Рішення

від 18.06.2008 по справі 2-204/2008

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-204/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2008 року     м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого-судді:    Пухної О.М.

при секретарі:     Оліщук Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди-

встановив:

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 працював водієм автобуса, який належав позивачу, та 10 жовтня 2000 року сталася ДТП з вини відповідача. Вироком Броварського районного суду Київської області від 19 червня 2001 року в частині цивільних вимог було стягнуто з ОСОБА_1, як власника транспортного засобу, на користь ОСОБА_3 - 6711 грн. 42 коп. матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_4 15 000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 15 000 грн. моральної шкоди, 4439 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, по 458 грн. 64 коп., щомісячно , починаючи 2 лютого 2001 року по 1 березня 2002 року, а всього на загальну суму 47 112 грн. Крім того, рішенням Броварського міськрайонного суду від 1 квітня 2002 року з позивача на користь потерпілої ОСОБА_3 додатково було стягнуто 3500 грн. моральної шкоди, заподіяної ДТП, та 300 грн. витрат за правову допомогу.

Оскільки позивачем частину боргу в сумі 25 417 грн. було сплачено за вказаним вироком, рішенням Броварського міського районного суду від 17 лютого 2003 року ця сума стягнута в порядку регресу з ОСОБА_2 на його користь.

У зв'язку з тим, що позивачем виплачено і іншу частину шкоди за вироком, що складає 22 032 грн., він просить стягнути вказану суму у порядку зворотної вимоги з відповідача ОСОБА_2 на його користь.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, суду додатково пояснив, що у зв'язку із сплатою позивачем потерпілій ОСОБА_3 на початку 2007 року шкоди у повному обсязі, державним виконавцем 16 лютого 2007 року було винесено постанову про звільнення майна, що належало ОСОБА_1, з-під арешту, та знято заборону відчуження з його майна. Оскільки вказана постанова свідчить про закінчення позивачем виконання зобов'язання про відшкодування шкоди за вироком та рішенням, саме з цього часу рахується трирічний строк для пред'явлення регресних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. Суду пояснили, що дійсно 10 жовтня 2000 року сталася ДТП з вини відповідача у зв'язку з чим вироком Броварського районного суду Київської області від 19 червня 2001 року він був визнаний винним за ч.2 ст. 215 КК України. Цим же вироком вирішено й цивільні вимог потерпілих та було стягнуто з ОСОБА_1, як власника транспортного засобу, на користь ОСОБА_3 6711 грн. 42 коп. матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_4 15 000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 15 000 грн. моральної шкоди, 4439 грн. 50

коп. матеріальної шкоди, по 458 грн. 64 коп., щомісячно, починаючи 2 лютого 2001 року по 1 березня 2002 року, а всього на загальну суму 47 112 грн. За рішенням Броварського міського районного суду від 17 лютого 2003 року частина вказаної суми, а саме 25 417 грн. вже стягнута була з нього на користь позивача, яку відповідач і на зараз виплачує частинами. Вказували, що позивач пропустив строк звернення до суду із вказаними вимогами.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали даної справи, а також матеріали кримінальної справи № 1 -124\2002, цивільних справ № 2 -423\2002, 2-245\2003, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З матеріале справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 працював водієм автобуса, який належав позивачу ОСОБА_1 та 10 жовтня 2000 року сталася ДТП з вини відповідача. Вироком Броварського районного суду Київської області від 19 червня 2001 року ОСОБА_2 було визнано винним за ч.2 ст. 215 КК України. Цим же вироком вирішено й цивільні вимог потерпілих та було стягнуто з ОСОБА_1, як власника транспортного засобу, на користь ОСОБА_3 6711 грн. 42 коп. матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_4 15 000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 15 000 грн. моральної шкоди, 4439 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, по 458 грн. 64 коп., щомісячно, починаючи 2 лютого 2001 року по 1 березня 2002 року, а всього на загальну суму 47 112 грн.

Крім того, рішенням Броварського міськрайонного суду від 1 квітня 2002 року з позивача на користь потерпілої ОСОБА_3 додатково було стягнуто 3500 грн. моральної шкоди, яка також була заподіяна згаданим ДТП, та 300 грн. витрат за правову допомогу.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 виплатив потерпілим частину боргу, а саме 25 417 грн., зазначена сума за його позовом була стягнута у порядку регресу з ОСОБА_2 за рішенням Броварського районного суду Київської області від 17 лютого 2003 року.

У даних позовних вимогах ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 в порядку регресу іншу частину шкоди, стягнутої вироком Броварського районного суду Київської області від 19 червня 2001 року та рішенням Броварського міськрайонного суду від 1 квітня 2002 року, у розмірі 22 032 грн. 90 коп., яка ним була виплачена потерпілим.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що на виконання вироку Броварського районного суду Київської області від 19 червня 2001 року було порушено виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шкоди, заподіяної ДТП.

З матеріалів кримінальної справи № 1-142\2001, які досліджувалися у судовому засіданні, вбачається, що 3 липня 2002 року відділом Державної виконавчої служби Броварського міського управління юстиції повернено виконавчий лист № 1 - 142\2001 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 15 000 грн. моральної шкоди за вироком Броварського районного суду Київської області від 19 червня 2001 року та направлено постанову від 3 липня 2002 року про закінчення виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом у зв'язку із виплатою ОСОБА_1 ОСОБА_4 шкоди у повному обсязі.

15 березня 2004 року відділом Державної виконавчої служби Броварського міського управління юстиції повернено до суду для приєднання до справи виконавчий лист № 1 - 142\2001 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 15 000 грн. моральної шкоди, 4 439 грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 458 грн. щомісячних виплат з 2 лютого 2001 року по 1 березня 2002 року за вироком та направлено постанову від 15 березня 2004 року про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повною сплатою шкоди на загальну суму 23 088 грн. 50 коп.

Судом також встановлено й це стверджується матеріалами кримінальної справи № 1 - 142\2001, що відділом Державної виконавчої служби Броварського міського управління юстиції порушувалося виконавче провадження стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 6711 грн. матеріальної шкоди на підставі виконавчого листа № 1-142\2001, який 13 вересня 2001 року було направлено до виконавчої служби.

Позивачем та його представником суду не надано доказів строку сплати шкоди за вказаним виконавчим листом. Такі докази відсутні і у матеріалах кримінальної справи.

Натомість до суду з відділу Державної виконавчої служби Броварського міського управління юстиції надійшло повідомлення про те, у ВДВС Броварського МРУЮ на виконанні виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 47 112 грн. 82 коп. на користь ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4 не перебувають у зв'язку з тим, що згідно п.3.19 наказу Міністерства Юстиції України від 5 липня 1999 року № 470Y7 про затвердження Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить три роки від дати завершення виконавчого провадження, та відповідно до ч. 2 цього пункту виконавчі провадження після закінчення терміну їх зберігання піддягають знищенню.

З вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 всім потерпілим виплачено грошові кошти у відшкодування школи за вироком Броварського районного суду Київської області від 19 червня 2001 року, що давало йому відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України право зворотної вимоги до винної особи ОСОБА_2

Крім того, рішенням Броварського районного суду Київської області від 17 лютого 2003 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вже було стягнуто в порядку регресу 25 417 грн. (частина виплаченої ним шкоди за вироком).

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

У п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що регрес на вимога може бути пред'явлена протягом трьох років з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди.

Дослідивши всі обставини справи та забрані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем ОСОБА_1 пропущено трирічний строк для звернення з відповідною зворотною (регресною) вимогою про відшкодування шкоди. Як вище вказувалося, зобов'язання щодо відшкодування шкоди ОСОБА_1 ОСОБА_4 виконані 3 липня 2002 року (постанова про закінчення виконавчого провадження), щодо ОСОБА_8 зобов'язання виконані 15 березня 2004 року (постанова про закінчення виконавчого провадження). Що ж стосується відшкодування ОСОБА_1 шкоди ОСОБА_9 за виконавчим листом № 1- 142V2001, то як вбачається з відповіді ВДВС Броварського МРУЮ станом на 25 грудня 2007 року (день надання відповіді виконавчою службою), виконавче провадження у зв'язку з перебігом трирічного строку зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, знищено. Позовна заява про відшкодування шкоди ОСОБА_1 до суду подано 19 жовтня 2007 року.

Підлягають відхиленню й позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 у порядку зворотної вимоги на користь ОСОБА_1 3500 грн. моральної шкоди, яка була заподіяна ДТП 10 жовтня 2000 року, та 300 грн. витрат за правову допомогу, стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 рішенням Броварського міськрайонного суду від 1 квітня 2002 року з огляду на наступне.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2 - 423\2002 вбачається, що ОСОБА_3 не подавала до суду заяви про видачу виконавчого листа, а також судом не видавався виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на її користь

3 850 грн., визначених судовим рішенням у справі. Не надано і позивачем доказів виплати ним вказаної суми ОСОБА_3 За правилами ж ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, має право зворотної вимоги у разі виплаченого відшкодування.

Посилання представника позивача на постанову державного виконавця державної виконавчої служби м. Бровари від 16 лютого 2007 року про звільнення майна ОСОБА_1 з - під арешту та про зняття заборони його відчуження, як на доказ, того, що строк на зворотну вимогу ОСОБА_1 не пропущений, безпідставні, оскільки в ній зазначено лише те, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4 шкоди у сумі 47 112 грн. 82 коп. станом на 16 лютого 2007 року, тобто на день винесення цієї постанови завершено, сама ж постанова стосується лише звільнення майна ОСОБА_1 з-під арешту та зняття заборони про його відчуження.

Крім того зазначена постанова стосувалася примусового виконання за виконавчим листом № 1 - 142\2001( кримінальна справа), а не цивільної справи 2 - 432\2002 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладене та на підставі вимог ст. ст. 257, 261, 1191 ЦК України, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», керуючись ст.ст. 10, 60, 62, 64, 212 - 215 ЦПК України,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.