Постанова

від 18.03.2020 по справі 903/257/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року Справа №903/257/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. (повний текст 13.02.2020р.) у справі №903/257/19 (суддя Костюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг"

про стягнення 2885737,28 грн.

за участі представників:

позивача - Шимін О.П., ордер №1019282 від 16.03.2020р.

відповідача - не з`явився;

приватного виконавця - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою №309 від 28.10.2019р. на дії приватного виконавця Павлюка Н.В.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. в задоволенні скарги ТОВ "ПАККО Холдинг" №309 від 28.10.2019р. відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№589/20 від 28.02.2020р., т.4, арк.справи 158-160).

В скарзі апелянт зазначає, що саме на дату відкриття виконавчого провадження боржник повинен мати місцезнаходження у відповідному виконавчому окрузі або в даному виконавчому окрузі у боржника знаходиться майно.

На підтвердження наявності майна (грошових коштів) ТОВ ПАККО Холдинг в м.Києві (як зазначено в ухвалі суду від 11.02.2020р. і було взято до уваги судом), приватним виконавцем Павлюк Н.В. та ТОВ Тропік було надано: Лист ПАТ КБ Фінансова ініціатива від 17.07.2019р.; Лист АТ КБ Глобус від 23.10.2019р.; Банківську виписку АТ КБ Глобус станом на 23.10.2019р.

На думку ТОВ ПАККО Холдинг вищевказані документи не можуть бути належними та допустимими доказами, які підтверджують наявність майна (грошових коштів) товариства в м.Києві станом на дату відкриття виконавчого провадження №60331229 від 16.10.2019р., оскільки вони датовані або задовго до відкриття ВП№60331229 (як лист ПАТ КБ Фінансова ініціатива від 17.07.2019р.), або датовані вже після відкриття ВП №60331229 (як лист і виписка АТ КБ Глобус від 23.10.2019р.).

Докази того, що станом на 16.10.2019р., тобто станом на дату відкриття ВП №60331229, у ТОВ ПАККО Холдинг були грошові кошти на рахунку в АТ КБ Глобус та ПАТ КБ Фінансова ініціатива в м.Києві, відсутні.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано вищезгадані обставини, що мають значення для справи, та безпідставно зазначено в ухвалі від 11.02.2020р. про те, що ТОВ Тропік правомірно пред`явило наказ Господарського суду Волинської області від 10.10.2019р. №903/257/19-1 до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м.Києва Павлюку Н.В., тобто за місцем знаходження майна боржника (грошових коштів), а тому виконавцем провадження відкрито з додержанням вимог ст.25 Закону України Про виконавче провадження , оскільки станом на дату відкриття виконавчого провадження були відсутні докази того, що в боржника є грошові кошти на рахунках в банку в м.Києві.

А оскільки таких доказів наявності майна (грошових коштів) в ТОВ ПАККО Холдинг в м.Києві станом на дату відкриття виконавчого провадження приватний виконавець не мав, то, керуючись ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павлюк Н.В. зобов`язаний був повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання в зв`язку з тим, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання.

Скаржник посилається на положення ч.2 ст.24 Закону України Про виконавче провадження , ч.2 ст.25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , пункту 10 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Мінюсту №512/5 від 02.04.2012р.).

Також зазначає, що висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10.09.2018р. у справі №905/3542/15, на які йде посилання в ухвалі суду від 11.02.2020р., не повинні застосовуватися до справи №903/257/19, оскільки в постанові Верховного Суду була надана оцінка правовідносинам при наявності грошових коштів на банківських рахунках на дату відкриття виконавчого провадження (що підтверджено належними доказами), тоді коли в справі №903/257/19 приватним виконавцем та стягувачем не доведено, що станом на дату відкриття ВП №60331229 на банківських рахунках ТОВ ПАККО Холдинг в м.Києві обліковуються грошові кошти, належні боржнику.

Враховуючи той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження №60331229 від 16.10.2019р. винесена неправомірно, то всі подальші рішення приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюк Н.В. в даному виконавчому провадженні №60331229, винесені після прийняття неправомірної постанови про відкриття виконавчого провадження, є неправомірними.

На підставі викладеного скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. у справі №903/257/19 та ухвалити нове рішення, яким скаргу №309 від 28.10.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг задовільнити:

- визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60331229 від 16.10.2019р., прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника (ВП №60331229) від 16.10.2019р., прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника (ВП №60331229) від 16.10.2019р., прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди (ВП №60331229) від 16.10.2019р., прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 16.10.2019р. (ВП №60331229), прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.

- визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 17.10.2019р. (ВП №60331229), прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. у справі №903/257/19 та призначено розгляд апеляційної скарги на 18.03.2020р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Роз`яснено учасникам справи про їх право у строк до 16.03.2020р. подати до суду письмові відзиви на апеляційну скаргу з доказами надсилання сторонам копій відзивів та доданих до нього документів.

16.03.2020р. (вх.№2067/20) від ТОВ Тропік на електронну адресу суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач зазначає, що наявність у боржника банківського рахунку (в тому числі, розрахункового рахунку) передбачає наявність у боржника майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на рахунку в банківській установі та відповідно наявність у боржника майна в розумінні Глави 13 ЦК України. Отже, виконавче провадження може бути відкрите за місцезнаходженням банківської установи, де на рахунках знаходяться грошові кошти боржника.

При цьому, посилається на норми ч.2 ст.24, ч.3 ст.26 Закону України Про виконавче провадження , ст.177, ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України, ст.2 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , ч.3.1 ст.3, ч.ч.7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" №15729/07 від 05.07.2012р. та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.09.2018р. у справі №905/3542/15.

Зазначає, що у процесі судового розгляду вказаної справи, судом було постановлено ухвалу про забезпечення позову від 05.06.2019р., якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ ПАККО Холдинг , що наявні на рахунках в будь-якій банківській установі в межах суми 2885737,28 грн. Виконання вказаної ухвали здійснив приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Є.Є. в рамках виконавчого провадження №59184860. У процесі виконання вказаної ухвали було встановлено, що у ТОВ ПАККО Холдинг наявні відкриті банківські рахунки в м.Київ.

Згідно листа від 17.07.2019р. №136-БТ наданого ПАТ КБ Фінансова ініціатива код, у ТОВ ПАККО Холдинг на рахунку у вказаній фінансовій установі наявні грошові кошти в сумі 1288671,85 грн. на які накладено арешт згідно з ухвалою про забезпечення позову від 05.06.2019р. у справі №903/257/19.

Крім цього, листом АТ КБ Глобус від 23.10.2019р. №2140-БТ повідомлено, що станом на 16.10.2019р. на рахунку наявні грошові кошти в сумі 191,00 грн.

Представник позивача вважає, що ТОВ Тропік правомірно пред`явило наказ Господарського суду Волинської області від 10.10.2019р. №903/257/19-1 до виконання приватному виконавцеві виконавчого округу м.Київ Павлюку Н.В., тобто за місцем знаходження майна боржника, а виконавцем провадження відкрито з додержанням вимог ст.25 Закону України Про виконавче провадження .

При цьому, безпідставним вважає посилання боржника на те, що лист від 17.07.2019р. №136-БТ ПАТ КБ Фінансова ініціатива не містить інформації про наявність коштів на день відкриття виконавчого провадження, оскільки із вказаного листа чітко вбачається, що арешт на вказані грошові кошти накладений на виконання ухвали про забезпечення позову від 05.06.2019р. по цій же справі.

Зазначає, що оскільки судом було вижито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, на виконання чого було арештовано грошові кошти, що наявні на рахунку в банку в м.Києві, і такі заходи забезпечення позову судом не скасовані, а виконавчий документ ТОВ Тропік пред`явлено до примусового виконання протягом 90 днів після набрання рішенням законної сили, то приватний виконавець Павлюк Н.В. правомірно, взявши до уваги надану стягувачем інформацію, відкрив виконавче провадження.

При цьому, боржником не надано жодних доказів, які б спростовували факт наявності вказаних грошових коштів на рахунках у м.Києві станом на день відкриття виконавчого провадження.

Представник позивача вважає, що не можуть бути прийняті до уваги і доводи боржника про те, що лист АТ КБ Глобус датований 23.10.2019р., оскільки з цього листа та доданої до нього виписки чітко вбачається наявність грошових коштів на рахунку станом на 16.10.2019р., тобто на день відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного представник позивача просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. у справі №903/257/19 - без змін. Апеляційний розгляд справи здійснювати за участі представника ТОВ Тропік .

17.03.2020р. за вх.№2120/20 (вих.№б/н від 12.03.2020р.) на адресу суду від приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві, зокрема зазначає, що 16.10.2019р. до приватного виконавця надійшла заява стягувача ТОВ Тропік про примусове виконання наказу господарського суду Волинської області №903/257/19-1 від 10.10.2019р. В даній заяві стягувач повідомив приватного виконавця про наявність рухомого майна боржника в межах виконавчого округу міста Києва, а саме - грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках боржника.

