Ухвала

від 06.04.2020 по справі 280/2070/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2020 року

Київ

справа №280/2070/19

адміністративне провадження №К/9901/8930/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №280/2070/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаст до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду скарги,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Азовмаст звернулося до суду з адміністративними позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду скарги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 адміністративний позов задоволено.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.02.2020, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДФС у Запорізькій області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 у справі №280/2070/19.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області 23.03.2020 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, податковий орган вказує на незаконність прийняття рішення суду апеляційної інстанції, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. Відповідач вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Недостатність бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору, що вплинуло на своєчасність спати судового збору за подання апеляційної скарги, є обставиною, яка не залежать від волі податкового органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження, за умови сплати судового збору у розмірі визначеному законом, не повинно впливати на доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області, судом з`ясовано наступні обставини.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 23.09.2019 (повний текст складено 02.10.2019) позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0020341414, яким позивачу зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на суму 132295,00грн; №0020351414, яким позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 91969,00грн; №0020331414, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 153011,25грн; №0020321414, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на прибуток підприємства на суму 637790,00грн; від 26.06.2019 №0009131414, яким позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 91969,00грн. Визнав протиправним та скасував рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 22.03.2019 за №1347/16/99-99-11-04-01-25. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДФС у Запорізькій області 08.11.2019 оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою визначено строк, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.12.2019 подану Головним управлінням ДФС у Запорізькій області апеляційну скаргу повернув скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДФС у Запорізькій області вдруге 15.01.2020, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, подав апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 у справі №280/2070/19. Також до апеляційної скарги відповідачем було долучено докази про часткову сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі (копія платіжного доручення №419 від 27.12.2019) та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; статті 296 КАС України, у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, а також ненадання копії апеляційної скарги у відповідності до кількості учасників справи. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня вручення копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на інші поважні підстави його пропуску з доданням відповідних доказів на їх підтвердження, докази про доплату судового збору та копію касаційної скарги.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що посилання податкового органу на відсутність належного бюджетного фінансування, що унеможливило своєчасну сплату судового збору при поданні апеляційної скарги вперше та призвело до її повернення заявнику, не може бути поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження визначеного КАС України.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що вперше подану відповідачем апеляційну скаргу повернуто судом 17.12.2019, про що Третій апеляційний адміністративний суд постанов ухвалу, судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 27.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням від №419, а тому суд вказав про необхідність надання відповідачу доказів, що унеможливили звернення до апеляційного адміністративного суду відразу після сплати судового збору, з урахуванням також і обставини, що від моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до моменту повторно звернення пройшов один календарний місяць.

На виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду було скеровано копію касаційної скарги, докази доплати судового збору (платіжне доручення від 06.02.2020 №58), а також клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач вказав, що несвоєчасне подання апеляційної скарги при повторному зверненні до суду відбулося з незалежних від його волі обставин, які пов`язані з недостатністю на рахунку податкового органу бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору. Відповідач також зазначив, що повторне подання апеляційної скарги відбулося відразу після отримання платіжного доручення №419 від 27.12.2019 про сплату судового збору. На переконання відповідача, своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.02.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 27.01.2020 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені податковим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно з частиною першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення заявнику, не є об`єктивно непереборною обставиною, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, і не дає державному органу права у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення.

Також, суд звернув увагу, що тривале отримання платіжного доручення не є поважною підставою для поновлення строку, оскільки не свідчить про те, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Суд у своєму рішенні також з зазначив, що обґрунтованих доводів та належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення відразу після повернення апеляційної скарги завину (враховуючи також і ту обставину, що сплата судового збору відбулася 27.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням №419) до суду апеляційної інстанції податковим органом надано не було.

Враховуючи рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 Пономарьов проти України одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принцип остаточності рішення суду.

В аспекті цього рішення Європейського Суду з прав людини розглядувана справа стосується не екстраординарного перегляду обов`язкового до виконання рішення суду, а відновлення провадження через значний проміжок часу у зв`язку із поновленням строку на ординарне апеляційне оскарження.

За висновками вказаного рішення Європейського Суду з прав людини якщо строки на ординарне апеляційне оскарження поновлені зі спливом значного періоду часу та з підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушувати принцип юридичної визначеності, так і перегляд в порядку нагляду.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що наведені апелянтом у заявленій клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовують поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у даній справі, що свідчить про наявність умотивованих підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 у справі №280/2070/19.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №280/2070/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаст до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду скарги .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

............................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду