Ухвала

від 27.02.2020 по справі 554/1566/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 27.02.2020 Справа № 554/1566/20

Провадження №1-кс/554/2870/2020

У Х В А Л А

іменем України

27 лютого 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170270000091 від 20 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.279 КК України, погодженого прокурором відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна, а саме на автомобіль марки ИЖ 412ИЭ 1480 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с.Малий Кобелячок, з позбавленням права на його відчуження, розпорядження, користування та проведення будь-яких ремонтних робіт; місцем зберігання вказаного транспортного засобу визначити територію Новосанжарського міжрайонного управління водного господарства за адресою: Полтавська область, смт.Нові Санжари, пров.Слюсарний, 3, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Зазначає, що у провадженні ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12020170270000091 від 20 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.279 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 20 лютого 2020 року невідомі особи, перебуваючи в смт.Нові Санжари Полтавської області , під час прибуття до медичного центру Національної гвардії України «Нові Санжари» евакуйованих з міста Ухань Китайської народної республіки громадян України та іноземних громадян для проходження 14-денного карантину, здійснили блокування автомобільного шляху по маршруту руху колони автобусів з евакуйованими громадянами, шляхом перекриття автомобільної дороги транспортними засобами.

Установлено, що під час блокування автомобільної дороги на шляху руху колони автобусів з евакуйованими громадянами, було задіяно автомобіль марки ИЖ 412ИЭ 1480 д.н.з. НОМЕР_1 .

25 лютого 2020 року слідчим винесено постанову про визнання автомобіля ИЖ 412ИЭ 1480 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , речовим доказом у кримінальному провадженні №12020170270000091.

В клопотанні слідчий просить накласти арешт на вказаний транспортний засіб з метою забезпечення збереження речових доказів, обгрунтовуючи тим, що він є предметом скоєння даного кримінального правопорушення, знаряддям скоєння правопорушення, отже, є речовим доказом по даному кримінальному провадженню. Крім того, незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити встановленню істини по справі.

Тому у зв`язку з необхідністю встановлення обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування, у тому числі шляхом проведення відповідних судових експертиз, слідчих експериментів тощо, для встановлення об`єктивних обставин, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, є потреба в накладенні арешту на майно, на підставі чого слідчий звернувся до суду з даним клопотанням, яке просить задовольнити.

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, що клопотання підтримує, просить задовольнити та розглянути без його участі.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України за заявою слідчого клопотання про арешт майна розглядається без повідомлення власника майна, оскільки таке не було тимчасово вилучене, та є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч.4ст.107 КПК Українифіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.

Таким чином, слідчий суддя вважає можливим розглянути вказане клопотання за відсутності учасників процесу на підставі наявних матеріалів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та надані докази, дійшов до таких висновків.

Установлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020170270000091 від 20 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.279 КК України.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що 20 лютого 2020 року невстановлені особи, перебуваючи в смт.Нові Санжари Полтавської області, під час прибуття до медичного центру Національної гвардії України «Нові Санжари» евакуйованих з міста Ухань Китайської Народної Республіки громадян України та іноземних громадян для проходження 14-денного карантину, здійснили блокування транспортних комунікацій (автомобільних шляхів) у Новосанжарському районі Полтавської області та в смт.Нові Санжари по маршруту руху, у тому числі ймовірного, колони автобусів з евакуйованими громадянами, заблокувавши проїзну частину шляхом влаштування перешкод та розміщення на проїзній частині транспортних засобів.

На обґрунтування доводів клопотання слідчим долучені лише копії доручення на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.40 КПК України, рапорту на виконання доручення слідчого від 25 лютого 2020 року, протоколу огляду місця події від 23 лютого 2020 року з фототаблицями, пояснень ОСОБА_6 від 23 лютого 2020 року, реєстраційної картки транспортного засобу автомобіля ИЖ 412ИЭ 1480 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , а також копію постанови слідчого від 25 лютого 2020 року про визнання вказаного автомобіля речовим доказом. Інших доказів до матеріалів клопотання слідчим не долучено.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове,до скасуванняу встановленому цим Кодексом порядку,позбавлення за ухвалою слідчого суддіабо судуправа на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Тобто відповідно до п.1 ч.2ст.170КПК України метою арешту в даному випадку є забезпечення збереження речових доказів, а підставою відповідність зазначеного майнакритеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч.1ст.173 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте слідчим в клопотанні не доведено необхідність арешту майна, а саме автомобіля марки ИЖ 412ИЭ 1480 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .

Дане клопотання не містить підстави і конкретну мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу накладення арешту, а також відповідного обґрунтування необхідності арешту майна. У клопотанні не доведено наявність ризиків, що передбачені абзацом 2 частини 1 ст.170КПК України і вказували б на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.173КПК України суд повинен при розгляді клопотання про накладення арешту на майно врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За таких обставин, клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у данному випадку необхідність арешту майна не доведена, і вжиття заходу забезпечення у спосіб, який просить, слідчий не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні вимог клопотання в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1