В процесі перевірки наданої інформації приватним виконавцем встановлено наявність коштів боржника на вказаних вище рахунках.

Також зазначає, що згідно відповіді АТ КБ Глобус №2140-БТ, боржником ТОВ ПАККО Холдинг відкрито рахунок № НОМЕР_1 та на вказаному рахунку зберігаються кошти. Також, до відповіді долучено банківську виписку про рух коштів по рахунку боржника.

Крім цього, до заяви стягувача долучено копію ухвали Господарського суду Волинської області від 05.06.2019р. №903/257/19 про забезпечення позову та лист уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ Фінансова ініціатива із яких вбачається, що і станом на 17.07.2019р., і станом на момент відкриття виконавчого провадження на рахунках боржника в виконавчому окрузі м.Києва в ПАТ КБ Фінансова ініціатива знаходяться арештовані кошти в розмірі 1288671,85 грн.

Зазначає, що в процесі перевірки вказаної в заяві стягувача інформації, встановлено наявність майна боржника у виконавчому окрузі м.Києва, а саме коштів, розміщених на рахунках в баківських установах, які знаходяться в м.Києві.

Боржник, як на момент відкриття виконавчого провадження, так і на момент подання скарги, володіє майном - грошовими коштами на рахунках в банках, які знаходяться на території виконавчого округу міста Києва в місті Києві. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами які знаходяться в матеріалах виконавчого провадження.

В обґрунтування своєї позиції приватний виконавець посилається на норми ч.1 ст.179, ч.2 ст.181, ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України, п.п.3,21 ч.3 ст.18, ч.ч.1,2 ст.24 Закону України Про виконавче провадження , роз`яснення Міністерства юстиції України №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018р., правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.09.2018р. у справі №905/3542/15, рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України".

Приватний виконавець також посилається на сформовану судову практику щодо розгляду аналогічних справ та на висновки щодо застосування норм ст.24 Закону України Про виконавче провадження , які викладені в судових рішеннях, названих державним виконавцем у відзиві.

Також, приватний виконавець, з посиланням на положення ч.ч.1, 3 ст.123, ч.1 ст.124, ч.1 ст.126 ГПК України, зазначає, що у зв`язку із поданням апеляційної скарги боржником, приватним виконавцем Павлюком Н.В. понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

На підставі викладеного просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг в задоволені скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича повністю. Судові витрати покласти на скаржника.

18.03.2020р. (вх.№2143/20) на електронну адресу суду надійшло клопотання в якому приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павлюк Назар Васильович повідомляє суд про неможливість прибуття у призначений день та час у зв`язку із карантинними заходами, які тривають в Україні, та просить здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності приватного виконавця Павлюка Н.В.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 18.03.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" та приватний виконавець не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому законом порядку (т.4 арк.справи 210).

Враховуючи клопотання приватного виконавця про розгляд скарги за його відсутності, а також належне повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.07.2019р. у справі №903/257/19 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" (43005, м.Луцьк, вул.Клима Савури 21а, код ЄДРПОУ 34928470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" (79008, м.Львів, вул.Пекарська, 5/4, код ЄДРПОУ 20831737) 2635055,28 грн., з них 2562598,64 грн. заборгованість, 51566,47 грн. інфляційних, 20890,17 грн. - 3 % річних, а також 39525,83 грн. витрат по судовому збору та 42979,60 грн. витрат на правову допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" - залишено без задоволення; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" задоволено - рішення Господарського суду Волинської області від 22.07.2019р. у справі №903/257/19 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 250 682,00 грн. - скасовано; в цій частині прийнято нове рішення, яким позов в даній частині задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" (43005, м.Луцьк, вул.Клима Савури, 21а, код ЄДРПОУ 34928470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" (79008, м. Львів, вул. Пекарська,5/4, код ЄДРПОУ 20831737) 250682,00 грн. - пені; в решті рішення залишено без змін.

На виконання даних судових рішень 10.10.2019р. Господарським судом Волинської області видано накази №903/257/19-1, №903/257/19-2, №903/257/19-3.

30.10.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою №309 від 28.10.2019р. на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюка Назара Васильовича по справі №903/257/19, в якій просило:

- визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 60331229 від 16.10.2019р.), прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника (ВП №60331229 від 16.10.2019р.), прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника (ВП №60331229 від 16.10.2019р.), прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н. В.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди (ВП № 60331229 від 16.10.2019р.), прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н. В.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника (ВП №60331229 від 17.10.2019р.), прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В. винесено постанову ВП №60331229 про відкриття виконавчого провадження; про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та 17.10.2019р. постанову про арешт майна боржника.

ТОВ "ПАККО Холдинг" підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.10.2019р. №60331229 називає порушення територіальної підвідомчості виконавчого провадження, а саме те, що боржник ТОВ "ПАККО Холдинг" не має в м.Києві майна і зареєстрований за адресою в м.Луцьк, вул.Клима Савури 21А, а тому приватний виконавець Павлюк Н. В. зобов`язаний був повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання; приймаючи виконавчий документ порушив ст.243 Закону України "Про виконавче провадження", в зв`язку з тим, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, підставою скасування решти оскаржуваних постанов - неправомірне винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Як встановлено ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, який діяв на момент відкриття спірного виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як встановлено ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначає місце виконання рішення приватним виконавцем за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника без поділу на види майна. Тобто закон надає право виконувати рішення суду також за місцезнаходженням будь-якого майна боржника.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", в заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

Як встановлено положеннями ст.177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов`язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку;

Як вбачаэться з ч.3.1 ст.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного Закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Відповідно до ч.7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

Частиною 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявляти та звертати стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" no.15729/07 від 05.07.2012р. зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, наявність у боржника банківського рахунку (в тому числі, розрахункового рахунку) передбачає наявність у боржника майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на рахунку в банківській установі та відповідно наявність у боржника майна в розумінні Глави 13 ЦК України.

Тобто, виконавче провадження може бути відкрите за місцезнаходженням банківської установи в якій на рахунках містяться грошові кошти боржника.

Дана правова позиції викладена в постанові Верховного суду від 10.09.2018р. у справі №905/3542/15.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи №903/257/19 вбачається, що у процесі судового розгляду вказаної справи, судом були постановлено ухвалу про забезпечення позову від 05.06.2019р., якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ "ПАККО Холдинг", що наявні на рахунках в будь-якій банківській установі в межах суми 2885737,28грн.

Виконання вказаної ухвали здійснював приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С. в рамках виконавчого провадження №59184860.

У процесі виконання ухвали встановлено, що у ТОВ "ПАККО Холдинг" наявні відкриті наступні банківські рахунки:

- п/р НОМЕР_2 в АТ "КБ "Глобус", МФО 380526 (Київ);

- п/р НОМЕР_3 в АТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023 (Київ);

- п/р НОМЕР_4 в АТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023 (Київ);

- п/р UA НОМЕР_5 в АТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023 (Київ).

Згідно листа від 17.07.2019р. №136-БТ наданого ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" код ЄДРПОУ 33299878 (м.Київ), у ТОВ "ПАККО Холдинг" у вказаній фінансовій установі наявні грошові кошти в сумі 1288671,85 грн.

Листом АТ "КБ "Глобус" від 23.10.2019р. №2140-БТ повідомлено, що станом на 16.10.2019р. на рахунку № НОМЕР_6 наявні грошові кошти в сумі 191,00 грн.

З огляду на втановлені факти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Тропік" правомірно пред`явило наказ Господарського суду Волинської області від 10.10.2019р. №903/257/19-1 до виконання приватному виконавцеві виконавчого округу м.Київ Павлюку Н.В., тобто за місцем знаходження майна боржника (грошових коштів), а тому виконавцем провадження відкрито з додержанням вимог ст.25 Закону України Про виконавче провадження .

Дії приватного виконавця Павлюка Н. В. щодо примусового виконання наказу №903/257/19-1 від 10.10.2019р., виданого Господарським судом Волинської області, та винесена ним постанова про відкриття виконавчого провадження №60331229 відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та прийнята в межах повноважень приватного виконавця, а отже права скаржника порушені не були.

Доводи апелянта про неправомірність постанов приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюка Н.В. від 16.10.2019р. та 17.10.2019р. про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди ґрунтуються лише на неправомірності постанови про відкриття виконавчого провадження, що спростовуються матеріалами справи.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що Господарським судом Волинської області правомірно відмовлено у задоволенні скарги №309 від 28.10.2019р. на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюка Назара Васильовича по справі №903/257/19.

Щодо заявлених приватним виконавцем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приватним виконавцем не було надано жодних доказів (договорів, рахунків тощо) судових витрат, які він сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, при цьому, в судове засідання приватний виконавець не з`явився, відзив на апеляційну скаргу подав за власним підписом, з чого вбачається, що текст відзиву складено ним особисто.

З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє приватному виконавцю у стягненні з відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. у справі №903/257/19 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженою до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23.03.2020р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.