Ухвала

від 26.03.2020 по справі 495/1833/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1833/20

№ провадження 2/495/1704/2020

УХВАЛА

Про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

"26" березня 2020 р. м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Іванченко А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Миколаївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області про визнання заповіту недійсним.

До суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої зазначає, що вона звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого Миколаївською сільською радою, Білгород-Дністровського району, Одеської області 11.07.2005 року, номер в реєстрі нотаріальних дій 66, номер у спадковому реєстрі 65242823.

Спадкова справа № 55/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 була відкрита державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори на підставі заяви про прийняття спадщини, що надійшла від спадкоємців у встановлений законом термін. (67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Олімпійська . 12, тел. 04849-6-06-59).

Вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення нотаріальних дій, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним оспорюваного заповіту.

Таким чином, вважає за потрібне накласти заборону на вчинення нотаріальних дій відносно оформлення вступу у спадщину та оформлення права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на земельну ділянку площею 13,20 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий № 5120885100:01:001:0235, що, забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і визнання заповіту недійсним.

На підставі вищевикладеного, просить суд заборонити державному нотаріусу Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори (67701, м. Білгород-Дністровський, вул. Олімпійська, 12, тел. 04849-6-06-59) вчиняти будь-які нотаріальні дії по спадковій справі № 55/2020, зокрема, оформлювати та видавати свідоцтво про право на спадщину, щодо спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , до набрання чинності рішенням суду по даній справі.

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

24 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Миколаївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області про визнання заповіту недійсним, відповідно до якого просить суд визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого Миколаївською сільською радою, Білгород-Дністровського району, Одеської області 11.07.2005 року, номер в реєстрі нотаріальних дій 66, номер у спадковому реєстрі 65242823.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого Миколаївською сільською радою, Білгород-Дністровського району, Одеської області 11.07.2005 року, номер в реєстрі нотаріальних дій 66, номер у спадковому реєстрі 65242823.

Так, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення виконання майбутнього судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в ній не зазначено чому саме невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим чи утруднить виконання рішення про визнання заповіту недійсним, і які є підстави для таких припущень. Відсутність зазначених відомостей в заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: