Ухвала

від 08.04.2020 по справі 904/2209/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/2209/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Нікопольської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГАММА"

до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача:

Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

про визнання недійсним пункту рішення Нікопольської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Нікопольська міська рада звернулась із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 (повний текст постанови складено 31.01.2020) та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 касаційну скаргу Нікопольської міської ради залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі, в порушення положень пункту 5 частини другої статті 290 вказаного Кодексу, не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

19.03.2020 Нікопольською міською радою надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги у якій зазначено, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання чи можливе встановлення факту дискримінаційності рішення органу місцевого самоврядування в інший спосіб, ніж передбачено частиною четвертою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, тому відповідно частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що постанова суду апеляційної інстанції була отримана поштою 14.02.2020, про що свідчить конверт поштового відправлення, долучений до касаційної скарги, та підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти, а тому, з посиланням на положення частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 288 вказаного Кодексу).

Зважаючи на те, що касаційна скарга подана у строк встановлений приписами частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, а саме - 26.02.2020, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстави касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України з обґрунтуванням відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Водночас, Нікопольською міською радою у касаційній скарзі заявлено вимогу про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 з посиланням на те, що у зв`язку із скасуванням рішення ради позивач може звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди; крім того, на думку скаржника, результати розгляду даної касаційної скарги вплинуть на результати при розгляді інших подібних справ.

За змістом абзацу 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивоване, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим, в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення. При цьому, касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

В той же час, скаржником до клопотання не додано доказів на підтвердження зазначених у ньому обставин та вчинення дій позивачем щодо стягнення з відповідача шкоди завданої незаконним рішенням ради, а відтак не доведено реальність настання обставин, на які він посилається у клопотанні про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 904/2209/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, тому відмовляє у задоволені вказаного клопотання.

Згідно із статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Оскільки подача до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює у даній справі строк для його подачі до суду касаційної інстанції з урахуванням нижче наведеного.

Судом враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Крім того, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24.04.2020.

02.04.2020 набрав чинності Закон України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №540-ІХ від 30.03.2020), яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Окрім іншого, вказаним Законом №540-ІХ від 30.03.2020 доповнено розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ураховуючи викладене, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд касаційної інстанції вважає за доцільне призначити розгляд касаційної скарги у цій справі поза межами карантину та роз`яснити й довести до відома учасників справи положення норм статей 196, 197, 201 Господарського процесуального кодексу України щодо права учасників справи на звернення до суду із клопотанням (заявою тощо) про розгляд скарги у цій справі за їх відсутності (у разі продовження строку дії карантину), а також права учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та звернути увагу учасників, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням вищенаведених законодавчих положень, Суд доходить висновку про необхідність призначення розгляду справи поза межами строку дії такого карантину та встановити строк подачі відзиву на касаційну скаргу протягом п`яти днів, з дня припинення карантину.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на зазначене, клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів обґрунтування заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження буде розглянуто колегією суддів під час вирішення касаційної скарги по суті за результатами його обговорення.

Керуючись статтями 234, 235, 287- 290, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Нікопольської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Нікопольській міській раді строк на касаційне оскарження.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Нікопольської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2020.

4. Касаційну скаргу призначити до розгляду у судовому засіданні на 20 травня 2020 року о 10:40 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №332.

5. Відмовити у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020.

6. Витребувати матеріали справи №904/2209/18 із Господарського суду Дніпропетровської області.

7. У разі, якщо учасник справи скористається наданим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Касаційного господарського суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) у строк протягом п`яти днів, з дня припинення карантину.

8. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання не є обов`язковою.

9. Звернути увагу учасників справи, що у разі продовження дії карантину на період розгляду цієї касаційної скарги, справу можливо розглянути за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання.

10. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції (у тому числі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) та на можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

11. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

12. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme.court.gov.ua.

13. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи та до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов