Ухвала

від 07.08.2020 по справі 922/4326/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/4326/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2020

(головуючий - Радіонова О.О., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.)

у справі №922/4326/19 Господарського суду Харківської області

за позовом Акціонерне товариство "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07"

про стягнення 214 740,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019 Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07" (далі - ТОВ "Корт-07"), в якій просить стягнути 214 740,00 грн штрафу за договором № 162/2019-ЦЮ від 21.10.2019 про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2020 у справі №922/4326/19 у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2020, рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2020 у справі №922/4326/19 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Українська залізниця" про стягнення з ТОВ "Корт-07" штрафу у сумі 214 740,00 грн задоволено.

27.07.2020 ТОВ "Корт-07" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі №922/4326/19, разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Корт-07", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у справі №922/4326/19 є стягнення 214 740,00 грн штрафу за договором № 162/2019-ЦЮ від 21.10.2019 про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів. Оскільки предметом спору у справі №922/4326/19 є стягнення суми меншої, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2020 рік - 1 051 000,00 грн), то у розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваного судового рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачена пп. "а", "б" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. ТОВ "Корт-07" вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки, судами апеляційної інстанції встановлено різні факти, у аналогічних за обставинами, сторонами та предметом позову справах, а саме: №922/4324/19 та №922/4326/19. Щодо обґрунтування п "б" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України скаржник зазначає, що ТОВ "Корт-07" позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших двох справ, а саме: №922/4325/19 та №922/4327/19.

Проте Верховний Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи, інших аргументів та доводів, які б свідчили про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з матеріалів касаційної скарги не вбачається.

Крім того, зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що прийняте у справі рішення позбавляє скаржника можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших справ без належного обґрунтування, недостатньо для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №922/4326/19 є стягнення суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТОВ "Корт-07" подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №922/4326/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Крім того, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корт-07" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі №922/4326/19.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

І.Д. Кондратова