Рішення

від 25.03.2020 по справі 420/7185/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7185/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП до Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП до Одеської митниці ДФС, про:

визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості заявленої ТОВ ЕКСІМГРОУП згідно митної декларації № UA500310.2019.002581 від 30.05.2019 року, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500310/2019/00041;

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500310/2019/000002/2 від 31.05.2019 року.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

З метою митного оформлення ввезеного товару Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП було подано до митного органу електронну митну декларацію, в якій визначено та заявлено декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.

Крім того, до декларацій також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно переліку, визначеного Митним кодексом України. Водночас, на думку позивача, митним органом безпідставно не визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу. Позивачем зазначено, що в якості причин для коригування митної вартості товару, які зафіксовані у спірному рішенні, митним органом безпідставно вказано на наявність у наданих документах розбіжностей. Зокрема, що підпис продавця, вказаного у договорі купівлі-продажу відрізняється від підпису, зазначеного у пакувальному листі, розрахунку-проформі, рахунку-фактурі, калькуляції та прайс-листі.

Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП наголошувалося, що посадові особи митного органу не являються експертами та не уповноважені щодо визначення дійсності підписів на документах. Вищевказані документи підписані відповідальною посадовою особою продавця, містять печатку підприємства, є дійсними та чинними. Визначення належності підписів належить до компетенції відповідних органів, експертів та суду, та ніяк не до посадових осіб Одеської митниці ДФС.

Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні про коригування митної вартості товарів доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

30 січня 2020 року, залучено до участі в адміністративній справі №420/7185/19 у якості співвідповідача - Одеську митницю Держмитслужби. Розгляд адміністративної справи №420/7185/19, за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП до Одеської митниці ДФС, про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - розпочато спочатку.

Ухвалу про залучення до участі в адміністративній справі №420/7185/19 у якості другого відповідача Одеською митницею Держмитслужби отримано 10.02.2020 року (а.с.135).

05 березня 2020 року, закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У судове засідання, призначене на 25 березня 2020 року, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

30 січня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від представника позивача, надійшло клопотання про продовження розгляду справи без участі представника ТОВ ЕКСІМГРОУП (вх.№4193/20 від 30.01.2020р.).

Враховуючи положення ч.9 ст.205 КАС України та клопотання представника позивача, розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.

У встановлений судом строк Одеською митницею ДФС надано відзив (вх.№149/20 від 20.01.2020р.) на позовну заяву (а.с.57-63).

Відзив обґрунтований наступним .

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA500310/2019/002581 від 30.05.2019 року, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500310/2019/002581 від 30.05.2019 року, було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: підпис продавця, вказаного у договорі купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, відрізняється від підпису, зазначеного у пакувальному листі, рахунку-проформі, рахунку-фактурі, калькуляції та прайс-листі; згідно з п.3 договору купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, умови поставки товару - FOB SHENZHEN, натомість у графі 20 МД №UA500310/2019/002581 від 30.05.2019 року - FOB CN CHEKOU.

Оскільки у документах, що були надані ТОВ ЕКСІМГРОУП містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, виникли підстави для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості.

У встановлений судом строк, відзиву від другого відповідача - Одеської митниці Держмитслужби - не надходило.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 18.03.2016 року, за № 1 556 102 0000 057624 (а.с.37-44).

Основний вид економічної діяльності згідно код КВЕД: 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (а.с.39).

27.03.2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП та Gungzhou Suixing Furniture Manufacturing CO.LTD укладено контракт купівлі-продажу товарів №GOM-2018-3-27 (а.с.15-18).

Відповідно до п.1.1 частини 1 ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, продавець зобов`язується продати, а покупець - придбати меблі, частини меблів з МДФ з елементами дерева (обивка меблів штучна, шкіряна), фурнітуру, рекламну продукцію, країни виготовлення - Китай, у кількості асортименті, визначеному у інвойсах (спецтфікаціях) на кожну поставку. Якість, асортимент та умови поставки обговорюються сторонами та зазначаються в інвойсі на кожну поставку (а.с.15).

Частиною 2 контракту №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, встановлено, що ціна товару, зокрема, зазначається у інвойсах (специфікаціях) до кожної поставки. Вартість тари, упаковки та маркування входить у вартість товару.

Пунктом 3.2. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ контракту №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, визначено, що поставка здійснюється у строки у відповідності з заявками покупця на умовах FOB (SHENZHEN) або на інших умовах обумовлених інвойсом (а.с.16).

З метою митного оформлення ввезеного за умовами контракту купівлі-продажу товарів №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, товару (меблі з МДФ для толових та житлових кімнат у зібраному та розібраному вигляді, стіл розкладний з механізмом з металевими ножками, сервірувальний столик з металевими ножками, тощо) Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП , було подано до митного органу електронну митну декларацію №UA500310/2019/002581 від 30.05.2019 року, у якій митна вартість товару (гранати свіжі, некалібровані) визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів (а.с.67-68).

Для визначення митної вартості за вищевказаною електронною митною декларацією ТОВ ЕКСІМГРОУП до Одеської митниці ДФС було надано: пакувальний лист (Packing list) №19GZ0106 від 18.04.2019 року (а.с.69), рахунок-проформа (Proforma invoice) №19GZ0105 від 18.01.2019 року (а.с.70), рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №19GZ0106 від 18.04.2019 року (а.с.71), коносамент (Bill of lading) №MRFB19041946 від 20.04.2019 року (а.с.72), автотранспортна накладна (Road consignment note) №7306 від 29.05.2019 (а.с.73), сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №19С4401М0201/00001 від 22.04.2019 року (а.с.74), банківські платіжні документи, що стосується товару (а.с.75-76), документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка №24/05-1 від 24.05.2019 року (а.с.77), прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 18.04.2019 (а.с.78), розрахунок ціни (калькуляція) від 18.04.2019 року (а.с.79), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року (а.с.80-83), некласифікований внутрішній договір (контракт) від 23.05.2018 року (а.с.84-89), копія митної декларації країни відправлення (а.с.92) та інші.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA500310/2019/002581 від 30.05.2019 року, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

31.05.2019 року, Державною митною службою України Одеською митницею ДФС були прийняті:

картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500310/2019/00041 (а.с.94);

рішення про коригування митної вартості товарів №UA500310/2019/000002/2 (а.с.93).

Обставинами прийняття вищевказаних рішень, митним органом, зокрема, зазначено: підпис продавця, вказаного у договорі купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, відрізняється від підпису, зазначеного у пакувальному листі, рахунку-проформі, рахунку-фактурі, калькуляції та прайс-листі; згідно з п.3 договору купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, умови поставки товару - FOB SHENZHEN, натомість у графі 20 МД №UA500310/2019/002581 від 30.05.2019 року - FOB CN CHEKOU.

Декларанта було запропоновано для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

31.05.2019 року, декларантом ТОВ ЕКСІМГРОУП було надіслано додаткову угоду №1 від 18.04.2019 року до договору купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, інформацію по вартості ООО Експоцентр-Одеса від 31.05.2019 року, каталог виробника товару та виписку з бухгалтерської документації. Проте за результатом розгляду вищевказаних документів, митним органом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний.

Не погоджуючись з рішеннями Одеської митниці ДФС, вважаючи їх протиправними та такими, які прийняті без урахування усіх обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП звернулось до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі - МК України) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У силу приписів частини третьої статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною першою статті 248 МК України, визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно частини другої статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною четвертою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Згідно статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналізуючи вказані норми митного законодавства, можна дійти висновку, що саме на декларанта покладено обов`язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, використані декларантом документи повинні бути об`єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню, також підлягають включення до ціни товару і витрати на його транспортування, які не були включені до ціни товару, а у разі, якщо дані, які містяться у поданих документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, митний орган має виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган має право упевнитися у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відтак, митниця, у разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей, які містяться у документах, поданих митному органові, має право витребувати у декларанта додаткові документи, що є її правом, реалізованим у межах повноважень.

При цьому, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Втім, в оскаржуваних рішеннях відповідача, як встановлено матеріалами справи, Одеська митниця ДФС посилається на те, що надані позивачем під час митного оформлення документи містять наступні розбіжності: підпис продавця, вказаного у договорі купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, відрізняється від підпису, зазначеного у пакувальному листі, рахунку-проформі, рахунку-фактурі, калькуляції та прайс-листі; згідно з п.3 договору купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, умови поставки товару - FOB SHENZHEN, натомість у графі 20 МД №UA500310/2019/002581 від 30.05.2019 року - FOB CN CHEKOU.

Судом враховано, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

У той же час, у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов`язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки.

При цьому обов`язок доведення митної вартості заявленого до митного оформлення ввезеного товару покладається саме на декларанта такого товару, тобто на позивача та надані декларантом документи повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Так, до митного оформлення ТОВ ЕКСІМГРОУП було надіслано додаткову угоду №1 від 18.04.2019 року до договору купівлі-продажу №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, інформацію по вартості ООО Експоцентр-Одеса від 31.05.2019 року, каталог виробника товару та виписку з бухгалтерської документації.

Суд не погоджується з позицією митного органу щодо неповноти відомостей у наданих позивачем під час митного оформлення товарів документах, з огляду на наступне.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про обов`язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити складові митної вартості та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтвердженим відповідними доказами.

Також, відповідно до наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору № 598 від 24.05.2012 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Аналіз графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів свідчить про відсутність інших доводів про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), окрім твердження про те, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності та посилання на те, що аналізом баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що рівень митної вартості є більшим.

Частиною 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відтак рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Під час дослідження первинних документів, суд дійшов висновку що безпідставним є твердження відповідача про виявлені розбіжності, оскільки доказів на підтвердження відмінностей або підробки у підписах продавця у контракті, пакувальному листі, рахунку-проформі, рахунку-фактурі, калькуляції та прайс-листі до суду не надано (а.с.69-71, 78-79). Відмінність підпису директора Li Suipan на контракті не може беззаперечно свідчити, що первинні документи підписані не уповноваженою особою компанії Gungzhou Suixing Furniture Manufacturing CO.LTD чи підроблені.

Крім того, на думку суду, Одеською митницею ДФС не було у повній мірі досліджено умови зовнішньоекономічного контракту №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, оскільки Пунктом 3.2. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ контракту №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року, визначено, що поставка здійснюється у строки у відповідності з заявками покупця на умовах FOB (SHENZHEN) або на інших умовах обумовлених інвойсом.

Вказаний пункт не визначає та не конкретизує умови поставки, як за контрактом в цілому так і окремої партії товару, оскільки як вбачається з зовнішньоекономічного контракту №GOM-2018-3-27 від 27.03.2018 року умови поставки можуть змінюватися.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, у порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд також зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, відповідачем невизнання митної вартості, заявленої декларантом, та визначення митної вартості за іншим методом, відмінним від першого методом, здійснено не обґрунтовано, без посилання на вагомі причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що відомості з iнформацiйних баз даних відповідача мають лише допоміжний iнформацiйний характер при прийнятті митницею вiдповiдних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів i умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбiжнiсть мiж рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовiрнiсть даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

В цьому випадку митний орган повинен здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Разом із цим, та обставина, що в ціновій базі даних є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що копій МД №UA125110/2019/408470 від 08.05.2019 року та №UA209140/2019/139251 від 10.05.2019 року, які були використані для порівняння митним органом, відповідачами до суду - не надано.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Suominen v. Finland Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Hirvisaari v. Finland Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Lelas v. Croatia і Toscuta and Others v. Romania) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Oneryildiz v. Turkey).

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскаржуваних рішень, то належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЕКСІМГРОУП підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП сплачено судовий збір у сумі 7681,34 гривень, згідно платіжного доручення №657 від 10 грудня 2019 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП (65016, м. Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 40353315) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара 21, корпус А, код ЄДРПОУ 39441717), Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, код ЄДРПОУ 43333459), про визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості заявленої ТОВ ЕКСІМГРОУП згідно митної декларації №UA500310.2019.002581 від 30.05.2019 року, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500310/2019/00041; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500310/2019/000002/2 від 31.05.2019 року - задовольнити.

Дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості заявленої ТОВ ЕКСІМГРОУП згідно митної декларації № UA500310.2019.002581 від 30.05.2019 року, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються - визнати протиправними.

Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500310/2019/00041 визнати протиправною та скасувати.

Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500310/2019/000002/2 від 31.05.2019 року - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) та Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП (код ЄДРПОУ 40353315) понесені судові витрати у розмірі 7681,34 (сім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня тридцять чотири копійки) гривень - солідарно.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.