Рішення

від 15.04.2020 по справі 520/2659/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 квітня 2020 р. № 520/2659/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ТОВ"ДНІПРОІМПЕКС КР" (вул. Чайковська, буд. 6, м. Харків, 61024, ЄДРПОУ 42979865) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1.) визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 22.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460661/42979865;

2.) визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460662/42979865;

3.)визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460663/42979865;

4.) визнати протиправним за скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460664/42979865;

5.)зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІМПЕКС КР" № 4 від 22.11.2019 року; № 1 від 02.12.2019 року; № 2 від 03.12.2019 року; № 3 від 04.12.2019 року;

6.) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІМПЕКС КР" суму сплаченого судового збору у розмірі 8408.00 грн. та 4000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України;

7.) встановити судовий контроль за виконанням рішення та зобов`язати Державну податкову службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями відповідача, оскільки відмова у реєстрації податкових накладних є протиправною, оскільки підприємством надано всі необхідні документи для розблокування реєстрації податкових накладних, реєстрація яких відповідачем була зупинена. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв`язку з чим, просить зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно наданого до суду відзиву на позов Головне управління ДПС у Харківській області проти позову заперечувало та просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання, основними видами діяльності якого є виробництво двигунів, турбін (КВЕД 28.11), ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування (КВЕД 33.13), оброблення металів та нанесення покриття на метали (КВЕД 25.61) тощо.

Підприємством за результатами здійснення господарської діяльності складено та надано на реєстрацію податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ Науково-виробниче підприємство Електропривід -ЛТД від 22.11.2019 № 4 сума ПДВ 34820.00 грн.; від 02.12.2019 № 1 сума ПДВ 71200.00 грн., від 03.12.2019 № 2 сума ПДВ 53000.00 грн.; від 04.12.2019 №4 сума ПДВ 47000.00 грн.

По вказаним накладним підприємством отримано квитанції 1, відповідно до яких податкові накладні контролюючим органом прийняті та відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України їх реєстрація зупинена, внаслідок відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу щодо подання додаткових документів, підприємством сформовано та направлено на адресу відповідача повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена № 1 від 13.02.2020, до яких долучені відповідні пояснення та первинні бухгалтерські документи.

За результатами розгляду наданих документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області прийняті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 22.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460661/42979865; № 1 від 02.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460662/42979865; № 2 від 03.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460663/42979865; № 3 від 04.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460664/42979865.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України , суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 14 Порядку (чинного на час виникнення спірних правовідносин), зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Науково-виробниче підприємство Електропривід-ЛТД укладено договір поставки від 01.10.2019 № 2, відповідно до якого позивач зобов`язаний поставити та передати у власність контрагенту продукцію відповідно до специфікації, а покупець прийняти її та оплатити.

На виконання умов договору відповідно до специфікації № 6 від 01.11.2019 позивачем на підставі видаткових накладних від 22.11.2019 № 17, від 02.12.2019 № 18, від 03.12.2019 № 19, від 04.12.2019 № 20 поставлено на адресу контрагента ТМЦ у кількості визначеній у Специфікації, які були отримані уповноваженою особою контрагента на підставі довіреностей, копії яких містяться у матеріалах справи.

Перевезення ТМЦ здійснено перевізником ФОП ОСОБА_1 згідно ТТН №Р17 від 22.12.2019, № Р18 від 02.12.2019, №Р19 від 03.12.2019, № Р20 від 04.12.2019 , у зв`язку з чим складені спірні податкові накладні.

Оплата за вказаний товар між підприємствами здійснена у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 29.11.2019 № 525, від 05.12.2019 № 536, від 20.12.2019 № 277, від 20.01.2020 № 587, від 29.01.2020 № 611, від 05.02.2020 № 645

Реалізований товар придбаний позивачем у ТОВ Степ21 на підставі договору поставки від 11.11.2019 № 4, специфікації № 1 від 11.11.2019, № 2 від 15.11.2019, № 3 від 18.11.2019; товар поставлений на адресу позивач та отриманий ним на підставі видаткових накладних № 61 від 19.11.2019, № 62 від 21.11.2019, № 63 від 25.11.2019, № 64 від 27.11.2019 та довіреностей на отримання ТМЦ.

Доставка товару ТОВ Степ 21 на адресу позивача здійснена ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується ТТН № 1/19.11.2019 , № 1/21.11.2019, №1/25.11.2019,№ 1/27.11.2019.

По факту першої події (поставка ТМЦ) ТОВ Степ 21 виписано на адресу позивача податкові накладні, які зареєстровані у ЄРПН (а.с.45-52)

Суд зазначає, що вказані первинні документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій позивачем надано до контролюючого органу, що підтверджується повідомленням від 13.02.2020 № 1 щодо надання пояснення та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних та квитанціями про їх отримання, наявних в матеріалах справи, що в свою чергу спростовує викладене оскаржуваних рішеннях відповідача твердження про ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст.9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, датою їх фактичного подання на реєстрацію, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Частиною 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень не довели правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 8408.00 грн. та 4000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір про надання правової допомоги адвокатом № 10/02/20 від 10.02.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроімпекс КР" (Клієнт) та адвокатом Тарасенко Дар`єю Юріївною (Адвокат), згідно якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги Клієнту (особі, в інтересах якої укладений цей Договір).

Крім того, до суду надано додаток № 2 до договору №10/02/20 від 10.02.20, згідно якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо падання Клієнту правової допомоги в обсягах, визначених договором, з такого питання: представництво інтересів Клієнта в судовому спорі щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні щодо таких податкових накладних: податкова накладна № 4 від 22.11.2019, № 1 від 02.12.2019, № 2 від 03.12.2019, № 3 від 04.12.2019. У вказаному додатку до договору зазначено, що вартість послуг складає 4000.00 грн., які мають бути оплачені протягом 30 з дня підписання додатку до договору.

Також, до суду надано рахунок - фактуру на оплату послуг від 26.02.2020 № 26/02/20, акт приймання - передачі наданих послуг від 26.02.2020 до договору №10/02/20 від 10.02.2020 платіжне доручення №32 від 26.02.2020 року про сплату коштів за надання правової допомоги адвокатом за рахунком №26/02/20 від 26.02.2020 року у сумі 4000.00 грн.

Положеннями ч.5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, а на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 8408.00 грн. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000.00 грн.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов`язком суду, відповідно до фактичних обставин справи. В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 22.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460661/42979865.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460662/42979865.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460663/42979865.

Визнати протиправним за скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного Управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.12.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2020 року № 1460664/42979865.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІМПЕКС КР" № 4 від 22.11.2019 року; № 1 від 02.12.2019 року; № 2 від 03.12.2019 року; № 3 від 04.12.2019 року.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Дніпроімпекс КР" (код ЄДРПОУ42979865) сплачений судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Дніпроімпекс КР" (код ЄДРПОУ42979865) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Дніпроімпекс КР" (код ЄДРПОУ42979865) сплачений судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Дніпроімпекс КР" (код ЄДРПОУ42979865) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що строки, визначені в ухвалі, обчислюється із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

Повний текст складено 15.04.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.