У Х В А Л А
16 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14002/18
Провадження № 12-19гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/14002/18 за позовом Озернянської сільської ради до Білоцерківської районної державної адміністрації, Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання права та визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею та за зустрічним позовом Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Озернянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державний реєстратор Озернянської сільської ради Київської області Кошовий В`ячеслав Петрович про скасування запису про державну реєстрацію речового права за касаційною скаргою Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 грудня 2019 року (головуючий суддя Хрипун О. О., судді Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) та
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року Озернянська сільська рада (далі - рада) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації (далі - Білоцерківська РДА), Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ Озерна ), Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання за радою права на замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, вул. Перковського, 9а, орієнтовний розмір 0,54 га, під обслуговування будівель закладів освіти; про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 28 січня 2005 року серії ІІ-КВ № 002628, виданого Білоцерківською РДА на підставі розпорядження Білоцерківської РДА
від 22 січня 2003 року № 29 Дослідному господарству ім. 9 Січня Інституту цукрових буряків УААН.
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про безпідставність відмови ГУ Держгеокадастру у Київській області у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до положень статей 120, 123 Земельного кодексу України та
статті 377 Цивільного кодексу України у зв`язку із набуттям радою у комунальну власність дитячого садка Ромашка . Позивач стверджує, що державний акт на право постійного користування землею від 28 січня 2005 року серії ІІ-КВ № 002628 видано з порушенням процедури, оскільки на земельній ділянці знаходиться майно, що належить позивачу на праві комунальної власності - об`єкт нерухомого майна - будівля дитячого садка.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10 січня 2019 року для спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву ДП ДГ Озерна про скасування запису про державну реєстрацію речового права (від 22 серпня 2018 року номер запису 27694706), здійсненого на підставі рішення державного реєстратора Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42761496 від 30 серпня 2018 року.
На обґрунтування зустрічних позовних вимог ДП ДГ Озерна вказує на проведення реєстраційних дій з порушенням законодавства та некомплектність документів, оскільки сторонами у визначений термін не було оформлено належним чином процедуру передачі державного майна в комунальну власність, а саме не отримано згоду власника майна - Національної академії аграрних наук, не виготовлено та не підписано акт приймання-передачі майна з державної до комунальної власності.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 грудня 2019 року, первісний позов задоволено; визнано за Озернянською сільською радою право на замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, вул. Перковського, 9а, орієнтовний розмір 0,54 га, під обслуговування будівель закладів освіти; визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею від 28 січня 2005 року серії ІІ-КВ № 002628, виданий Білоцерківською РДА на підставі розпорядження Білоцерківської РДА від 22 січня 2003 року № 29 Дослідному господарству ім. 9 Січня Інституту цукрових буряків УААН. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Приймаючи рішення про задоволення первісного позову та відмовляючи у задоволенні зустрічного, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач в порядку та спосіб, що передбачені в законодавстві, на підставі договору від 14 травня 2001 року набув право комунальної власності на об`єкт державного майна - дитячий садок Ромашка , що розташований за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Перковського, буд. 9а. При здійсненні реєстрації за позивачем права власності на дитячий садок Ромашка державним реєстратором Озернянської сільської ради Київської області було дотримано встановлені в законодавстві норми та порядок реєстрації права власності на вищевказану будівлю, реєстрацію майна проведено на підставі документів, перелік яких визначений статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пунктом 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Суди попередній інстанцій дійшли висновку, що Дослідне господарство ім. 9 Січня Інституту цукрових буряків УААН, а отже і ДП ДГ Озерна не набули законних прав щодо користування спірною земельною ділянкою, оскільки право постійного користування землею, посвідчене державним актом, є похідним від відповідного рішення органу державної влади про передачу земельної ділянки у користування, яке приймається на підставі землевпорядної документації, яка, в даному випадку, була розроблена з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема пунктів 1.16 - 1.18 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43, статті 17 Земельного кодексу України.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 грудня 2019 року, ДП ДГ Озерна звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов - задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції: проігноровано клопотання Білоцерківська РДА про призначення технічної експертизи документів, оскільки існують сумніви, що акт прийому-передачі від 14 серпня 2001 року складений саме в 2001 році; проігноровано заяву про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 640/11717/19; необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, оскільки земельна ділянка, на якій розташований дитячий садок Ромашка , виділена та не входить до складу спірного державного акта, що зумовлює неможливість подальшого розгляду справи. Крім цього, заявник касаційної скарги вказує на те, що: сам державний акт на право постійного користування землею неможливо скасувати без дослідження розрядження, на основі якого видано державний акт, а суди обох інстанцій не надали оцінки законності розпорядження Білоцерківської РДА від 22 січня 2003 року № 29; апеляційним судом необґрунтовано підтримано висновок суду першої інстанції стосовно дотримання порядку передачі дитячого садка Ромашка з усіма будівлями у комунальну власність, оскільки органом, уповноваженим вирішувати питання про передачу дитячого садка із державної у комунальну власність є лише президія НААН, яка, в свою чергу, відповідного рішення про передачу дитячого садка не приймала; апеляційним судом не надано оцінки законності здійснення державної реєстрації права власності на дитячий садок за позивачем; спірний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виготовлено з дотриманням встановленого порядку, хоча технічна документація і містить недоліки.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДП ДГ Озерна , призначив останню до розгляду у відкритому судовому засіданні та надав строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою від 10 березня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що у даному спорі виникає виключна правова проблема, пов`язана з такою правовою категорією, як мирне володіння майном . На переконання суду касаційної інстанції, названа правова проблема полягає у тому, чи може вважатися правомірним втручання у мирне володіння майном шляхом скасування державного акта (іншого правопосвідчувального документа), виданого особі на право постійного користування земельною ділянкою, за відсутності інформації у відповідного уповноваженого органу про те, що права на частину земельної ділянки перейшли до іншої особи, якщо така особа не виконала передбаченого законом обов`язку щодо оформлення такого права на земельну ділянку.
При цьому суд касаційної інстанції послався на частину п`яту статті 302 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Однак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить відповідна справа, і вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Передаючи дану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що ця справа містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою визнати недійсним та скасувати частково неможливо з огляду на процедуру набуття права за таким актом та сталу судову практику у цьому питанні.
Таким чином, за відсутності реалізації позивачем передбаченого законом обов`язку оформити право на земельну ділянку протягом тривалого часу (в даному випадку з 2001 року і по 2018 рік), у випадку обґрунтованості позовних вимог, право на користування якою у подальшому було надано іншій особі за державним актом на право постійного користування землею (2005 рік), чи буде виправданим втручання у мирне володіння майном відповідача (земельними ділянками), які не знаходяться під дитячим садком, шляхом визнання недійсним такого державного акта на право постійного користування землею.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що посилання касаційного суду на критерії сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право на мирне володіння майном не свідчить про існування виключної правової проблеми, що містить ця справа та вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Окрім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням не лише якісного, а й кількісного критеріїв. Кількісний критерій ілюструє той факт, що виключна правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
Однак Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, вказуючи на наявність виключної правової проблеми у цій справі, жодних доводів на підтвердження кількісного критерію існування виключної правової проблеми у спірних правовідносинах не навів.
Відповідно до частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, то відсутні й підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Отже, справу № 910/14002/18 разом з касаційною скаргою ДП ДГ Озерна на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 грудня 2019 року слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
Справу № 910/14002/18 за позовом Озернянської сільської ради до Білоцерківської районної державної адміністрації, Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання права та визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею та за зустрічним позовом Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Озернянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державний реєстратор Озернянської сільської ради Київської області Кошовий В`ячеслав Петрович про скасування запису про державну реєстрацію речового права за касаційною скаргою Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 грудня 2019 року у цій справі повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко С. В. Бакуліна В. С. Князєв В. В. Британчук Л. М. Лобойко Ю. Л. Власов Н. П. Лященко М. І. Гриців О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков О. Г. Яновська
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2020 |
Оприлюднено | 24.03.2020 |
Номер документу | 88376222 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Велика палата Верховного Суду
Уркевич Віталій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні