Справа №947/24594/19
Провадження №2/0203/459/2020
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Дзьомі Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку Південний до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю ОАЗИС , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
1. 09 жовтня 2019 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ ОАЗИС , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2015 між позивачем та ТОВ ОАЗИС було укладено кредитний договір, за умовами якого останнє отримало грошові кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 8 470,00 доларів США строком повернення до 31.12.2018. Зобов`язання позичальника за кредитним договором були забезпечені договором поруки, укладеними з відповідачем. Позичальник та поручитель неналежно виконують свої зобов`язання за кредитним договором, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з поручителя (відповідача) заборгованості в сумі 4 864,89 доларів США з урахуванням процентів та неустойки (а.с.а.с. 2 - 5 ).
2. 16 жовтня 2019 року Київський районний суд м. Одеси постановив ухвалу про передачу справи за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 44 ).
3. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2019 справу за підсудністю було передано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 53 ).
4. Представник позивача до суду не з`явився, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності.
5. Відповідач до суду також не з`явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
6. Представник третьої особи до суду також не з`явився, був повідомлений належним чином.
7. 30 березня 2020 року у засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.
8. Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
9. Судом встановлено, що 17.12.2015 між позивачем та ТОВ ОАЗИС було укладено кредитний договір №BL2015-02641, за умовами якого останнє одержало кредит у формі відкриття кредитної лінії (8 470,00 доларів США) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% на рік строком повернення до 31.12.2018 (а.с.а.с. 6 - 26 ).
10. Того ж дня між сторонами було укладено договір поруки №3/BL2015-02641, згідно з яким відповідач зобов`язався солідарно з ТОВ ОАЗИС відповідати за своєчасне повернення ним коштів за укладеним кредитним договором (а.с.а.с. 27 - 36 ).
11. Відповідач та третя особа неналежно виконують свої зобов`язання з повернення позичених коштів та процентів за ними, і у них перед позивачем станом на 26.09.2019 утворилася заборгованість у сумі 4 864,89 доларів США відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 37 - 40 ):
- 3 569,84 доларів США - основна заборгованість;
- 248,71 доларів США - проценти;
- 1 046,34 доларів США - пеня.
12. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.
13. Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
14. За кредитним договором позивач передав ТОВ ОАЗИС грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.
15. За правилами, встановленими статтею 610 ЦК, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
16. Ураховуючи той факт, що ТОВ ОАЗИС неналежно виконувало свої обов`язки з повернення позичених коштів та процентів за ними, таке невиконання є порушенням його зобов`язань у розумінні приведеної норми.
17. Частиною 1 статті 553 ЦК визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
18. За змістом частин 1, 2 статті 554 ЦК у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
19. Судом встановлено, що основне зобов`язання (кредитний договір) було забезпечене договором поруки, укладеним з відповідачем, отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов`язання, позивач вправі звернути свої вимоги до поручителя.
20. З огляду на те, що третя особа не виконує свої обов`язки за кредитним договором, що полягає у простроченні сплати заборгованості, а також процентів за кредитом, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з цим позовом.
21. Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
22. Згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред`являються.
23. За правилами, встановленими статтею 611 ЦК, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
24. З огляду на викладене суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити.
25. При цьому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню в сумі 1 046,34 доларів США в національній валюті України по курсу Національного банку України станом на день звернення позивача до суду (2470,7021 грн.) у сумі 25 851,94 грн. з огляду на таке.
26. Частиною 2 статті 533 ЦК визначено, що якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
27. За змістом статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
28. Оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.
29. У порядку статті 141 ЦПК суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію судових витрат із сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн. (а.с. 1 ).
30. Що стосується вимоги позивача про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу, то суд при цьому виходить з такого.
31. Частиною 1 статті 133 ЦПК визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
32. За змістом пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
33. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
34. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
35. Суд критично ставиться до зазначеної вимоги, оскільки позивач, висунувши її, надав суду лише копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію довіреності, виданої адвокатові. При цьому суду не було надано ані договору про надання адвокатом правничої допомоги (з докладним погодинним розрахунком вартості наданих послуг), ані платіжного документа про понесення відповідних витрат).
36. Ураховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
37. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
Позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку Південний (ідентифікаційний код - 20953647; 65059, Україна, місто Одеса, вулиця Краснова, 6/1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю ОАЗИС , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку Південний заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2015 року №BL2015-02641 у сумі 3 818,55 доларів США (3 569,84 доларів США - основна заборгованість; 248,71 доларів США - проценти).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку Південний заборгованість по пені за кредитним договором від 17 грудня 2015 року №BL2015-02641 у сумі 25 851,94 грн., компенсацію судових витрат у сумі 1 921,00 грн., разом - 27 772,94 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Католікян
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2020 |
Оприлюднено | 03.04.2020 |
Номер документу | 88564886 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Католікян М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні