Ухвала

від 01.04.2020 по справі 757/22651/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22651/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар Хабеця О.О.

справа № 757/22651/15-ц

учасники справи:

стягувач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

боржник ОСОБА_1

заявник Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилученням паспортного документа,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. звернувся до суду з поданням, в якому просив постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання ним зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом 757/22651/15-ц, виданим 08.12.2017 року Печерським районним судом м. Києва, оскільки боржник не виконує зобов`язання за виконавчим документом та ухиляється від його виконання.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про місце, день і час проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у поданні зазначив про можливий розгляд подання за його відсутності.

Оскільки наявна заява про розгляд подання у відсутність заявника, суд розглянув подання у відсутність виконавця, оскільки таке подання розглядається негайно відповідно до положеньст. 441 ЦПК України.

Дослідивши матеріали подання, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно зіст. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України»громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено увиїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Згідно з ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин 1, 3статті 441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів має визначатися судом і відноситься до його дискреційних повноважень.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

З аналізу приписівстатті 76 ЦПК Україниу системному зв`язку з пунктом 18 частини 3статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»вбачається, що на виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 56412319з примусового виконання виконавчого листа № 757/22651/15-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ААТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором № 151210-Л2 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 948005232,40 грн., заборгованість за договором № 151210-Л1 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 11797984,90 дол. США та 12446648,40 євро та судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

17.05.2018 року виконавцем направлено постанову про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження.

Проведеною виконавцем перевіркою майнового стану боржника встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб підприємців та громадських формувань боржник є одним із засновників ТОВ «БІЛГРАД», ЄДРПОУ39692770 та ТОВ «БІЛГОРОД ВОДОКАНАД», ЄДРПОУ 35040183.

Постановою державного виконавця від 02.10.2018 року накладено арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «БІЛГРАД», що складає 1592500, 00 грн. та пов`язані з нею корпоративні права та на частку в статутному капіталі ТОВ «БІЛГОРОД ВОДОКАНАЛ», що складає 2498000,00 грн. та пов`язані з нею корпоративні права.

Крім того, як стверджує виконавець з метою забезпечення виконання судового рішення ухвалою суду від 02.02.2016 року було вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на майно, що належить боржникові, серед яких: моторний човен, транспортні засоби.

Водночас, як стверджує виконавець, рішення суду боржником на даний час не виконане

Разом з тим, з доводами виконавця щодо необхідності задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон суд не погоджується, оскільки будь-яких доказів, які б свідчили про те, що боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення виконавцем суду не надано.

Крім того, як вбачається з матеріалів подання виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

Також боржник являється власником частки в статутному капіталі підприємства, що становить 100% від загального статутного капіталу товариства, однак виконавцем після накладення арешту на таке майно не вчинено жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості у примусовому порядку.

Отже, виконавець, не здійснивши відповідних заходів, звернувся з поданням до суду про вжиття крайнього заходу забезпечення здійснення виконавчого провадження - обмеження боржника у його конституційному праві - праві виїзду за кордон.

Надані державним виконавцем відомості про перетин кордону боржником суд до уваги не бере, оскільки саме по собі перетинання кордону боржником не може бути підставою для тимчасового права у виїзді за межі території України. Такий засіб забезпечення виконання рішення суду застосовується виключно з метою недопущення виїзду особи за кордон на тривалий час чи постійне місце проживання, що унеможливить чи ускладнить виконання рішення суду. Таким чином, для застосування такого заходу необхідна наявність ризику виїзду за кордон боржника.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Крім того, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті. Матеріали подання не містять будь-яких даних, які б свідчили про наявність ризику виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 з метою ухилення від виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені врішенні у справі «Хлюстов проти Росіїї» від 11 липня 2013 року, де судом зазначено, що обмеження заборони у праві виїзду за межі країни повинні бути обґрунтовані та пропорційні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні цього подання слід відмовити за відсутністю для цього підстав, оскільки виконавцем не доведений факт ухилення боржника від виконання судового рішення про стягнення заборгованості, а саме по собі обмеження боржника у праві виїзду за кордон порушує конституційне право боржника на вільне пересування та, саме по собі, не може вплинути на виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в їзду в Україну громадян України», ст.18,19 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. ст. 441, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилученням паспортного документа - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.О.Матійчук