Ухвала

від 24.03.2020 по справі 420/1072/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1072/20

УХВАЛА

24 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/1072/20, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного підприємства Ворохтянське лісове господарство , про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №420/1072/20, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного підприємства Ворохтянське лісове господарство , про:

визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, що полягає у неприйнятті вмотивованого рішення суб`єкта владних повноважень у формі акту індивідуальної дії - наказу, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.08.2019 року, стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою подальшого відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром до 2 гектара, що розташована за межами с. Яблуниця, Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради;

зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2019 року, про надання безоплатно у власність земельної ділянки загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території біля села Яблуниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області та надати відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою або відмовити у наданні дозволу, виключно з підстав визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України

23 березня 2020 року, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/1072/20, шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області вчиняти наступні дії:

проведення земельних торгів; проведення земельних торгів у формі аукціону; видавати накази про надання дозволу про розроблення проекту землеустрою; видавати накази про затвердження документації із землеустрою; видавати накази про передачу земельної ділянки у власність; видавати накази про зміну цільового призначення; будь які інші дії що направлені на зміну власника, або є підготовчим етапами для такої зміни - стосовно земельної ділянки яка розташована в Івано-Франківській області, Яремчанському районі, поза межами села Яблуниця, та знаходиться на території яку оточують земельні ділянки з кадастровими номерами, 2611093000:06:001:0012, 2611093001:16:002:0075, 2611093001:16:002:0070, 2611093000:06:001:0005, 2611093000:06:001:0002, 2611093001:16:004:0451, 2611093001:16:004:0354, 2611093001:16:004:0452, 2123684500:03:002:0102, 2611093001:16:001:0045, 2611093001:16:001:0043, 2611093001:16:001:0003, 2611093001:16:004:0113, 2611093001:16:001:0050, 2611093001:16:004:0104, 2611093000:06:001:0006, 2611093000:06:001:0008 до моменту набрання законної сили рішенням по справі.

В обґрунтування вищевказаного клопотання ОСОБА_1 зазначив, що під час аналізу публічної кадастрової карти йому стало відомо, що попри твердження відповідача про відсутність права розпоряджатися бажаною позивачем земельною ділянкою, відповідач, 11.02.2020 року видав наказ 9-178/15-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі. Бажана земельна ділянка іншої особи накладається на бажану земельну ділянку позивача приблизно на 1 га.

На думку ОСОБА_1 , якщо іншою особою буде подано іншу заяву разом з відповідними графічними матеріалами на бажану ним ділянку, відповідач задовольнить клопотання іншої особи і тоді реалізація права на отримання бажаної земельної ділянки позивачем може стати недосяжною.

Крім того, ОСОБА_1 , посилався на аналогічну адміністративну справу №420/6037/19 (суддя Бжассо Н.В.) у якій не вжиття заходів забезпечення позову призвело до ускладнення виконання рішення суду по адміністративній справі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , вбачається, що останній має побоювання, що у разі подання іншою особою заяви разом з відповідними графічними матеріалами на бажану ним ділянку, відповідач задовольнить клопотання іншої особи і тоді реалізація права на отримання бажаної земельної ділянки позивачем може стати недосяжною.

Враховуючи вищевикладене, перш за все, суд зазначає, що судовому захисту підлягає лише порушене право, а не те, що можливо буде порушено у майбутньому. Завданням суду є не судовий контроль за законністю діяльності чи рішень, а захист прав та інтересів особи, які реально порушено. Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 року по справі №826/15668/18.

Крім того, суд зазначає, що одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права .

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин, з метою недопущення зловживань, суд зобов`язаний виходити з конкретних доказів.

Однак, позивачем не наведено та не надано до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримано вимог ч.1 ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку суду, запропонований заявником спосіб забезпечення адміністративного позову, у даному випадку, є його намаганнями захистити свої права, якщо їх можливо буде порушено у майбутньому, що виходить за межі мети інституту забезпечення позову, встановленого вимогами ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи не вбачається достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , оскаржується бездіяльність до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, що полягає у не прийнятті наказу за результатами розгляду його заяви від 12.08.2019 року.

Тобто, жодного вмотивованого рішення суб`єкта владних повноважень у формі акту індивідуальної дії - наказу, Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області по відношенню до позивача - не приймалося. Питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою подальшого відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства - не вирішувалось.

Суд звертає увагу, що побоювання позивача базуються лише на припущеннях, а ситуація по аналогічній справі за позовною заявою іншої особи - не може слугувати доказом що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/1072/20 шляхом шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області вчиняти наступні дії: проведення земельних торгів; проведення земельних торгів у формі аукціону; видавати накази про надання дозволу про розроблення проекту землеустрою; видавати накази про затвердження документації із землеустрою; видавати накази про передачу земельної ділянки у власність; видавати накази про зміну цільового призначення; будь які інші дії що направлені на зміну власника, або є підготовчим етапами для такої зміни - стосовно земельної ділянки яка розташована в Івано-Франківській області, Яремчанському районі, поза межами села Яблуниця, та знаходиться на території яку оточують земельні ділянки з кадастровими номерами, 2611093000:06:001:0012, 2611093001:16:002:0075, 2611093001:16:002:0070, 2611093000:06:001:0005, 2611093000:06:001:0002, 2611093001:16:004:0451, 2611093001:16:004:0354, 2611093001:16:004:0452, 2123684500:03:002:0102, 2611093001:16:001:0045, 2611093001:16:001:0043, 2611093001:16:001:0003, 2611093001:16:004:0113, 2611093001:16:001:0050, 2611093001:16:004:0104, 2611093000:06:001:0006, 2611093000:06:001:0008 до моменту набрання законної сили рішенням по справі - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан