Постанова

від 06.04.2020 по справі 675/1589/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 675/1589/19

Провадження № 22-ц/4820/706/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П`єнти І.В.,

секретар судового засідання Садік Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №675/1589/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2020 року (суддя Столковський В.І., повне судове рішення складено 04 лютого 2020 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора Комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимира Леонідовича, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л., ОСОБА_3 , ТОВ Поділлятрансагро про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу №22-23216-СГ від 11 грудня 2017 року, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №11 від 22 січня 2018 року та скасування державної реєстрації речового права.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2020 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду по суті на 04 лютого 2020 року.

У судовому засіданні 04 лютого 2020 року представник позивачки ОСОБА_2 подала заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2020 року залишено без задоволення клопотання представника позивачки ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про уточнення позовних вимог, заяву про уточнення позовних вимог залишено без задоволення.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в апеляційній скарзі, поданій представником ОСОБА_2 , просить її скасувати. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги, що строк для подання заяви про уточнення позовних вимог пропущений з поважних причин. Вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість представника в іншій справі безпідставно відхилено. Оскільки зазначалось про поважність причин неявки в підготовче засідання, представник мала законне сподівання на участь у наступному підготовчому засіданні з можливістю уточнення позовних вимог. Постановлення оскаржуваної ухвали призвело до звуження процесуальних прав позивачки.

У відзиві ТОВ Поділлятрансагро просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення.

У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. На час розгляду справи заяв про відкладення судового розгляду не надійшло.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При постановленні ухвали про залишення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону, на які посилався суд при постановленні ухвали.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

За положеннями ч.ч. 2, 4, 7, 8 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким

законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання процесуального строку особа, яка має намір подати заяву, зокрема про уточнення позовних вимог, повинна, проявляючи розумну обачність щодо наслідків не вчинення цієї процесуальної дії протягом визначеного строку, вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Верховенство права є одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

На підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини, у тому числі у рішеннях проти України, неодноразово наголошував, що поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Основними засадами судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 1. ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (рішення у справі Надточій проти України .

Можливість поновлення пропущеного строку законодавець пов`язує з оцінкою судом поважності причин його пропуску у конкретних обставинах, які вона повинна довести.

Такі обставини повинні бути істотними, об`єктивно непереборними чи незалежними від волевиявлення особи, внаслідок чого своєчасна реалізація процесуальних прав чи дотримання процесуальних обов`язків особи у визначений законом або судом строк стало істотно обтяжливим або неможливим.

У зв`язку з наведеним, обмеження у здійсненні процесуальних дій після спливу визначених законом чи судом строків, за відсутності наведених обставин, не є порушенням права на справедливий суд, а є гарантією дотримання розумного балансу інтересів усіх сторін та визначеного процесуальним законом порядку здійснення судової процедури (провадження у справі), якої повинен додержуватися суд.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції ).

На підставі ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Дотримання критерію своєчасності судового розгляду з урахуванням стадійності судового процесу, має здійснюватися і під час підготовчого

провадження.

Необхідність неухильного дотримання норм процесуального права усіма учасниками судового процесу, а також судом задля забезпечення належного здійснення правосуддя, відповідає принципу юридичної визначеності і верховенству права.

Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 189 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, підготовче провадження у справі розпочалося 29 серпня 2019 року на підставі постановленої судом ухвали про відкриття провадження.

Згідно з відомостями з наявної у матеріалах справи копії ордера №061227 (а.с.125), повноваження на представництво ОСОБА_1 у цій справі адвокат Кривінчук О.В. отримала 26 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Проведення підготовчого судового засідання відкладено на 16 грудня 2019 року.

16 грудня 2019 року представник позивачки надіслала до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з її відрядженням.

У зв`язку з неналежним повідомленням відповідача проведення підготовчого судового засідання призначено на 10 січня 2020 року.

У день проведення судового засідання представник позивачки вдруге надіслала до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.191-192).

Зі змісту клопотання слідує, що адвокат Кривінчук О.В. повідомляє суд

про неможливість прибути у судове засідання, оскільки 10 січня 2019 року надаватиме правову допомогу іншому клієнтові, узгоджена зустріч у нотаріуса для мирного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 10 січня 2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 04 лютого 2020 року.

У судовому засіданні 04 лютого 2020 року представник позивачки подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, одночасно звернувшись з клопотанням про поновлення строку для подання заяви про уточнення позовних вимог.

Обставинами, з якими ОСОБА_2 пов`язує поважність причин пропуску строку для подання до суду заяви про уточнення позовних вимог, є її неявка в підготовче судове засідання 10 січня 2020 року з поважних причин, викладених у поданому клопотанні про відкладення засідання, та сподівання на те, що клопотання буде задоволено.

Як слідує з редакції позовної заяви з урахуванням уточнених позовних

вимог, крім тих, які викладені у первісній позовній заяві, сторона позивача просить скасувати у поземельній книзі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:05:018:0818 для ведення особистого селянського господарства, виділивши її з кадастрового номера 6822186600:05:018:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та поновити запис у поземельній книзі попередньо зазначеної земельної ділянки. Одночасно заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.

Необхідність уточнення позовних вимог пов`язана з відомостями, отриманими у відповідь на адвокатський запит від 20 листопада 2019 року, які на думку представника позивачки свідчать про вчинення злочину посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, які унеможливили чи істотно ускладнили здатність сторони позивача сформулювати наведені уточнення до позовної заяви під час підготовчого провадження.

Відсутнє посилання на такі докази і в апеляційній скарзі.

З урахуванням того, що підготовче провадження у справі тривало майже п`ять місяців, адвокат Кривінчук О.В. здійснювала представництво інтересів ОСОБА_1 з 26 вересня 2019 року, відсутні підстави стверджувати про вчинення стороною позивача з розумною обачністю усіх можливих і залежних від неї дій для здійснення процесуального права на подання уточненої позовної заяви протягом визначеного законом строку.

Процесуальна бездіяльність за наведених обставин, подальша поведінка представника позивачки і спосіб реалізації прав як учасника процесу не свідчить про дотримання оптимального співвідношення активності сторін і активності суду для реалізації завдання цивільного судочинства, принципу змагальності, забезпечення справедливого провадження, на які представник, зокрема посилається в апеляційній скарзі.

Зважаючи на те, що закон не пов`язує можливість подання зави про

збільшення або зменшення розміру позовних вимог, уточнення позовних вимог із присутністю в судовому засіданні під час підготовчого провадження, доводи апеляційної скарги про поважність причин неявки у підготовче засідання, законність сподівань у зв`язку з цим на участь представника позивачки в наступному підготовчому засіданні, під час якого суд надасть можливість реалізувати процесуальні права, передбачені ст. ст. 43, 49 ЦПК України, не можуть бути взяті до уваги.

З огляду на наведену необхідність неухильного дотримання норм процесуального права усіма учасниками судового процесу і визначений у законі строк для вчинення процесуальної дії, що є предметом оскарження, підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги про можливість формування судом критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи як підставу для скасування ухвали суду.

Оскільки закон не передбачає обов`язку суду вважати доведеними та встановленими обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень при зверненні до суду з позовною заявою, а оскаржувана ухвала стосується реалізації процесуальних прав на стадії підготовчого провадження, підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги про порушення судом завдання цивільного судочинства в контексті справедливого і неупередженого вирішення спору з метою ефективного захисту порушеного права позивачки.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про порушення судом права на справедливий суд.

Реалізуючи завдання цивільного судочинства з дотриманням принципу верховенства права, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

У зв`язку з наведеним, викладені у відзиві на апеляційну скаргу аргументи про необґрунтованість її вимог і відсутність підстав для задоволення, заслуговують на увагу.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 квітня 2020 року.

Суддя-доповідач О.І. Талалай

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта