Ухвала

від 08.04.2020 по справі 923/22/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/22/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства "Червоний Чабан"

до Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області

про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020 (згідно з датою оформлення кур`єрської накладної) Мирненською селищною радою Каланчацького району Херсонської області повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2020 касаційну скаргу Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області залишено без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з не поданням документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, необхідністю навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав, а також, для належного виконання положень статті 291 вказаного Кодексу та дотримання принципу рівності та змагальності сторін щодо можливості учасниками процесу надати заперечення та відзив на касаційну скаргу, запропоновано надати докази на підтвердження направлення копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу до набрання чинності вказаним Законом від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За результатами розгляду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Судом встановлено, що ухвалу суду від 25.02.2020 про залишення касаційної скарги без руху відправлено до точки видачі 75822 смт. Мирне Україна - 03.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0101614910764.

24.03.2020 представником Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області - адвокатом Тихоша Д.С. надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, яку обґрунтовано тим, що ухвалу про залишення касаційної скарги без руху отримано скаржником лише 14.03.2020, а тому недоліки усунуто у десятиденний строк встановлений судом. До вказаної заяви скаржником додано квитанцію №ПН2541354 від 20.03.2020 про сплату судового збору у розмірі 116 460,12 грн та заяву про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги.

При цьому слід зауважити, що доказів отримання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху саме 14.03.2020 до заяви про усунення недоліків не додано.

У поданому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження представник скаржника посилається на те, що вперше подану касаційну скаргу від імені відповідача було підписано адвокатом Волковою Л.Г., яка отримувала усю кореспонденцію від суду касаційної інстанції та не повідомляла відповідача про залишення касаційної скарги без руху. Крім того, зазначений представник не був уповноважений на підписання касаційної скарги, так як з нею не укладалась відповідна угода на надання правової допомоги, і тому вона не повідомляла відповідача про необхідність сплати судового збору.

Розглянувши вказану заяву про усунення недоліків касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скаржником не надано доказів отримання ухвали про усунення недоліків саме 14.03.2020, з огляду на те, що на адресу відповідача вказана ухвала відправлена з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення повернуто поштою на адресу суду 05.03.2020, а наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнаються неповажними виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до правових позицій, сформованих Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Судом встановлено, що оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019, отримана скаржником 02.05.2019, що підтверджується поштовим відправленням за трек-номером 6511911025503 (долученим до вперше поданої касаційної скарги), направленим за адресою відповідача в смт. Мирне, індекс 75822.

Посилання нового представника скаржника на не обізнаність відповідача про наслідки розгляду касаційної скарги (поданої попереднім представником) спростовуються рекомендованими повідомленнями (за трек-номерами 0101614041740 та 0101614271893 відповідно) щодо отримання ухвал про залишення касаційної скарги без руху (від 01.07.2019) та повернення касаційної скарги заявникові (від 01.08.2019), які також направлялись на адресу відповідача: смт. Мирне, вул. Шевченка, 33, що підтверджується відомостями розміщеними в єдиній системи діловодства спеціалізованого суду. Зазначена адреса є офіційною адресою відповідача відповідно до відомостей розміщених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначалась представниками (як попереднім представником, так і новим представником відповідача) у касаційних скаргах.

Разом з тим, повторно з касаційною скаргою новий представник скаржника звернувся лише через дев`ять місяців, а саме - 06.02.2020, без належного обґрунтування поважності причин значного пропуску строку на касаційне оскарження.

Вказані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк, залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

Необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяти до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки скаржник не навів будь - яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про, яке він був обізнаний.

Крім того, скаржником (чи його новим представником) не виконано вимоги ухвали суду від 25.02.2020 про усунення недоліків касаційної скарги, оскільки не надано належних доказів про дату вручення вказаної ухвали, а також доказів направлення копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи, що також свідчить про неналежне виконання (дотримання) саме скаржником вимог процесуального законодавства та не усунення недоліків у строки встановлені судом.

За приписами пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 923/22/18 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Мирненській селищній раді Каланчацького району Херсонської області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 923/22/18.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику, копію ухвали - іншим учасника справи.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов