Рішення

від 31.03.2020 по справі 160/11491/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року Справа № 160/11491/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський машинобудівний завод (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9 А, код ЄДРПОУ 36442278) до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Комплект стандарт сервіс (45000, Волинська обл, м. Ковель, вул. Театральна, 18, код ЄДРПОУ 41077038) про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський машинобудівний завод звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Комплект стандарт сервіс , у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0023181421 та №0023171421.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки контролюючим органом не наведено жодного доказу на підтвердження факту наявності у ТОВ Дніпропетровський машинобудівний завод умислу на укладання спірних угод без наміру створення наслідків. Наведена в акті перевірки податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами-постачальниками. Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 року у справі №201/4522/18 скасовано, провадження у справі закрито та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. Акт перевірки від 13.12.2018 року №72761/04-36-14-21/36442278 отримано представником позивача 21.12.2018 року, а податкове повідомлення-рішення прийняте лише 07.08.2019 року, тобто з порушенням п`ятнадцятиденного строку.

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року на адресу суду від відповідача 06.12.2019 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що результати дослідження діяльності ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (код ЄДРПОУ 41077038) за період травень 2017 року вказують на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ТОВ ДМ3 . Крім того, ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 05.2018 року по справі №201/4522/18, (провадження №- 1кп/201/490/2018 відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального провадження передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. А саме, дії ОСОБА_1 виразилися у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (код ЄДРПОУ 41077038) з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року:

- залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Комплект стандарт сервіс (45000, Волинська обл, м. Ковель, вул. Театральна, 18, код ЄДРПОУ 41077038);

- витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський машинобудівний завод специфікації до договорів, на які позивач посилається в позові;

- витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю Комплект стандарт сервіс усі документи та пояснення, які стосуються для вирішення даної справи по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року подальший розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2020 року.

В подальшому підготовче засідання перенесено на 03.03.2020р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року замінено відповідача - головне управління ДФС у Дніпропетровській області на відповідача - головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

26.03.2020 року представником ТОВ Комплект Стандарт Сервіс надані пояснення у справі, в яких зазначено про реальність здійснених господарських операцій та скасування вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 року у справі №201/4522/18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/11491/19 та розпочати розгляд справи по суті, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 31.03.2020 року.

В судове засідання, призначене на 31.03.2020 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі повідомлення від 24.10.2018 року №2510, відповідно до наказу від 24.10.2018 року №6088-п, згідно з пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п.78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ДМЗ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт від 13.12.2018 року № 72761/04-36-14-21/36442278.

Перевіркою встановлено порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 71050 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 60363 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього на суму 67070 грн., в тому числі за травень 2017 року на суму 67070 грн.

На підставі акта перевірки 13.12.2018 року № 72761/04-36-14-21/36442278 відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.08.2019 року:

- № 0023181421 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 75453,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 60363 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 15090,75 грн.;

- №0023171421 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 1605 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 67070 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 33535 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої від 18.09.2019 року продовжено строк розгляду скарги.

Рішенням Державної податкової служби України від 22.10.2019 року №6472/6/99-00-08-05-02 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

ТОВ Дніпропетровський машинобудівний завод зареєстровано в якості юридичної особи 21.04.2009 року.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що спірна сума податкових нарахувань виникла з наступних господарських правовідносин позивача.

Між ТОВ Дніпропетровський машинобудівний завод (покупець) та ТОВ Комлект Стандарт Сервіс (постачальник) укладено договір поставки від 04.05.2017 року №0504/ДМЗ17, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити і поставити продукцію в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у рахунках-фактурах, що додаються до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.4 строк дії договору до 31.12.2019 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На підтвердження поставки товару: конвеєр скребковий горизонтально вертикальний нержавіючий КС 400 на суму 402420 грн., в тому числі ПДВ 67070 грн., ТОВ Комлект Стандарт Сервіс виписано на адресу ТОВ Дніпропетровський машинобудівний завод рахунок на оплату №105 від 11.05.2017 року, видаткову накладну №105 від 11.05.2017 року.

На підтвердження транспортування товару суду надано товарно-транспортну накладну №1 від 11.05.2017 року, відповідно до якої відомо, що транспортування здійснювалось авто перевізником ТОВ Дніпропетровський машинобудівний завод , водієм ОСОБА_2 , автомобілем Газель АЕ8831 ЕА з пункту навантаження - Донецька область, м. Костянтинівка, просп. Ломоносова, буд. 132Б, до пункту розвантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9а.

Оплата за товар здійснювалась шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується платіжними дорученнями: №63 від 30.05.2017 року, №64 від 30.05.2017 року, №65 від 30.05.2017 року, №66 від 30.05.2017 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Надаючи оцінку доводам платника податків щодо реальності відображених у бухгалтерському та податковому обліку операцій, суд зазначає, що встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або витрат, зменшення фінансового результату.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, суттєві недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Витрати для обрахування податку на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтвердженими фактично здійсненими господарськими операціями та належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність їх здійснення.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Господарські операції для визначення податкового кредиту та бази оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Вищенаведеним вимогам досліджені операції платника податків не відповідають.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, первинних документів, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

Відображення у податковому обліку оподатковуваних операцій має бути підтверджено первинними, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. У разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит та витрати можуть вважатись не підтвердженими.

В розглянутому спорі підставою для донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань, у зв`язку із визнання такими, що не мають правових наслідків первинних документів, є оформлення від імені контрагентів позивача первинних документів за відсутності змісту господарської операції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року:

- залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Комплект стандарт сервіс (45000, Волинська обл, м. Ковель, вул. Театральна, 18, код ЄДРПОУ 41077038);

- витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський машинобудівний завод специфікації до договорів, на які позивач посилається в позові;

- витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю Комплект стандарт сервіс усі документи та пояснення, які стосуються для вирішення даної справи по суті.

Проте, товариством з обмеженою відповідальністю Комплект стандарт сервіс не надано суду жодного первинного документа на підтвердження здійснення господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський машинобудівний завод .

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (код ЄДРПОУ 41077038) зареєстроване Костянтинівською районною державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.01.2017 №12691020000005214. Станом на теперішній час перебуває на обліку в Ковельській ОДПІ ТУ ДФС у Волинській області (м.Ковель). На подочну"дату засновник - ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 . Юридична адреса підприємства: вул. Театральна, буд. 18, м.Ковель, Волинська область, 45000 . Адреса, яка вказана у поданій ТОВ Комплект Стандарт Сервіс декларації за червень 2017 року: пр- т. Ломоносова, буд. 132-6, м.Констянтинівка, Донецька область, 85102.

Декларація підписана керівником - ОСОБА_1 стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Свідоцтво платника ПДВ № 200326670 від 15.02.2017, має статус Анульовано - 01.08.2018 (ненадання декларації протягом року). Власні основні засоби відсутні, згідно ЄРПН відсутня оренда основних засобів, офісних та складських приміщень, обладнання, оплата комунальних послуг тощо. Отже, для ведення фінансово-господарської діяльності, не встановлено у підприємства основних фондів та необхідної кількості найманої робочої сили.

Перша податкова накладна зареєстрована ТОВ Комплект Стандарт Сервіс 17.02.2017 року.

Єдина податкова декларація з податку на додану вартість подана ТОВ Комплект Стандарт Сервіс за червень 2017 року.

Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" не подавало.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (звіт за формою 1-ДФ) за 2 квартал 2017 року на підприємстві працювала 1 особа - ОСОБА_1 (дата прийняття на роботу 10.01.2017р).

Згідно бази даних посадова особа ТОВ Комплект Стандарт Сервіс ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) була одночасно засновником, директором та головним бухгалтером 2 підприємств, а саме: ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (код ЄДРПОУ 41077038), розташованому в Донецькій області м.Костянтинівка та ТОВ Мезор (код ЄДРПОУ 40805339), розташованому в Київській області м.Бровари, вела бухгалтерський та податковий обліки при значному обсягу документообігу, заключала угоди в різних регіонах України.

Суд звертає увагу на значну відстань територіального розташування вказаних підприємств, та неможливість здійснення реальних господарських операцій ТОВ Комплект Стандарт Сервіс за наявності одного працівника-засновника двох підприємств, розташованих на значній територіальній відстані один від одного.

Так, згідно з базою даних Єдиний реєстр податкових накладних за травень 2017р. ТОВ Комплект Стандарт Сервіс виписано податкових накладних на реалізацію товарів, робіт (послуг) в кількості 405 штук -2600 номенклатурних позицій в адресу 165 суб`єктів господарювання з 14 областей України.

Даний факт унеможливлює здійснення таких господарських операцій, та несе ознаки її нереальності стосовно врахування реального часу здійснення операцій.

Таким чином, не підтверджується факт проведення господарських операцій однією особою при 8-годинному робочому дні з урахуванням значного обсягу, різноманітності товарів (робіт, послуг), з одночасним веденням документообігу, які здійснювала одноосібно директор та головний бухгалтер ТОВ Комплект Стандарт Сервіс - ОСОБА_1 .

Доцільно звернути увагу на обставини щодо прояву ТОВ ДМЗ розумної обережності при виборі постачальника - ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (код ЄДРПОУ 41077038).

Згідно з базою даних Єдиний реєстр податкових накладних ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (за період з початку реєстрації підприємства) зареєстровані податкові накладні на реалізацію із значною кількістю та найменуванням товарів різних за своїми фізичними властивостями та функціональним призначенням.

Крім того, за травень 2017 року до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації були подані Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне, соціальне страхування до органів доходів і зборів, а також податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2017 року, згідно яких на підприємстві працювала 1 особа (директор) ОСОБА_1 (вік 21 рік - 1996р.н.) нарахування та виплата доходу у 2 кварталі 2017 року здійснена з кодом 101 Заробітна плата нарахована (виплачена) , що свідчить про відсутність у контрагента в період з моменту державної реєстрації найманих працівників.

Тобто, для здійснення фінансово - господарської діяльності щодо реалізації (надання) зазначених товарів (робіт, послуг), у підприємства - постачальника відсутні працівники з визначеною кваліфікацією та здібностями.

Результати дослідження діяльності ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (код ЄДРПОУ 41077038) вказує на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, у т.ч. ТОВ ДМЗ .

Суд зазначає, що всі документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс підписані від імені директора ОСОБА_1 , інші особи в проведенні господарської операції задіяні не були.

Судом встановлено, що наразі триває судове розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 205 КК України.

Так, вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 05.2018 року по справі №201/4522/18, (провадження №- 1кп/201/490/2018) відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. А саме, дії ОСОБА_1 виразилися у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (код ЄДРПОУ 41077038) з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

З аналізу вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 05.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 визнала вину у скоєнні кримінального злочину.

Проте, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2018 року вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 205 КК України - скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна позиція також висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 по справі №816/870/17, від 21.02.2019 по справі № 826/15530/17, від 11.12.2018 по справі № 826/13126/17.

Зібрані у справі докази підтверджують, що господарські операції товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський машинобудівний завод з контрагентом ТОВ Комплект Стандарт Сервіс за період, що перевірявся, не мали реального характеру та не відповідають дійсному економічному змісту. Первинні документи, надані позивачем, не можуть розцінюватися судом як належні докази по справі, оскільки фіктивність контрагента встановлена у судовому порядку. Доказів на підтвердження зворотного до суду не надано.

Таким чином, дослідженими у справі доказами та/або фактом їх відсутності встановлено невідповідність економічної ділової мети та можливості й доцільності ТОВ Комплект Стандарт Сервіс надавати послуги з поставки товару за договором від 04.05.2017 року №0504/ДМЗ17, укладеним з ТОВ Дніпропетровський машинобудівний завод .

Отже, в ході розгляду справи підтверджені встановлені актом перевірки порушення законодавства, належних доказів на спростування вказаних тверджень ані позивачем, ані третьою особою ТОВ Комплект Стандарт Сервіс суду не надано.

Суд зазначає, що несвоєчасність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за вчинені податкові правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір на користь позивача стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський машинобудівний завод (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9 А, код ЄДРПОУ 36442278) до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Комплект стандарт сервіс (45000, Волинська обл, м. Ковель, вул. Театральна, 18, код ЄДРПОУ 41077038) про визнання протиправним та скасування рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 квітня 2020 року.

Суддя С.В. Ніколайчук