвоні в Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України . Згідно рекомендованого курсу лікування позивач мав здійснювати контроль за кров`ю, однак лабораторії, у яких можна було б здійснити контроль за показниками крові, у вказаній медичній основі, працюють на приватній основі. Позивач вважає, що вказані обставини є порушенням його прав, оскільки він позбавлений можливості контролювати результати лікування.

З вказаного приводу позивач звертався до відповідача фізичної особи ОСОБА_2 , яка на той момент була народним депутатом та головою Комітету з питань охорони здоров`я Верховної Ради України. Відповідач ОСОБА_2 направила запити позивача до Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України . Позивач не отримав відповіді на свої неодноразові звернення щодо лабораторій ні від відповідача ОСОБА_2 , ні від Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України .

Вартість дослідження крові в приватній лабораторії Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України складає 1000 грн. При цьому розмір пенсії позивача складає 1770 грн.

Викладені обставини потягли за собою неможливість позивача здійснити відповідні лабораторні дослідження після лікування препаратом Харвоні , що потягло за собою важкі наслідки для позивача, а саме те, що 06.05.2019 року він був доставлений швидкою медичною допомогою до Міської клінічної багатопрофільної лікарні №25 Харківської міської ради.

06.05.2019 року протягом 2 годин позивач очікував швидку медичну допомогу, 6 разів звертаючись по телефону 103 , перебуваючи при цьому в безпорадному стані, самотній, пережив сильний нервовий стрес. Вказані обставини позивач вважає грубим порушенням Закону України Про екстрену медичну допомогу , у зв`язку з чим просить суд стягнути з Комунального закладу охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м.Харкова моральну шкоду, яку позивач оцінив у 50 000 грн.

Бездіяльність відповідача ОСОБА_2 по не розгляду звернень позивача щодо надання йому безкоштовної медичної допомоги, гарантованої ст.49 Конституції України, порушення відповідачем ОСОБА_2 . Закону України Про звернення громадян потягло за собою важкі наслідки для позивача, а саме те, що позивач 06.05.2019 року був доставлений швидкою медичною допомогою до Міської клінічної багатопрофільної лікарні №25 Харківської міської ради, в подальшому проходив стаціонарне лікування, що порушило його життєвий устрій, спричинило розрив зв`язків з близькими та рідними, викликало фізичний біль при наданні медичної допомоги, призвело до душевних страждають та переживань, тобто позивачу було спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінив у 10 000 000 грн.

Крім того, позивачем понесено витрати на придбання ліків під час перебування у Міській клінічній багатопрофільній лікарні №25 Харківської міської ради у розмірі 562, 54 грн. Вказані витрати позивач просить стягнути з Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України .

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала, через представника надала суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що даний позов має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 вказує, що 11.10.2018 року позивач відправив звернення на ім`я ОСОБА_2 , як до Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров`я, щодо надання допомоги у лікуванні гепатиту С по державній програмі. 23.10.2018 року звернення позивача зареєстровано Апаратом Верховної Ради України за № 09-0948.20.15/27.1-10.18-Д. 06.11.2018 року відповідач ОСОБА_2 направила звернення позивача до в.о. Міністра охорони здоров`я України Супрун У. для вжиття заходів належного реагування по суті порушеного питання та надання відповіді щодо організації лікування гепатиту С за кошти державного бюджету. 21.11.2018 року Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров`я було отримано лист Міністерства охорони здоров`я України № 3.02-Д-1/13/3156-18/30628, згідно якого інформація про направлення на подальше лікування позивача буде направлена безпосередньо позивачу, у зв`язку з конфіденційним характером такої інформації. Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 , в межах своїх повноважень, було вжито усіх необхідних заходів щодо надання допомоги позивачу у вирішенні його питання, а позивача було проінформовано про можливі шляхи проведення лабораторних досліджень для лікування гепатиту С .

04.01.2019 року Апаратом Верховної Ради України за № 09-0948.20.15/28.1-01.19-Д було зареєстровано повторне звернення позивача до ОСОБА_2 щодо проходження обстеження щодо лікування гепатиту С . 14.01.2019 року відповідачем ОСОБА_2 направлено позивачу відповідь на вказане звернення, також відповідачем ОСОБА_2 направлено лист Президенту Національної академії медичних наук України з проханням віднайти шляхи вирішення питання щодо обстеження позивача.

02.02.2019 року за № 09-0948.20.15/29.1-02.19-Д позивачем було направлено звернення до Прем`єр-міністра України ОСОБА_4 про необхідність проведення перевірки законності проведення лабораторних досліджень для лікування гепатиту С за кошти хворих. 20.02.2019 року відповідачем ОСОБА_2 позивачу направлено лист щодо інформування про вжиті Комітетом заходи для вирішення питання позивача.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 було надано відповіді на всі звернення позивача, у зв`язку з чим жодної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача позивачу не було завдано. Відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення з неї моральної шкоди. Крім того, відповідач ОСОБА_2 посилається на необґрунтованість розміру заявленої до стягнення моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 , у якому зазначив, що дослідження крові після лікування гепатиту С має бути невід`ємною частиною безкоштовного курсу лікування та проводитись в умовах Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України .

Відповідач Державна установа Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України в особі в.о. директора Сергеєвої Т.А. проти позову заперечувала, надала суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позивач ОСОБА_1 проходив у медичному закладі лікування хронічного вірусного гепатиту С препаратом Харвоні . Бюджетна програма по лікуванню хронічних вірусних гепатитів передбачає фінансування тільки на закупівлю лікарських засобів, на обстеження та моніторинг лікування фінансування не передбачено, про що позивач був сповіщений листом до початку лікування. Крім того, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України ОСОБА_2 до Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України з листами не зверталась.

Позивач ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив відповідача Державна установа Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України , у якому зазначив, що вважає, що в безкоштовній програмі лікування гепатиту С мова йшла не тільки про надання препаратів, а й про подальше безкоштовне обстеження у Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України . Твердження відповідача, що він вилікувався не підтверджене належними доказами.

Відповідач Комунальний заклад охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в особі голови комісії з припинення, директора Забашта В.Ф. проти позову заперечувала, надала суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що 06.05.2019 року ОСОБА_1 звертався до служби Екстреної медичної допомоги з приводу підвищення артеріального тиску . Згідно вимог постанови КМУ Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події №1119 від 21.11.2012 року звернення ОСОБА_1 від 06.05.2019 року відноситься до категорії не екстрених, за наявності вільної бригади, її було направлено до хворого. З мобільного телефону позивача надійшло 3 виклика, а не 6.

Крім того, відповідач Комунальний заклад охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф посилається на недоведеність наявності та розміру заявленої до стягнення позивачем моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив відповідача Комунальний заклад охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у якому зазначив, що викликав швидку медичну допомогу саме 6 разів, що зафіксовано на його мобільному телефоні. Розмір матеріальної шкоди визначений позивачем з врахуванням безпорадності його стану з почуттям сильного нервового стресу.

Суд, дослідивши надані сторонами докази по справі, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно довідки Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України №132/18 від 09.04.2019 року позивач ОСОБА_1 пройшов курс лікування хронічного гепатиту С з 24.12.2018 року, на протязі 12-ти тижнів, препаратом Харвоні .

11.10.2018 року ОСОБА_1 звертався до Голови комітету з питань охорони здоров`я ОСОБА_5 із зверненням про надання йому допомоги у лікуванні гепатиту С по існуючій програмі (а.с. 92). Голова комітету з питань охорони здоров`я ОСОБА_5 . 06.11.2018 року за вихідним № 04-25/15-1153 (231789) направила вказане звернення позивача в.о. Міністру охорони здоров`я України Супрун У. для організації розгляду звернення та для вжиття заходів належного реагування по суті порушеного позивачем питання (а.с. 93). 19.11.2018 року за вихідним № 3.02-Д-1/13/3156-18/30628 Міністерство охорони здоров`я України надало відповідь Голові комітету з питань охорони здоров`я Богомолець О.І. щодо надання медичної допомоги ОСОБА_1 (а.с.94). Крім того, 20.12.2018 року за вихідним № 15066/0/57-18 позивачу ОСОБА_1 Департаментом охорони здоров`я Харківської міської ради надано роз`яснення щодо звернення від 11.10.2018 року згідно якого позивачу роз`яснено, що лікування хворих на гепатит С за бюджетні кошти проводиться в гепатологічному центрі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна лікарня . В умовах лабораторії Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України та інших підпорядкованих Департаменту закладах, проведення рекомендованого позивачу дослідження неможливо у зв`язку з відсутністю такої послуги у переліку до свідоцтва про відповідність системи вимірювання вимогам ДСТУ (а.с. 95).

27.12.2018 року ОСОБА_1 повторно звертався до Голови комітету з питань охорони здоров`я ОСОБА_5 із зверненням про надання йому допомоги у проходженні обстеження щодо лікування гепатиту С , які безкоштовно не виконуються (а.с. 96). Голова комітету з питань охорони здоров`я ОСОБА_5 . 14.01.2019 року за вихідним № 04-25/15-52 (7473) направила вказане звернення Президенту Національної академії медичних наук України з проханням віднайти шляхи вирішення питання щодо обстеження позивача на безоплатній основі (а.с.98). Крім того, Голова комітету з питань охорони здоров`я Богомолець ОСОБА_6 . ОСОБА_7 . 14.01.2019 року за вихідним № 04-25/15-52 (7473) направила відповідь щодо звернення позивача безпосередньо позивачу (а.с.97). Президент Національної академії медичних наук України 12.02.2019 року за вихідним № 1-03/267 направив Голові комітету з питань охорони здоров`я ОСОБА_5 лист щодо того, що позивач має змогу пройти обстеження за місцем проживання, так як в рамках бюджету програми лікування передбачено лише забезпечення противірусними препаратами (а.с.99).

02.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Прем`єр-міністра України ОСОБА_4 та Голови комітету з питань охорони здоров`я ОСОБА_5 із зверненням щодо надання йому безкоштовного обстеження щодо лікування гепатиту С саме у Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України (а.с.100-101). 20.02.2019 року за вихідним №04-25/15-192 (37725) Головою комітету з питань охорони здоров`я ОСОБА_5 позивачу направлено відповідь на його звернення відповідно до якого, головою комітету в рамках її повноважень вжито всіх заходів для розгляду порушеного позивачем питання.

Згідно картки виклику швидкої медичної допомоги, наданої Комунальним закладом охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф 06.05.2019 року на адресу проживання позивача ОСОБА_1 прибувала швидка медична допомога, привід виклику - підвищення артеріального тиску.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 позивач ОСОБА_1 з 06.05.2019 року по 17.05.2019 року знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні.

Судом було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона працює лікарем в Міській клінічній багатопрофільній лікарні №25. Приблизно пів року тому позивач ОСОБА_1 проходив лікування у лікарні, його доставили до лікарні швидкою медичною допомогою з приводу підвищеного тиску. Яке було призначене лікування та хто його оплачував свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_10 показав, що він знайомий позивача ОСОБА_1 . Приблизно в квітні ОСОБА_1 зателефонував йому та повідомив, що погано себе почуває. Через 15 хвилин свідок прийшов до дому до позивача, стан позивача був важкий. На протязі 2 годин вони близько 10 разів викликали позивачу швидку медичну допомогу за номером 103 . Потім позивача забрали до лікарні, де він проходив лікування у кардіологічному відділенні. Свідок купляв позивачу ліки та їжу. Вартість ліків свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_9 в режимі відеоконференції з Солом`янським районним судом м.Каєва, показала, що ОСОБА_1 проходив безкоштовне лікування в Інституті епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського. ОСОБА_1 проходив лікування за допомогою спеціального препарату, лікування було ефективним. Аналіз, який було рекомендовано здати ОСОБА_1 у медичному закладі проводиться на платній основі та до безкоштовної програми лікування не входить. Однак позивач мав можливість здати аналіз за місцем свого мешкання безкоштовно. Вказані обставини були роз`яснені ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивач просить суд стягнути матеріальну шкоду у розмірі 562,54 грн., а саме витрати на придбання ліків, з державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України , який не проконтролював результати лікування препаратом Харвоні вірусного гепатиту С встановивши високу ціну аналізу крові по безкоштовній програмі лікування гепатиту С , що як наслідок, потягло стаціонарне лікування позивача у Комунальному некомерційному підприємстві Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 .

Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 24.12.2018 року отримував безкоштовне лікування по державній програмі лікування гепатиту С у Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України . В подальшому позивачу було рекомендовано пройти лабораторне дослідження з метою контролю показників крові. При цьому позивачу було відмовлено в безкоштовному наданні такого лабораторного дослідження у Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України . Відмова мотивована тим, що державна програма лікування профінансована лише на придбання необхідних медичних препаратів, фінансування проведення лабораторних досліджень не здійснювалось. При цьому позивач мав можливість пройти лабораторне дослідження у приватному порядку, тобто оплатно, у Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України або здійснити безоплатне лабораторне дослідження за направленням лікувального закладу за місцем мешкання позивача у гепатологічному центрі Комунального некомерційного підприємства Обласна клінічна лікарня .

06.05.2019 року позивача ОСОБА_1 було госпіталізовано до кардіологічного відділення Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 , де позивач з 06.05.2019 року по 17.05.2019 року проходив стаціонарне лікування з приводу атеросклеротичного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби, нескладного гіпертонічного кризу, анемії.

Позивач вважає, що понесені ним витрати на придбання ліків під час вказаного стаціонарного лікування у розмірі 562,54 грн. підлягають стягненню з відповідача Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України , у зв`язку з тим, що він не мав можливості провести в Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України безкоштовне лабораторне дослідження крові, що викликало у нього погіршення здоров`я, стрес та подальшу його госпіталізацію.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами, причинно-наслідкового зв`язку між відсутністю безкоштовного лабораторного дослідження в Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України та госпіталізацією позивача та його стаціонарним лікуванням.

Разом з цим, суд враховує, що згідно листа, який направлявся на ім`я позивача Департаментом охорони здоров`я Харківської міської ради № 15066/0/57-18 від 20.12.2018 року позивач мав змогу пройти необхідне лабораторне дослідження крові в гепатологічному центрі Комунального некомерційного підприємства Обласна клінічна лікарня . Крім того, листом Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України №343 від 01.10.2018 року позивача було проінформовано, що обстеження до призначення лікування, моніторинг під час проведення лікування та після лікування не передбачено бюджетом програми і проводиться пацієнтом за власний кошт.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. з Комунального закладу охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м.Харкова, куди він 06.05.2019 року 6 разів звертався з викликом швидкої медичної допомоги та дві години очікував прибуття машини швидкої допомоги. Позивач зазначає, що під час очікування прибуття швидкої медичної допомоги він знаходився в безпорадному стані, самотній, пережив сильний стрес, якій він оцінив у вищезазначену суму.

Згідно п.2 ч.1 ст. 1 Закон України Про екстрену медичну допомогу , виклик екстреної медичної допомоги - повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112.

Згідно п.7 ч.1 ст. 1 Закон України Про екстрену медичну допомогу , невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного здоров`я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Постановою Кабінету Міністрів України №1119 від 21.11.2012 року Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події встановлено, що звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112 залежно від стану пацієнта поділяються на екстрені та неекстрені згідно з додатком.

У вказаній постанові визначено критерії розподілу звернень залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстрені.

З картки виклику швидкої медичної допомоги №37126 від 06.05.2019 року вбачається, що приводом для виклику швидкої медичної допомоги для позивача ОСОБА_1 стало підвищення артеріального тиску (а.с.178). Викладені данні узгоджуються з довідкою Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25 згідно якої позивача ОСОБА_1 було госпіталізовано до кардіологічного відділення вказаного медичного закладу, де позивач з 06.05.2019 року по 17.05.2019 року проходив стаціонарне лікування з приводу атеросклеротичного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби, нескладного гіпертонічного кризу, анемії.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1119 від 21.11.2012 року Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події до категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та супроводжується: раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом; зумовлений загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 у відповідності до критеріїв, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №1119 від 21.11.2012 року Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події , не перебував у невідкладному стані, у зв`язку з чим його виклик швидкої медичної допомоги не був екстреним.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду необхідно встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами, наявність заявленої до стягнення моральної шкоди та її розмір, протиправність діяння її заподіювача (відповідача), наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 000 грн. з фізичної особи ОСОБА_2 , яка на час звернення позивача із заявами до неї, займала посаду голови Комітету Верховної Ради України, та залишила без розгляду заяви позивача, залишила позивача з пенсією у 1770 грн. без надання медичної допомоги, що потягло за собою різке погіршення стану здоров`я, виклик швидкої медичної допомоги та тривале лікування, хоча такого стану можна було уникнути.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України Про звернення громадян , громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України Про звернення громадян , органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно ст.25 Закону України Про звернення громадян , у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов`язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв`язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 11.10.2018 року, 27.12.2018 року та 02.02.2019 року звертався до відповідача ОСОБА_2 , яка на той час займала посаду Голови Комітету з питань охорони здоров`я Верхової Ради України, з приводу лікування та проведення безкоштовного лабораторного дослідження показників крові в Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України . В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 залишила без розгляду його звернення. Однак такі твердження позивача спростовуються наявними матеріалами справи, оскільки відповідач ОСОБА_2 надавала відповіді позивачу, спрямовувала звернення позивача для розгляду та вирішення по суті в рамках своїх повноважень до відповідних державних органів.

Так, на звернення позивача від 11.10.2018 року йому було направлено відповідь 06.11.2018 року, а саме звернення направлено до в.о. Міністра охорони здоров`я для вжиття заходів належного реагування. В свою чергу Міністерство охорони здоров`я України направило звернення позивача до Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, який 20.12.2018 року надав позивачу розгорнуту відповідь щодо програми лікування гепатиту С за бюджетні кошти, медичного закладу куди позивачу слід звертатися для здійснення лабораторних досліджень та щодо причин неможливості лабораторних досліджень саме у Державній установі Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України (відсутність методик у переліку до свідоцтва про відповідність системи вимірювання вимогам ДСТУ). Таким чином, звернення позивача від 11.10.2018 року відповідачем ОСОБА_2 розглянуто.

На звернення позивача від 27.12.2018 року відповідачем ОСОБА_2 , як головою Комітету з питань охорони здоров`я, 14.01.2019 року було надано відповідь. Крім того, відповідачем ОСОБА_2 14.01.2019 року було направлено лист Президенту Національної академії медичних наук України ОСОБА_11 для реагування та вирішення питання щодо безкоштовного обстеження позивача. Таким чином, звернення позивача від 27.12.2018 року відповідачем ОСОБА_2 розглянуто.

Крім того, на звернення позивача від 02.02.2019 року відповідачем ОСОБА_2 , як головою Комітету з питань охорони здоров`я, 20.02.2019 року було надано відповідь та роз`яснено, що Комітетом вжито всіх належних заходів реагування з приводу заяв позивача, роз`яснено порядок оскарження рішень. Таким чином, звернення позивача від 02.02.2019 року відповідачем ОСОБА_2 розглянуто.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ОСОБА_2 залишала без розгляду заяви позивача. Таким чином, судом не встановлено протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між проходженням позивачем стаціонарного курсу лікування з 06.05.2019 року по 17.05.2019 року і протиправним діянням відповідача, вини відповідача в заподіянні шкоди.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на те, що даний позов має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю, суд вважає безпідставним виходячи з наступного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватно-правових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з суті права та інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У позовній заяві позивач також просить суд визнати неправомірною бездіяльність директора Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України Задорожної Вікторії Іванівни та зобов`язати її надати відповідь на заяви, які направлені для розгляду народним депутатом, головою Комітету Верховної Ради України Богомолець ОСОБА_12 В ОСОБА_13 , яка б відповідала вимогам ст.15 Закону України Про звернення громадян .

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами, факт того, що голова Комітету з питань охорони здоров`я Верховної Ради України Богомолець О.В. направляла для розгляду заяви позивача ОСОБА_1 директору Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України Задорожній ОСОБА_14 .

За оцінкою обставин встановлених під час судового розгляду і перевірки їх доказами, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про визнання бездіяльності протиправною, про зобов`язання вчинити дії задоволенню не підлягає.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову заявлені позивачем судові витрати, а саме вартість листів паперу, направлення копій документів доданих до позову, у розмірі 150 грн., слід покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 22, 1167, 1195 ЦК України, Законом України Про екстрену медичну допомогу , Постановою Кабінету Міністрів України №1119 від 21.11.2012 року Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події , Законом України Про звернення громадян , - суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до фізичної особи ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) , директора Державної установи Інститут епідеміології та інфекційної хвороби ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України Задорожної Вікторії Іванівни (ЄДРПОУ 02011947, місцезнаходження: м. Київ, вул. М.Амосова, буд.5) , Комунального закладу охорони здоров`я Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ЄДРПОУ 38494108, місцезнаходження: м. Харків, пр. Незалежності, 13) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про визнання бездіяльності протиправною, про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя: В. Г. Черняк