Рішення

від 14.04.2020 по справі 554/686/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 14.04.2020 Справа № 554/686/20

Справа №554/686/2020

Провадження №2/554/902/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі Титар Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа колективне підприємство Полтавська трикотажна фабрика Мрія про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, звільнення незаконно займаного жилого приміщення шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення ,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, звільнення незаконно займаного жилого приміщення шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення. В якій прохав : визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими , що втратили право користування жилим приміщенням, квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, тим самим усунувши перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні власністю ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2019 виданого ПН Полтавського МНО Гризуновою О.В. на праві особистої приватної власності належить житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про склад сім`ї виданої КП ПТФ Мрія від 17.12.2019 № 34 в АДРЕСА_1 крім власника зареєстровані громадяни: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачі зареєстровані та проживають в даній квартирі, але ані попередній власник, ані позивач, згоди на їх вселення не давали, відповідних документів (договір оренди, ордер, посвідчення, тимчасовий дозвіл) відповідачам ніколи не видавалось, тобто таке проживання відповідачів на вказаній жилій площі не відповідає вимогам житлового законодавства України. В даному випадку, якщо особа, яка не є членом сім`ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, власник житла має можливість в будь-який час може звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Така позиція, поміж іншим, була висловлена і в Постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі №6-709цс16., а також ВС/КЦС, № 638/13030/13-ц, від 25 липня 2018 року. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення (ч.3 ст. 116 ЖК України). Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням та звільнення незаконно займаного жилого приміщення шляхом виселення без надання іншого житлового приміщенняє належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 , через що звертається до суду (а.с.1-6).

07 лютого 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 18 березня 2020 року на 10 год. 00 хв. (а.с.34, 35).

13 квітня 2020 року один відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду відзив до позовної заяви. В якому зазначила, що вона категорично заперечує проти позовних вимог, з наступних підстав. Починаючи з 21,07.1986 до 04.05.2000 вона, ОСОБА_2 працювала на підприємстві Полтавська Трикотажна фабрика Мрія та перебувала на обліку на отримання житла. На початку 90-х років, працівники фабрики самі будували будинок сімейного гуртожитку, який був розташований на АДРЕСА_1 . Рішенням профспілкового комітету і адміністрації підприємства їй, ОСОБА_2 була виділена квартира АДРЕСА_1 , для неї і її родини, тоді в складі 2-х чоловік. Зараз окрім неї і її сина в квартирі проживає родина сина. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21.08.1997 відповідачі були знову вселені в кімнату АДРЕСА_1. Адміністрація трикотажного об`єднання Мрія намагалась її, ОСОБА_2 виселити із кімнати НОМЕР_4 і переселити в кімнату НОМЕР_5 , але суд визнав такі дії протиправними і знову вселив відповідача в квартиру під номером НОМЕР_4. Враховуючи інформацію, надану установою відповідача ТВТО Мрія , вона, ОСОБА_2 проживає і прописана в квартирі АДРЕСА_1 починаючи з 09.01.1997 , разом із своїм сином, ОСОБА_3 та є квартиронаймачем. Рішенням № 76 від 14.04.2004 , Виконавчого комітету Полтавської міської ради, було змінено статус будинку АДРЕСА_1 з гуртожитку для малих сімей на житловий будинок. Установа відповідача визнала за собою право власності на державний гуртожиток, змінений на житловий будинок, відповідно до рішення Господарського суду. Вона, ОСОБА_2 та члени родини не є вселеними самоправно, оскільки всі зареєстровані у гуртожитку, тепер будинку і нею укладено договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та комунальних послуг, який не розірвано та не визнано недійсним. Таким чином, положення статті 116 ЖК Українидо спірних правовідносин не підлягають застосуванню. Вважає, що позовні вимоги безпідставні і прохає суд відмовити в їх задоволенні (а.с.65-68).

Представник позивачаОСОБА_1 адвокат Якуненко О.В. в судове засідання не з`явився, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі. В якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та прохає їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.105).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду 18.03.2020 та 14.04.2020 не з`явилися, будучи повідомлені на останню відому судові адресу, через що судова повістка вважається доставленою, навіть якщо учасники судового процесу за цією адресою більше не проживають або не знаходяться (ст. 131 ЦПК України) (а.с.50, 64).

При цьому другий відповідач ОСОБА_3 не надав суду відзив.

Третя особа КП Полтавська трикотажна фабрика Мрія до суду свого представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлені про судове засідання (а.с.44, 62).

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується копіями : договору купівлі-продажу від 03.12.2019 виданого ПН Полтавського МНО Гризуновою О.В.; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 грудня 2019 року (а.с.20-22).

Таким чином, спірна квартира є приватною та належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 .

Як слідує із довідки про склад сім`ї виданої КП ПТФ Мрія від 17.12.2019 № 34 в АДРЕСА_1 зареєстровані : квартиронаймач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26).

Відповідно копії паспорту на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона зареєстрована за спірною адресою з 09 жовтня 1996 року (а.с.100, 101).

Відповідно копії паспорту на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він зареєстрований за спірною адресою з 31 березня 2005 року (а.с.103).

Таким чином, відповідачі були зареєстровані у спірній квартирі, з 09 жовтня 1996 року ОСОБА_2 , як квартиронаймач, з 31 березня 2005 року ОСОБА_3 , як син квартиронаймача.

Згідно довідки департаменту з питань реєстрації управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб від 12.02.2020 №01-12-03.1-09/3603 ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрований.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_3 станом на 12.02.2020 у спірній квартирі не зареєстрований.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями частини 1 статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Відповідно до статті 7 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні ,зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою .

Статтею 263 ЦК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із порівняльного аналізу статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 64, 150, 156 ЖК УРСР, слід дійти висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру від будь-яких осіб, у тому числі і тих, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 64, 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-709цс16).

За змістом частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В даному випадку, якщо особа, яка не є членом сім`ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, власник житла має можливість в будь-який час може звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Така позиція, висловлена і в Постанові ВСУ від 16.11.2016 у справі №6-709цс16., а також ВС/КЦС, № 638/13030/13-ц, від 25 липня 2018 року.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Тому, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням та звільнення незаконно займаного жилого приміщення шляхом виселення без надання іншого житлового приміщенняє належним способом захисту порушених прав позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову. Оскільки відповідач ОСОБА_2 зареєстрована, проживає, а відповідач ОСОБА_3 проживає в спірній квартирі, але позивач, згоди на їх вселення не давав, тобто таке проживання відповідачів на вказаній жилій площі не відповідає вимогам житлового законодавства України. Враховуючи, що відповідачі проживаючі в вказаній квартирі чинять перешкоди власнику у володінні, користуванні та розпоряджанні своїм майном, в добровільному порядку відмовляючись покидати житло позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір у справі сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду складає 1 681 грн. 60 коп. (а.с.32, 33).

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Також стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 247, 263, 280-283,354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, звільнення незаконно займаного жилого приміщення шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими , що втратили право користування жилим приміщенням, квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, тим самим усунувши перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні власністю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з кожного витрати у сплаті судового збору в рівних чатинах по 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Позивач - громадянин України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м.Кобеляки Полтавської області, зареєстрований будинок АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач - громадянка України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач - громадянин України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Третя особа - колективне підприємство Полтавська трикотажна фабрика Мрія , місцезнаходження - 36000, місто Полтава, вулиця Автобазівська, 7, код ЄДРПОУ 00307431.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 20 днів зо дня отримання ним копії рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи можутьо тримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Повний текст рішення складено 14 квітня 2020 року.

Суддя І.О.Блажко