Рішення

від 24.03.2020 по справі 905/2312/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.2020 Справа № 905/2312/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній ВІРАМАКС", м.Одеса

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт", м.Краматорськ,

до відповідача 2: ОСОБА_1 , м.Кам`янка

про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 313881,26грн.

Представники сторін:

від позивача: Ковальчук Р.М. (в режимі відеоконференці) - адвокат (ордер); від відповідача 1: не з`явився.

від відповідача 2: не з`явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній ВІРАМАКС", м.Одеса звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт", м.Краматорськ, відповідача 2, ОСОБА_1 , м.Кам`янка про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 313881,26грн, в тому числі заборгованість по орендній платі в розмірі 225823,00грн, 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 36737,50грн, пені в розмірі 51320,76грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов договору оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 та договору поруки від 05.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2312/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

03.02.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт" надійшла заява, за змістом якої останній просить суд закрити провадження у справі №905/2312/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній ВІРАМАКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт" про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви ТОВ ТСК-Комфорт зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 07.05.2019 по справі №911/241/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група компаній Вірамакс 97795,35грн заборгованості з орендної плати, 3842,00 грн витрат по сплаті судового збору та 10200,00грн витрат на правничу допомогу; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група компаній Вірамакс будівельне обладнання, а саме, будівельні люльки ZLP-630 у кількості 7 штук, загальною вартістю 1251138,14 грн. Рішення в частині повернення обладнання та в частині перерахування грошових коштів відповідачем виконано.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/2312/19 на 30 (тридцять) днів.

02.03.2020 на адресу суду від позивача надійшли пояснення по справі. Позивач проти заяви відповідача про закриття провадження у справі заперечує, просить відмовити в її задоволенні, оскільки предметом позову від 15.01.2019 було стягнення заборгованості по договору оренди №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 за період з листопада 2018 року по січень 2019 року (справа № 911/241/19), предметом позовної заяви від 06.12.2019 є стягнення заборгованості по договору оренди №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 за період з лютого по червень 2019 року (справа №905/2312/19), тобто предмети позовів різні. Додатково позивач повідомив, що обладнання орендарем було частково повернуто в липні - серпні 2019 року, в результаті неналежного повернення обладнання ТОВ МГК Вірамакс було виготовлено акти прийому дефектного товару №ВМ00813 та №ВМ-00832, акти надіслані орендарю, який в свою чергу їх не повернув.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2020 відмовлено у задоволенні заяви відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт", м.Краматорськ про закриття провадження у справі; закрито підготовче провадження у справі №905/2312/19 та призначено розгляд справи по суті на 24.03.2020 об 11:00 год.

В судовому засіданні (в режимі відеоконференції) 24.03.2020 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідачі в судові засідання не з`явились, відзив на позовну заяву не надали. Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції на юридичну адресу відповідача 1 та на адресу реєстрації місця проживання відповідача 2, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідачів про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представників відповідачів за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

У відповідності до рішення Господарського суду Київської області по справі №911/241/19 від 07.05.2019, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна група компаній Вірамакс звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК - Комфорт про повернення орендованого обладнання та стягнення заборгованості за Договором оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 у розмірі 57052,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків по сплаті орендної плати за Договором оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 року та поверненню орендованого обладнання позивачу у зв`язку із достроковим розірванням Договору оренди.

Рішенням Господарського суду Київської області по справі №911/241/19 від 06.03.2018 встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародна група компаній Вірамакс (за договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт (за договором - орендар) 05.12.2017 укладено Договір оренди обладнання №ВК/А/250/157 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючи ознаки і оціночна вартість якого вказуються у додатках (специфікаціях) до цього Договору та Актах прийому-передачі обладнання в оренду.

Відповідно до п. 2.1. Договору, передача обладнання в оренду здійснюється на підставі акта прийому-передачі обладнання в оренду, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 4.1. Договору, нарахування орендної плати починається з наступного дня, зазначеного в Акті прийому-передачі обладнання і закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.

Орендар здійснює 100% попередню оплату за користування обладнанням, переданим йому в оренду за умовами цього договору. Нарахування орендної плати починається з наступного дня від дати, зазначеної в Акті прийому-передачі обладнання в оренду та закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди (пп. 4.1.1. п. 4.1. Договору).

Підпунктом 4.1.2. п. 4.1. Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на п/р орендодавця не пізніше дати (числа місяця) отримання обладнання в оренду. Тобто, якщо орендар отримав обладнання в оренду 10 числа певного місяця, наступний платіж має бути ним внесений до 10 числа наступного місяця.

У підпункті 4.2.1. п. 4.2 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за одиницю орендованого обладнання становить 6500,00грн на місяць, у тому числі ПДВ 1083,33 грн.

Відповідно до п. 7.1. Договору, по закінченню, або достроковому припиненні терміну дії цього Договору орендар передає (повертає) орендодавцю обладнання за Актом прийому-передачі обладнання.

У пункті 8.1. Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань - до моменту їх повного виконання.

Позивач в позовній заяві зазначає, що він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та передав в оренду відповідачу згідно Специфікації від 05.12.2017 (Додаток №1 до Договору) будівельні люльки ZLP-630 у кількості 7 шт. загальною вартістю 1251138,14грн з ПДВ., що також підтверджується, актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 (Додаток №2 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 (Додаток №2/1 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 (Додаток №2/2 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 (Додаток №2/3 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 (Додаток №2/4 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 (Додаток №2/5 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 (Додаток №2/6 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 (Додаток №2/7 до Договору), які підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

03.01.2018 між ТОВ Міжнародна група компаній Вірамакс та ТОВ ТСК Комфорт укладено Додаткову угоду до Договору відповідно до умов п.1. якої сторони дійшли згоди, що оплата орендних платежів з січня по березень 2018 року здійснюється в такому порядку: у січні 2018 року орендна плата за користування предметом оренди орендодавцем не нараховується та орендарем не сплачується; у лютому 2018 року плата за користування предметом оренди орендодавцем нараховується в повному обсязі та сплачується орендарем у повному обсязі; у березні 2018 року плата за 15 днів користування предметом оренди нараховується орендодавцем та сплачується орендарем у повному обсязі. Згідно п. 2 Додаткової угоди до Договору, сторони домовились, що орендодавець 02.02.2018 зобов`язаний демонтувати щити управління з дистанційним пультом, зафіксувати будівельні люльки на фасаді або на землі або на даху будівлі, з метою уникнення пошкоджень фасаду будівлі, відключити від щита управління та заізолювати електричні кабелі, двигун з редуктором заізолювати стрейч-плівкою. Орендар зобов`язаний протягом 3-х робочих днів з моменту виставленого орендодавцем рахунку, оплатити орендодавцю витрати, пов`язані з відключенням орендованого майна у розмірі 500,00грн за кожну будівельну люльку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав орендарю послуги з оренди будівельного обладнання за Договором, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000176 за грудень 2017року на суму 45500,00грн, №ОУ-0000185 за лютий 2018 року на суму 45500,00грн, №ОУ-0000389 за березень 2018 року на суму 22750,00грн, №ОУ-0000484 за квітень на суму 45500,00грн, №ОУ-0000704 за травень 2018 року на суму 45500,00грн, №ОУ-0000874 за червень 2018 року на суму 45500,00грн, №ОУ-0001152 за липень 2018 року на суму 45500,00грн, №ОУ-0001277 за серпень 2018 року на суму 45500,00грн, №ОУ-0001603 за вересень 2018 року на суму 45500,00грн, які підписано представниками сторін та скріплено їх печатками, №ОУ-0001756 за жовтень 2018 року на суму 45500,00грн, №ОУ-0002032 за листопад 2018 року на суму 45500,00грн, №ОУ-0002194 за грудень 2018 року на суму 45500,00грн, №0000095 за січень 2019 року на суму 45500,00грн.

Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0002194 за грудень 2018 року на суму 45500,00грн та №0000095 за січень 2019 року на суму 45500,00грн за підписом позивача надсилались на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.01.2019 та від 12.02.2019, фіскальним чеком від 15.01.2019 та від 12.02.2019, однак не були підписані та не повернуті позивачу.

Розмір орендної плати за користування наданого згідно зазначених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) обладнання складає 577931,80грн.

Як зазначає позивач, відповідачем 30.01.2019 частково сплачено борг у сумі 4757,42грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за 30.01.2019, яку враховано позивачем в рахунок погашення заборгованості за актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0002032 за листопад 2018 року.

Відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу 480136,45грн, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача. Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 97795,35грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія №109/07 від 09.07.2018 (докази надіслання наявні в матеріалах справи) із вимогою погасити наявну заборгованість з орендної плати, проте, відповідачем зазначена претензія залишена поза увагою. Крім того, позивачем на адресу відповідача надсилався Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2019, який відповідачем не підписано та не повернуто позивачу.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 97795,35грн основної заборгованості.

Позивачем до матеріалів справи додано виписки по рахункам за 04.01.2018, 27.02.2018, 30.03.2018, 14.05.2018, 31.07.2018, 31.08.2018, 10.09.2018, 28.09.2018, 08.10.2018, 30.10.2018, 31.10.2018, 08.01.2019, 30.01.2019, які підтверджують часткову сплату відповідачем заборгованості та які враховано в розрахунок заборгованості, а також, Акт звірки взаєморозрахунків від 31.01.2019, який направлявся на адресу відповідача, однак, відповідачем такий акт не розглянуто та не підписано.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що дострокове розірвання Договору можливе лише з ініціативи орендодавця тільки в наступних випадках, зокрема, в разі нездійснення орендарем 1-го і більше чергових платежів, у строки і розмірах, що випливають з умов цього Договору. У цьому випадку Договір вважається розірваним через 7 календарних днів від дня направлення орендарю письмового повідомлення орендодавця за вказаною в Договорі адресою про припинення дії цього Договору.

08.10.2018 позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу №232/12 від 06.12.2018 (докази надіслання наявні в матеріалах справи) в якій повідомив про дострокове розірвання Договору оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 з 13.12.2018, у зв`язку з чим просив повернути орендоване майно до 20.12.2018 та погасити наявну заборгованість. Однак, відповідачем вимога позивача залишена без відповіді та реагування, орендоване обладнання не повернуто, а заборгованість не погашена. У зв`язку із тим, що відповідач після розірвання Договору продовжує користуватись орендованим майном, позивачем нараховано відповідачу оренду плату за таке користування за відповідні місяці.

Посилання відповідача на те, що ним не отримано вимогу №232/12 від 06.12.2018 про дострокове розірвання Договору, повернення майна та погашення заборгованості, а також те, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем такої вимоги, не приймаються судом до уваги, оскільки, зазначена вимога направлена на адресу відповідача згідно офіційних відомостей з ЄДРПОУ, що підтверджується копіями опису від 19.12.2018, списком згрупованих поштових відправлень від 21.12.2018 року та фіскального чеку від 21.12.2018. Крім того, п. 7.2. Договору містить обов`язок орендодавця лише надіслання письмового повідомлення орендарю про дострокове розірвання договору та не містить обов`язку отримувати підтвердження про вручення орендарю такого повідомлення.

Відповідно до пп. 7.3.1. п. 7.3 Договору, у разі дострокового розірвання Договору орендар зобов`язаний виконати умови п. 3.3 та п. 4.2 цього Договору, здійснити остаточне погашення заборгованості (при наявності) по орендній платі та інших зобов`язаннях, що випливають із умов договору. При цьому, згідно пп. 5.2.8. п. 5.2. Договору, орендар зобов`язаний повернути (здати на склад орендодавця) обладнання протягом десяти календарних днів після припинення терміну дії Договору або з моменту письмової вимоги (повідомлення) орендодавця у випадках, передбаченим цим Договором, належно упакованим, у справному стані з урахуванням природного зносу, очищеним від будівельних сумішей і фарби.

У зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати, позивач, використовуючи своє право, надане п.7.2. Договору та ст.782 Цивільного кодексу України, надіслав відповідачу вимогу №232/12 від 06.12.2018 про дострокове розірвання Договору оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017. Таким чином, враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, Договір оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 вважається достроково розірваним з 13.12.2018.

Враховуючи той факт, що відповідачем зобов`язання за Договором в частині сплати орендної плати не виконано, доказів повернення відповідачем позивачу будівельного обладнання суду не надано, а тому, вимоги позивача про витребування у відповідача будівельного обладнання підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.05.2019 по справі №911/241/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група компаній Вірамакс 97795,35 грн заборгованості з орендної плати, 3842,00 грн витрат по сплаті судового збору та 10200,00 грн витрат на правничу допомогу. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група компаній Вірамакс будівельне обладнання, а саме, будівельні люльки ZLP-630 у кількості 7 штук., загальною вартістю 1251138,14 грн.

Таким чином, рішенням Господарського суду Київської області від 07.05.2019 по справі №911/241/19 стягнуто заборгованість з відповідача за період з листопада 2018 року по січень 2019 року (включно).

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Тобто, рішення Господарського суду Київської області від 07.05.2019 по справі №911/241/19 в частині встановлення факту укладання договору оренди обладнання №ВА/А/250/157 від 05.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародна група компаній Вірамакс та Товариством з обмеженою відповідальністю ТСК-Комфорт , передачі в оренду відповідачу згідно Специфікації від 05.12.2017 (Додаток №1 до Договору) будівельні люльки ZLP-630 у кількості 7 шт., наявності заборгованості з орендної плати за період з листопада 2018 року по січень 2019 року (включно) за договором оренди обладнання №ВА/А/250/157 від 05.12.2017 в розмірі 97795,35грн має преюдиційний характер для цієї справи.

Орендар сплатив 07.10.2019 заборгованість за договором оренди обладнання №ВА/А/250/157 від 05.12.2017 в розмірі 97795,35 грн за рішенням Господарського суду Київської області від 07.05.2019 по справі №911/241/19.

Відповідно до п. 3.7.2. при виявленні дефектного (поламаного) обладнання, стан якого не дозволяє використовувати його за прямим призначенням, або відсутнього обладнання, орендодавцем в день повернення обладнання, або упродовж 3-х робочих днів, виготовляється Акт прийому дефектного товару. В Акті прийому дефектного товару описуються недоліки устаткування і міститься фотографія таких недоліків.

Акт прийому дефектного товару призначений для виявлення і підсумовування вартості пошкодженого і відсутнього обладнання та його елементів, що підлягають оплаті Орендарем, виходячи з вартостей цього обладнання, зазначеним в Актах прийому-передачі обладнання при отриманні обладнання в оренду. Акт прийому дефектного товару підлягає підписанню обома сторонами цього договору. Не допускається безпідставне ухилення від підписання Акту прийому дефектного товару.

Відповідно до 3.7.3. Договору якщо представник Орендаря ухиляється від підписання Акту прийому дефектного товару, відмовляється від внесення коментарів по суті виявлених недоліків і відсутніх елементів, Орендодавець протягом 3-х робочих днів з моменту оформлення направляє такий Акт прийому дефектного товару з супровідним листом і Рахунком на оплату за місцезнаходженням (юридичною адресою) Орендаря.

У випадках відмови від отримання кореспонденції від Орендодавця (повернення кореспонденції), не підписання Акту прийому дефектного товару протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого Акту або не направлення Орендарем протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого Акту аргументованих заперечень по суті виявлених дефектів і недостач (недоліків), вважається, що Орендар згоден як з обсягом виявлених дефектів / недостач так і з сумою, що підлягає сплаті Орендодавцю за пошкоджене або відсутнє обладнання (його частини). Така згода Орендаря дозволяє Орендодавцю стягнути належні суми в судовому порядку.

В матеріалах справи наявні акт прийому дефектного товару № ВМ-00813 (розпочатий 24.07.2019, закінчений 07.08.2019), акт прийому дефектного товару № ВМ-00832 (розпочатий 30.07.2019, закінчений 07.08.2019), що підписані тільки з боку позивача.

В матеріалах справи наявні докази направлення актів прийому дефектного товару відповідачу 1.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній ВІРАМАКС", м.Одеса звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт", м.Краматорськ, відповідача 2, ОСОБА_1 , м.Кам`янка про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 313881,26грн, в тому числі заборгованість по орендній платі в розмірі 225823,00грн, 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 36737,50грн, пені в розмірі 51320,76грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідачів заборгованість по орендній платі у сумі 225823,00грн, нарахованій на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000254 від 28.02.2019 на суму 45500,00грн, №ОУ-0000493 від 31.03.2019 на суму 45500,00грн, №ОУ-0000675 від 30.04.2019 на суму 45500,00грн, №ОУ-0000861 від 31.05.2019 на суму 45500,00грн, №ОУ-0001157 від 31.07.2019 на суму 43823,00грн. Тобто позивачем заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати за період з лютого 2019 року по червень 2019 року.

В матеріалах справи містяться описи вкладення у цінний лист, з яких вбачається, що позивачем на адресу відповідача 1 були направлені документи, зокрема, вищезазначені акти здачі-прийняття (надання послуг) разом з рахунками на оплату, однак не були підписані та не повернуті позивачу.

Відповідач 1 свої зобов`язання за Договором не виконав, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 225823,00грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію №312/10 від 17.10.2019, в якій просив погасити наявну заборгованість з орендної плати, проте, відповідачем зазначена претензія залишена поза увагою. В докази направлення на адресу відповідача претензії надано копію опису вкладення.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України, об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Судом встановлено, що строк виконання орендарем своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів на загальну суму 225823,00грн за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000254 від 28.02.2019 на суму 45500,00грн, №ОУ-0000493 від 31.03.2019 на суму 45500,00грн, №ОУ-0000675 від 30.04.2019 на суму 45500,00грн, №ОУ-0000861 від 31.05.2019 на суму 45500,00грн, №ОУ-0001157 від 31.07.2019 на суму 43823,00грн є таким, що настав, однак доказів виконання своїх зобов`язань відповідачем 1 не надано.

Крім того, 05.12.2017 між ТОВ МГК ВІРАМАКС (Кредитор), ТОВ ТСК-КОМФОРТ (Боржник) та громадянином ОСОБА_1 (Поручитель, відповідачем 2) укладено договір поруки.

Предметом якого п.1.1. передбачено, що між Кредитором та Боржником 5 грудня 2017 року було укладено Договір оренди будівельного обладнання ВК/А/250/157 (надалі - Основний договір), згідно якого зобов`язання Боржника мають забезпечуватися порукою.

Відповідно до п.1.2. договору на виконання умов Основного договору, Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань Боржника (у повному обсязі), що випливають з Основного договору, а також нести відповідальність перед Кредитором за допущені Боржником порушення (прострочення).

У разі порушення Боржником свого зобов`язання за Основним договором, Боржник і Поручитель несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Поручитель цим свідчить, що ознайомлений з усіма штрафними санкціями, які можуть бути до нього застосовані в разі неналежного виконання Боржником умов Основного договору (п.1.3-1.4.договору).

Згідно з п.2.1. договору, ціна Основного договору складається з множення вартості орендної ставки, вказаної у п.4.2.1. Основного договору на часовий інтервал оренди (місяць, день та ін.).

У разі невиконанням умов Основного договору або виконання Основного договору, але з порушенням порядку і строків оплати, передбачених Основним договором, Кредитор має право за власним вибором звернутися з вимогами про належне виконання зобов`язанім як безпосередньо до Боржника так і до Поручителя (п.3.1.договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії Основного Договору, крім випадків визначних ст. 559 Цивільного кодексу України (п.5.1.договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

03.07.2018 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII (далі-Закон 2478-VIII), який набрав чинності 04.11.2018.

Відповідно до пункту 3 частини 1 Закону внесено зміни, зокрема, до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, а саме, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Частиною 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2478-VIII передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII було опубліковано 03.11.2018 та введено у дію з 04.02.2019.

Згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2478-VIII, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії Основного Договору, крім випадків визначних ст. 559 Цивільного кодексу України (п.5.1.договору).

Частинами 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України зазначено, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Умова договору поруки про його дію до моменту припинення дії Основного Договору не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України. Тому, у цьому випадку має застосовуватися припис ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2019 у справі №913/320/18).

Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, зобов`язання з оплати яких виникли після 04.02.2019, то порука на теперішній час з урахуванням частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України в редакції від 03.07.2018, не є припиненою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в частині про стягнення солідарно заборгованості по орендній платі в розмірі 225823,00грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідачів про стягнення вказаної суми боргу.

Позивачем також заявлено 36737,50грн - 24% річних за користування чужими грошовими коштами та 51320,76грн - пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Так, за пунктом 6.3 договору, у разі прострочення виконання орендарем зобов`язання зі сплати, на останнього покладається відповідальність у вигляді сплати на користь орендодавця 24% річних відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Відтак, оскільки відповідач 1 допустив порушення строків сплати орендних платежів, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п.6.3 договору нараховано та заявлено до стягнення 24% річних в розмірі 36737,50грн за період 06.02.2019 по 06.12.2019.

Здійснивши перерахунок 24% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок є вірним та позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, за приписами пункту 6.2 договору, у разі невиконання орендарем умов щодо оплати за цим договором орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що обчислюється за весь період дії такого порушення зобов`язання.

Отже сторони передбачили, що пеня обчислюється за весь період дії порушення зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 51320,76грн за період з 06.02.2019 по 06.12.2019. Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним та нарахована пеня підлягає стягненню.

Враховуючи, що законом не передбачено солідарне стягнення суми судових витрат, витрати по сплаті судового збору, покладені на відповідачів 1,2, розподіляються між ними порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній ВІРАМАКС", м.Одеса до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт", м.Краматорськ, до відповідача 2: ОСОБА_1 , м.Кам`янка про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 313881,26грн, задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт" (84331, Донецька обл., місто Краматорськ, БУЛЬВАР КРАМАТОРСЬКИЙ, будинок 18; код ЄДРПОУ 37438209) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА КОМПАНІЙ ВІРАМАКС" (65005, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ БУГАЇВСЬКА, будинок 21, офіс 606; код ЄДРПОУ 41538244) заборгованість по орендній платі в розмірі 225823,00грн, 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 36737,50грн, пені в розмірі 51320,76грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт" (84331, Донецька обл., місто Краматорськ, БУЛЬВАР КРАМАТОРСЬКИЙ, будинок 18; код ЄДРПОУ 37438209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА КОМПАНІЙ ВІРАМАКС" (65005, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ БУГАЇВСЬКА, будинок 21, офіс 606; код ЄДРПОУ 41538244) судовий збір у розмірі 2354,11грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ГРУПА КОМПАНІЙ ВІРАМАКС" (65005, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ БУГАЇВСЬКА, будинок 21, офіс 606; код ЄДРПОУ 41538244) судовий збір у розмірі 2354,11грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 24.03.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2020.

Суддя Г.Є. Курило