Рішення

від 10.03.2020 по справі 922/4326/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4326/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07", м. Ізюм про стягнення 214740,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Шох К.А., ордер № 1007970 від 08.01.2020 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07", м. Ізюм, в якій просить стягнути з відповідача 214740,00 грн. штрафа за договором № 162/2019-ЦЮ від 21 жовтня 2019 року про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 січня 2020 року позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07", м. Ізюм про стягнення 214740,00 грн. - залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів.

21 січня 2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" усунено недоліки шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 17 лютого 2020 року на 12:40 годин.

02 лютого 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Корт-07" подано відзив (вхідний № 3133) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

12 лютого 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Корт-07" подано заяву (вхідний № 3647) про визнання документу неналежним процесуальним документом по суті та не прийняття до розгляду.

13 лютого 2020 року через канцелярію суду, Акціонерним товариством "Українська залізниця" подано додаткові пояснення (вхідний № 3840), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

17 лютого 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Корт-07" подано заяву (вхідний № 3647) про відкладення розгляду справи, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 17 лютого 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 25 лютого 2020 року на 11:40 годин.

25 лютого 2020 року через канцелярію суду, Акціонерним товариством "Українська залізниця" подано клопотання (вхідний № 5000) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи, надані документи.

Протокольною ухвалою від 25 лютого 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 березня 2020 року на 12:40 годин.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07" про визнання документу неналежним процесуальним документом по суті та не прийняття до розгляду, суд зазначає наступне.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Згідно статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Таким чином процесуальним законодавством врегульовано питання щодо видів та змісту заяв, що подаються, строків їх подання та порядку розгляду.

Алгоритм процесуальних дій позивача та відповідача щодо подачі заяв по суті справи у справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, визначений в розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Так, користуючись процесуальними можливостями, 07 лютого 2020 року відповідач скерував до матеріалів справи відзив на позов, який прийнятий до розгляду. Позиція відповідача викладена у поданому відзиві на позов є зрозумілою і доступною для сприйняття.

Єдиною можливістю та правовою підставою надання додаткових пояснень учасником судового розгляду є положення частини 5 статті 161 Кодексу, за змістом якої суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Однак, суд не здійснював жодних процесуальних дії, пов`язаних із застосуванням правового механізму, визначеного частиною 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України. Більш того, застосування частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України є можливим виключно у разі виникнення окремого питання при розгляді справи, а не щодо поданої стороною заяви по суті справи (як-то призначення експертизи тощо). Тобто, якщо стороною сформовано у заяві по суті справи позицію, інша сторона має реалізувати своє право шляхом подання саме заяви по суті справи. Судом було надано оцінку поданим позивачем додатковим поясненням, які за своїм змістом фактично є заявою по суті справи - відповіддю на відзив і, які прийняті та долучені до матеріалів справи. В разі необхідності, суд дозволяє учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникає при розгляді справи, а не навпаки - сторона клопоче про надання дозволу, а суд, відповідно, дозволяє чи не дозволяє здійснити такі дії стороні. В даному випадку, по-перше, мало місце подання заяви по суті справи з боку позивача, а не виникнення окремого питання; по-друге, представник відповідача привласнює собі функції суду, що не узгоджується із жодним нормативно-правовим актом України, в тому числі статтею 124 Конституції України, яка зазначає про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та Законів України.

Згідно статті 43 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

Скерування до матеріалів справи чисельних заяв та клопотань представником відповідача, які не узгоджуються із процесуальним законодавством України, можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів ( рішення суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20 січня 2011 року).

Суд, сприяє справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності учасників справи, та не є установою, з якою сторони здійснюються листування. Тобто, процесуальним законодавством сторонам надано право викладати у заявах по суті справи свої вимоги, заперечення, аргументи та пояснення. Оцінка діям суду першої інстанції надається вищими судовими інстанціями під час апеляційного або касаційного розгляду справи, а не стороною, яка не згодна із постановленими ухвалами суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву відповідача про визнання документу неналежним процесуальним документом по суті та не прийняття до розгляду залишити без розгляду із залученням її до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у наданих додаткових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09 серпня 2019 року проведені публічні торги з ідентифікатором UA-2019-07-10-000891-с https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-10-000902-c, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Корт-07" (відповідач) визнано переможцем.

21 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (позивачем, замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корт-07" (виконавцем) укладений договір № 162/2019-цю про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів.

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги - ДК 021:2015: 502200000-3 (послуги з ремонту колінчастих валів дизелів 5Д49 з комплектацією вкладишами), переданого замовником в особі фактичних отримувачів, згідно зі Специфікацією (додаток № 1 до договору), Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання (додаток 2 до договору), Протоколу узгодження ціни (додаток 3 договору), Технічними вимогами (додаток 4 до договору), які є невід`ємною частиною договору, у порядку та строки, визначені договором.

Згідно додатку 1 до договору - Специфікацї, за договором надається послуга з ремонту колінчастих валів дизелів K6S310DR у кількості 3 одиниць на суму 2148000,00 з ПДВ.

31 жовтня 2019 року за актом приймання-передачі ремонтного фонду було отримано виконавцем обладнання, а саме: колінчастий вал дизеля зав. № 6883; колінчастий вал дизеля зав. № 8636; колінчастий вал дизеля зав. № 2863.

Відповідно до акту огляду стану колінчастих валів дизеля K6S310DR встановлено: колінчастий вал дизеля зав. № 6883 - 5-а шатунна шийка має тріщину глибиною 3 мм; колінчастий вал дизеля зав. № 8636 - 4-а шатунна шийка має тріщину більше 1 мм; колінчастий вал дизеля зав. № 2863 - 1, 5 шатунні шийки мають мікротріщини, задири більше норми.

Згідно до додатку 4 до договору "Технічні вимоги" вбачається, що ремонту підлягають вали, в яких: при експлуатації пошкоджена робоча поверхня шийки, глибиною до 1,3 мм у вигляді зносу, термічних тріщин азотованого шару, забоїн і корозії.

Як вбачається з вищевказаного акту: колінчастий вал дизеля зав. № 6883 взагалі є непридатним до проведення ремонтних робіт; колінчастий вал дизеля зав. № 8636 - має тріщину більше 1 мм, що визначає те, що дане обладнання також не підлягає ремонту; колінчастий вал дизеля зав. № 2863 - має задири більше норми, що також унеможливлює проводити його ремонт.

З вищенаведеного вбачається, що здійснити ремонт поставленого обладнання фактично було неможливим, що виключає будь-які аргументи щодо відмови відповідача від виконання договору.

У зв`язку з цим, за актом приймання-передачі від 11 листопада 2019 року вищевказане обладнання було повернуто позивачу.

Матеріали справи свідчать про те, що, ремонт обладнання мав бути здійснений на потужностях головного офісу компанії Berk Cz s.r.o., що вбачається з тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07", яка погоджена позивачем.

04 листопада 2019 року відповідач отримав з головного офісу компанії Berk Cz s.r.o. (офіційним дистриб`ютером якої є Акціонерне товариство "Українська залізниця") наступне повідомлення: із-за непередбачуваних обставин, викликаних форс-мажорними обставинами, потужності та обладнання для ремонту колінчастих валів, які мають виконуватися для позивачв з 01 листопада 2019 року по 31 грудня 2019 року не можуть бути надані. Така ситуація виникла в результаті відмови обладнання (в секції обробки, безпосередньо на шліфувальній машині колінчатого валу), що зупинило виробництво відповідача.

У зв`язку з цим, 05 листопада 2019 року виконавець повідомив замовника про технічну поломку ремонтного обладнання виконавця та фактичну неможливість виконати послуги у строк дії договору до 31 грудня 2019 року.

Відповідно до пункту 8.2. договору за односторонню не обґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань за цим договором, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної ціни договору.

Суд вважає, що, взагалі будь-якої відмови від виконання договору не було, з вищезазначених причин, а також сторони в даному пункті договору чітко визначили, що "одностороння відмова" має бути "не обґрунтованою", тоді може застосовуватися відповідна штрафна санкція.

Згідно пункту 5.1. договору подача виконавцю обладнання для надання послуг проводиться згідно з Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання (додаток 2 до договору).

Відповідно до пункту 5.5. договору здача та приймання обладнання в ремонт оформлюється Актом приймання обладнання в ремонт (за формою згідно з додатком 9 до дговору), який підписують уповноважені представники замовника і виконавця.

Згідно до Графіку подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання (додаток 2 до договору) строк подачі обладнання у ремонт складає - протягом 10 календарних днів після підписання договору, а строк здачі обладнання з ремонту - протягом 35 календарних діб після підписання акта приймання в ремонт.

Додатком 9 визначена Форма акта приймання обладнання в ремонт.

31 жовтня 2019 року між сторонами підписаний інший акт - акт приймання-передачі ремонтного фонду, який є актом фактичної передачі обладнання, але між сторонами не укладений Акт приймання обладнання в ремонт, встановленої сторонами форми. Тому, так як відповідний акт не укладений між сторонами у 10-денний строк після підписання договору, то можна вважати, що виконавця ще не настав строк надання послуг, передбачений договором.

То і яким чином виконавець може відмовитися від договору в односторонньому порядку, якщо замовник не виконав відповідну вимогу договору щодо передання обладнання за встановленим договором актом, і фактично строк та обов`язок надання послуг ще не настав.

Також, суд зазначає, що відповідач не міг виконати договір вчасно до внесення відповідних змін до нього, а саме до пунктів 4.4., 5.1. та 5.8. договору, що обґрунтовано наступним.

Відповідно до пункту 2.1. договору послуги надаються виконавцем, повинні відповідати нормативним документам, які наведені у Технічних вимогах (додаток 4 до договору) і є діючими на дату підписання договору.

Згідно пункту 7.1.2. договору виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим договором та нормативними актами.

Відповідно до пункту 7.1.8. договору виконавець зобов`язаний дотримуватись вимог всіх документів, зазначених в договорі (порядки, інструкції тощо), як таких, що містяться в публічному доступі, так і тих, які були надані замовником виконавцю для ознайомлення відповідно умов договору.

Суд зазначає, що згідно до вимог тендерної документації учасники користуються технічною документацією наявної у вільному доступі на сайті замовника. Це Правила капітального ремонту КР-1, КР-2 тепловозів 2ТЕ116, затвердженого наказом Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 10 жовтня 2005 року №505 ЦВ, додаткова технічна документація, що надається замовником після підписання договору.

Згідно до запиту до структурного підрозділу "Полтавського проектно- конструкторського технологічного бюро з ремонту локомотивів", поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Корт-07" після підписання договору, була отримана відповідь від 01 листопада 2019 року №02 / 1608-СВ, в якій зазначено, що документ ЦТ-ЦПром 0029 не діє на Україні, а в договорах на нього посипання в пунктах 4.4., 5.1. та 5.8. Також, "Керівництво на ремонт сталевих колінчастих валів дизелів типу 5Д49 при капітальному ремонті тепловозів" 105.80.800.2.12378 замінено на 105.80.800.11793, технічні параметри якого суперечать додатком №4 договору.

Таким чином в наявному договорі з боку замовника вказано на діючі в даний час документи, у зв`язку з цим виконавець не може виконувати договір в частині надання належних та якісних послуг, тому мають бути внесені відповідні зміни до договору.

Відповідно до пункту 12.5-12.7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корт-07" ініціювало перед позивачем зміни до договору у таких пунктах: 4.4., 5.1., 5.8. - виключити недійні акти та замінити їх на ті, що вказані у вищевказаній відповіді.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач не міг в односторонньому порядку не обґрунтовано відмовитися від договору, тому нарахування штрафних санкцій є необгрунтованим, позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають щоволенню.

17 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Корт-07" отримало від Акціонерного товариства "Українська залізниця" комерційну пропозицію на 2020 рік щодо планового проведення закупівлі послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів від 17 січня 2020 року № ЦТ-08/7.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корт-07" надало відповідь № 1701-2/020 від 17 січня 2020 року, якою надана пропозиція цін на вказані послуги.

Дані докази свідчать про те, що позивач визнає Товариство з обмеженою відповідальністю "Корт-07" належним та добросовісним контрагентом, так як пропонує співпрацю у 2020 році, а відповідач не відмовляється від такої співпраці та надає відповідну цінову пропозицію. Це підтверджує необґрунтованість підстав позову шодо односторонньої відмови відповідача від виконання договору.

Згідно частин 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до частини 1 статті 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

У відповідності до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язания. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частни 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов*язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "20" березня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець