Рішення

від 01.04.2010 по справі 2-1835

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1835/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 квітня 2010 р.           м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коробенка С.В.

при секретарі – Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Будводшлях” до ОСОБА_1 про спонукання до виконання умов Договору поставки № 11/01 від 11.01.2010 р. і про визнання права власності на будівельний пісок, вироблений ТОВ «Будводшлях» з донних наносів (ґрунтів) та зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Будводшлях” про визнання недійсним Договору поставки № 11/01 від 11.01.2010 р.,-

В С Т А Н О В И В :

    11.01.2010 р. між ТОВ „Будводшлях” і ОСОБА_1 був укладений Договір поставки № 11/01. Згідно із п. 1.1. укладеного Договору, ТОВ „Будводшлях” зобов’язується передавати (поставляти) партіями, а ОСОБА_1 приймати у власність будівельний пісок у кількості, визначеної у додаткових угодах до цього Договору і оплачувати його на умовах цього Договору.

    Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору поставки № 11/01 від 11.01.2010 р., укладеної між позивачем і відповідачем, ТОВ „Будводшлях” зобов’язується передати (поставити) партію будівельного піску, а ОСОБА_1 прийняти у власність будівельний пісок у загальній кількості 550 (п’ятсот п’ятдесят) тонн та сплатити в порядку передплати на поточний рахунок ТОВ „Будводшлях” загальну вартість піску у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ – 1833,334 грн. до 29.01.2010 р.

    01.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача листом за № 18-1/1, в якому зазначив, що станом на 01.02.2010 р. грошові кошти на поточний рахунок позивача від відповідача не надходили. У цьому ж листі ТОВ „Будводшлях” звернулося до ОСОБА_1 з проханням перерахувати на поточний рахунок ТОВ „Будводшлях” 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ – 1833,334 грн.

    У своєму листі на ім’я виконавчого директора позивача від 09.02.2010 р. ОСОБА_1 вказав, що ТОВ „Будводшлях” немає спеціального дозволу на користування надрами та інших передбачених законами ліцензій, які, на його думку, обов’язково мають бути у позивача щоб продавати пісок. Відповідач вважає, що ця обставина ставить під загрозу його законні права та інтереси, а укладений Договір поставки № 11/01 від 11.01.2010 р. є недійсним. Цим же листом ОСОБА_1 повідомив ТОВ „Будводшлях” про те, що він не має наміру сплачувати грошові кошти ТОВ „Будводшлях”.

    09.03.2010 р. ТОВ „Будводшлях” звернулося до суду з позовом, в якому просило зобов’язати ОСОБА_1 виконати умови Договору поставки № 11/01 від 11.01.2010 р. та перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «Будводшлях» грошові кошти, а також визнати за ТОВ «Будводшлях» право власності на будівельний пісок, вироблений ТОВ «Будводшлях» з донних наносів (ґрунтів), видалених в результаті проведення днопоглиблювальних робіт на р. Десна відповідно до наявної проектно-дозвільної документації. Ухвалою суду від 12.03.2010 р. відкрито провадження у справі.

    25.03.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ „Будводшлях” про визнання недійсним Договору поставки № 11/01 від 11.01.2010 р. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, поданим ТОВ „Будводшлях”.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги по первісному позову та просив їх задовольнити з підстав, на які він посилається у позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечував.

    Відповідач проти первісного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, мотивуючи свої заперечення тим, що, на його думку, ТОВ „Будводшлях” не має необхідних документів дозвільного характеру на проведення днопоглиблювальних робіт та відповідно законні підстави продавати (реалізовувати) пісок.

    Розглянувши та дослідивши матеріали первісного позову, зустрічного позову, а також заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, суд приходить до наступного.

    Відповідно до п. 7 ст. 14 Водного кодексу України до відання Кабінету Міністрів України належить, серед іншого, встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

    Кабінет Міністрів України своєю постановою від 12.07.2005 р. № 557 затвердив Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, який визначає механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

    Згідно із ч. 3 п. 3 Порядку, у разі проведення днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім будівельних робіт та робіт на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями), дозволи видаються територіальними органами Держводгоспу за погодженням з територіальними органами Мінприроди.

В той же час, приписом п. 2 згаданого Порядку визначено, що дія цього Порядку не поширюється на випадки проведення робіт, пов’язаних з: природоохоронною та протипаводковою діяльністю, яку провадять органи Держводгоспу; безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України; будівництвом і реконструкцією водних об'єктів у лісах для протипожежних цілей.

    Згідно із Переліком внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 р. № 640, ділянка р. Десна від гирла до м. Новгород-Сіверський відноситься до категорії судноплавного внутрішнього водного шляху.

    За приписом п. 1 Положення про Державну адміністрацію морського і річкового транспорту, затвердженого постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 227, встановлено, що Державна адміністрація морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот) є урядовим органом, що діє в системі Мінтрансзв’язку. До компетенції Укрморрічфлоту відноситься участь у межах своїх повноважень у реалізації державної політики в галузі морського і річкового транспорту, у сфері торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах тощо.

    Укрморрічфлот виконує свої повноваження безпосередньо і через територіальні органи, а також в установленому Мінтрансзв'язку порядку через підприємства, установи та організації, що провадять діяльність у галузі морського і річкового транспорту і належать до сфери управління зазначеного Міністерства (пункт 8 Положення про Укрморрічфлот).

    Державне підприємство водних шляхів „Укрводшлях” належить до сфери управління Мінтрансзв'язку. Згідно із Статутом ДП „Укрводшлях”, затвердженим наказом Мінтрансзв'язку від 12.06.2008 р. № 710, основними видами діяльності ДП „Укрводшлях», серед іншого, є: визначення перспектив і напрямів щодо організації робіт щодо забезпечення безпечних умов судноплавства; визначення габаритів внутрішніх водних шляхів та навігаційне їх облаштування; надання погодження на проведення робіт щодо забору грунту та контроль за місцями забору грунту в руслі річок і водосховищ, погодження проектів будування чи перебудування на водних шляхах мостів, переправ, повітряних і підводних переходів (трубопроводів, дюкерів, ліній зв’язку, ЛЕП); розробка нормативної документації щодо експлуатації внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; забезпечення безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів і судноплавних шлюзів та безперебійного суднопропуску упродовж навігаційного періоду.

    Отже, визначення місць та порядку проведення робіт щодо забору ґрунту, пов’язаних з безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, належить до сфери дозвільної діяльності ДП „Укрводшлях”.

    ТОВ „Будводшлях” отримало від ДП „Укрводшлях” технічні умови на розроблення робочого проекту щодо проведення робіт, пов’язаних з безпекою судноплавства на р. Десна на відстані від 20 км до 40 км фарватеру.

    На підставі технічних умов ДП „Укрводшлях”, на замовлення ТОВ „Будводшлях” Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут „Дніпродіпроводгосп” Державного комітету України по водному господарству розроблено робочий проект під назвою „Днопоглиблення та поліпшення екологічних умов русла р. Десна в Київській області від 20 до 40 км фарватеру”. У робочому проекті вказано, що реалізація проектних завдань направлена на підтримання фарватеру судового ходу в належному стані і забезпечення безпеки судноплавства на ділянці внутрішнього водного шляху, припинення руйнування берегів, створення сталого руслового режиму, запобігання накопичення донних відкладень і обміління річки. В проекті також вказано, що реалізація проектних завдань не пов’язана з користуванням надрами.

    Крім того, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що проведення днопоглиблювальних робіт, передбачених робочим проектом „Днопоглиблення та поліпшення екологічних умов русла р. Десна в Київській області від 20 до 40 км фарватеру”, є невідкладним у зв’язку із необхідністю забезпечення безпеки судноплавства на внутрішньому водному шляху, а також посиленням руйнації берегів р. Десна на ділянці та інших негативних явищ.

    ДП „Укрводшлях” Мінтрансзв'язку погодило робочий проект (лист ДП „Укрводшлях” від 20.11.2009 р. № 2-12/171).

    Відповідно до висновку Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, викладеного у листі від 24.12.2009 р. № 22330/04/1/10-09, роботи, передбачені робочим проектом „Днопоглиблення та поліпшення екологічних умов русла р. Десна в Київській області від 20 до 40 км фарватеру”, безпосередньо пов’язані із забезпеченням безпеки судноплавства на внутрішньому водному шляху та не направлені на користування надрами. В той же час, Мінприроди вказало ТОВ „Будводшлях” на необхідність виконання робіт суворо в межах, передбачених проектом та під контролем ДП „Укрводшлях”.

    Управління водного господарства у м. Києві та Київській області Державного комітету України по водному господарству також погодило робочий проект „Днопоглиблення та поліпшення екологічних умов русла р. Десна в Київській області від 20 до 40 км фарватеру” (лист Київводгоспу від 25.03.2010 р. № 174).

    Отже, ТОВ „Будводшлях” має право на проведення робіт, передбачених робочим проектом.

    Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не визнає права позивача на продаж піску у зв’язку із відсутністю у позивача спеціального дозволу на користування надрами та інших ліцензій, які, на його думку, мають бути у ТОВ „Будводшлях”.

    Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання прав.

    Так, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Ст. 179 ЦК України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.

    Згідно із ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлене договором або законом.

    Приписом ч. 2 ст. 325 ЦК України встановлено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

    Також, відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

    Відповідно до ст. 1 Закону України „ Про захист прав споживачів ”  виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

    Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, а саме ст. 1 визначає, що виробництво (виготовлення) – діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

    Судом встановлено, що робочим проектом передбачено виробництво ТОВ „Будводшлях” з видалених донних наносів (ґрунтів) будівельного піску. Тобто, з непридатних для використання у будівельній галузі донних наносів, що знаходяться в руслі річки, ТОВ „Будводшлях” має право виготовляти товар (продукцію) – будівельний пісок, який відповідає встановленим нормам і користується попитом у споживачів.

    Матеріали справи містять висновки ДРПВІ „Дніпродіпроводгосп” (лист від 29.03.2010 р. № 158) і ДП „Укрводшлях” Мінтрансзв'язку (лист від 23.03.2010 р. № 2-07/65), які також свідчать про можливість ТОВ „Будводшлях” виробляти будівельний пісок з видалених з русла р. Десна донних наносів.

    Відповідно до змісту проекту, а також погоджень і висновків компетентних державних інстанцій, роботи, передбачені робочим проектом „Днопоглиблення та поліпшення екологічних умов русла

р. Десна в Київській області від 20 до 40 км фарватеру”, не пов’язані з користуванням надрами.

    Законодавством України, зокрема спеціальним нормативно-правовим актом - Кодексом України про надра, не передбачено отримання спеціальних дозволів на користування надрами на проведення робіт, не пов’язаних з користуванням надрами. Крім цього, згідно із п. 1 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Уряду від 12.07.2005 р. № 557, днопоглиблювальні роботи та видобування піску і гравію є різними видами робіт.

    Разом з тим, ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, яка містить вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, не встановлює вимоги щодо ліцензування діяльності, пов’язаної з продажем (реалізацією) будівельного піску.

    Приписом ч. 1 ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

    З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що ТОВ „Будводшлях” має право розпоряджатися будівельним піском власного виробництва, а діяльність товариства щодо продажу (реалізації) будівельного піску не потребує отримання спеціального дозволу на користування надрами або ліцензій.

    З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов’язань за Договором поставки № 11/01 від 11.01.2010 р., а саме не перерахував до 29.01.2010 р. на поточний рахунок ТОВ «Будводшлях» грошові кошти у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ – 1833,334 грн.

    Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Припис ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Судом встановлено, що Договір поставки № 11/01 від 11.01.2010 р., укладений між позивачем і відповідачем, не містить положення про можливість сторін відмовлятися в односторонньому порядку від взятих на себе зобов'язань.

    За таких обставин суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими та приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

    Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 123, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

    Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Будводшлях” до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

    Зобов’язати ОСОБА_1 виконати умови Договору поставки № 11/01 від 11.01.2010 р. та перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «Будводшлях» (р/р 2600401027082 в КФ «Кредобанк» м. Київ, МФО 321897, код ЄДРПОУ 36445284) грошові кошти у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп.

    Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будводшлях» право власності на будівельний пісок, вироблений ТОВ «Будводшлях» з донних наносів (ґрунтів), видалених в результаті проведення днопоглиблювальних робіт на р. Десна відповідно до наявної проектно-дозвільної документації.

    У задоволенні зустрічного позову, поданого ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Будводшлях”, відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Будводшлях” 144 грн 00 коп. державного мита та 120 грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя