Постанова

від 13.04.2020 по справі 474/990/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 474/990/17

провадження № 61-1678св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство Редакція газети Вісник Врадіївщини ,

третя особа - громадська організація Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області в складі судді Фасій В. В. від 23 травня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду в складі колегії суддів: Коломієць В. В., Данилової О. О., Шаманської Н. О. від 22 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини , Врадіївської філії ГО Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті Вісник Врадіївщини в номері НОМЕР_1 на сторінці № 1 була надрукована стаття ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій висвітлено інформацію стосовно неї, яка не підтверджена будь-якими доказами. Автором статті вказана Врадіївська філія ГО Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій . Так, автор статті зазначає наступне Що дуже цікаво і в Миколаєві, і в Києві дивуються, що за весь час ОСОБА_1 не звернулась з проханням про допомогу для Врадіївського району, або хоча б для Доброжанівської сільської ради, не кажучи вже про допомогу для шкоди, в якій вона працює. Всі звернення в неї дуже вузького профілю це скарги і прохання когось покарати чи у когось щось забрати.

Дуже добре у ОСОБА_1 виходить зібрати мітинг та підбурювати людей проти когось. Будучи головою постійної депутатської комісії, вона має конкретні обов`язки: підготовка та проведення засідань комісії. Але і тут ОСОБА_1 робить по своєму. Засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законні.

Влаштувавши свого сина завідуючим сільським клубом у селі Новомиколаївське, фактично сама, по можливості відчиняє клуб.

Будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі, учні не отримують знань, передбачених навчальною програмою. Але ж вони не винні, що їм випала доля навчатися у ОСОБА_1 . А вони мають право отримати повноцінну якісну освіту, як і всі інші учні, та це вчительку не дуже турбує.

Жодного прийому обласного керівництва не проходить без нашого активного депутата з безпідставними скаргами. Але ж потрібно задуматись ОСОБА_1 , що депутатська діяльність це не лише скарги і наклепи; і щоб повчати когось, потрібно самій жити по закону і, нарешті, за весь час депутатської діяльності потрібно щось зробити і на користь громади. А в іншому разі навіщо нам такі депутати?...

Позивач вказувала, що викладені в даній статті відомості, які стосуються безпосередньо неї, не відповідають дійсності та принижують її честь та гідність, адже знижують рівень довіри серед друзів, односельчан та виборців. Через надруковану статтю їй приходилось давати пояснення багатьом людям і знайомим, що це все замовний наклеп. Дана публікація знизила її професійний та громадський авторитет. Неправдивими є слова стосовно того, що вона я депутат нічого для району не зробила, що її звернення та скарги стосуються тільки того, щоб когось покарати чи у когось щось забрати , а також того, що комісія в районній раді працює не в повному складі, і вона підписує якісь незаконні рішення. Всі доводи, що клуб в селі Новомиколаївське працює по можливості , є неправдивими, тому що тільки у цьому році учасники з Новомиколаївського клубу, займали призові місця на Всеукраїнських, регіональних та обласних конкурсах. Інформація про неї як про вчителя, який регулярно пропускає уроки та не виконує програму, взагалі є неперевіреною, недостовірною та такою, що ставить під сумнів всю її багаторічну педагогічну працю, як вчителя-методиста і роботу всіх атестаційних комісій та різних органів влади, які надавали їй педагогічне звання та відзначали її роботу винагородами. Вважає, що їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 100 000 грн, та яка полягає в зниженні її авторитету та ділової репутації як депутата, вчителя, а також особистості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано інформацію викладену у статті ІНФОРМАЦІЯ_2 опубліковану в газеті 2Вісник Врадіївщини № НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 … речення 4 абз. 6 цієї статті засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законні : граматичну одиницю речення і абзаца 8 цієї статті Будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі недостовірною, такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 . Зобовязано ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини опублікувати у найближчому номері газети Вісник Врадіївщини спростування недостовірної інформації про ОСОБА_1 , шляхом розміщення тим же шрифтом і поміщення під заголовком Спростування на тому ж місці шпальти де містилося повідомлення, яке спростовується, та вказати, що інформація засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законне ; будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повісткою в суд і її зачасту немає на роботі - є недостовірною Стягнуто з ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. Вирішено питання про судовий збір. У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що речення оскаржуваної статті Засідання комісії вона може провести після закінчення робочого дня, не в повному складі, без кворуму, але при цьому рішення комісії підписує як законні та будучи вчителем молодших класів Доброжанівської ЗОШ регулярно пропускає уроки, мотивуючи це своєю депутатською діяльністю чи повіткою в суд і її зачасту немає на роботі , не можуть вважатися оціночними судженнями, а є негативною інформацією, яка підлягає спростуванню як недостовірна. Також суд встановив, що поширення такої інформації відповідачем завдало шкоди честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 , що є підставою для часткового задоволення її вимог про відшкодування моральної шкоди. Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 є депутатом Врадіївської районної ради Миколаївської області, застосував положення статті 277 ЦК України та прийшов до висновку, що інформація, про спростування якої пред`явила вимоги позивач, не підлягає визнанню недостовірною, оскільки вона містить оціночні судження, така інформація стосується позивача, як публічної особи та її професійної діяльності на посаді депутата Врадіївської районної ради Миколаївської області, а тому вона повинна бути готовою до неї, оскільки межа допустимої критики щодо неї значно вища.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПП Редакція газети Вісний Врадіївщини задоволено. Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та про розподіл судових витрат скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові ОСОБА_1 залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач є депутатом Врадіївської районної ради Миколаївської області, застосував положення статті 277 ЦК України, та прийшов до висновку, що інформація, про спростування якої пред`явила вимоги позивач, не підлягає визнанню недійсною, оскільки вона містить оціночні судження.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У січні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року, у якій просила скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що нею доведена недостовірність всієї інформації, яка викладена у статті ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті Вісник Врадіївщини . Крім того, судами вона безпідставно позбавлена права на відповідь, не задовольнивши її вимогу про зобов`язання ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини за їх рахунок надати їй таке право.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У березні 2019 року від ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові та постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що судові рішення в частині відмови в позові є законними та обґрунтованими, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подала заперечення на відзив ПП Редакція газети Вісник Врадіївщини , у яких просить відхилити відзив, оскільки він містить неправдиві твердження, та є таким, що не повинен братись до уваги судом.

Узагальнені доводи пояснень до касаційної скарги

У травні та листопаді 2019 року від ОСОБА_1 надійшли пояснення до її касаційної скарги, які містять доводи аналогічні тим, що викладені в касаційній скарзі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 474/990/17 з Врадіївського районного суду Миколаївської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в номері НОМЕР_1 газети Вісник Врадіївщини опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 , автором якої вказана Врадіївська філія ГО Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій .

Тема публікації торкається діяльності Врадіївської районної ради Миколаївської області, у тому числі, діяльності депутатів цього органу місцевого самоврядування, одним з яких є позивач ОСОБА_1

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного від 22 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушення чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).

Так, згідно з вимогами частини першої статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Положеннями статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії (12/1984/84/131) (Страсбург, 08 липня 1986 року) зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 Конвенції, свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи та наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості і ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Аналогічне положення міститься й у статті 277 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, розрізняючи факти та оціночні судження, слід виходити з того, що існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

Крім того, аналіз національного законодавства та стаття 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

З урахуванням вищенаведеного, суди попередніх інстанцій правильно відмовили у визнанні недостовірною та такою, що не підлягає спростуванню надрукована стаття ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті Вісник Врадіївщини в номері НОМЕР_1, оскільки інформація, викладена у зазначеній статті є оцінкою відповідачем дій позивача, її роботи як депутата місцевої ради та вчителя молодших класів Доброжанівської ЗОШ. Ці висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що інформація у цьому листі щодо позивачки є оціночним судженням, унаслідок чого така інформація не є предметом судового захисту, не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Апеляційний суд, не встановивши спричинення шкоди позивачу незаконними діями відповідача, правильно відмовив в позові в цій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визначає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 04 березня 2019 року зупинено дію постанови Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому дія вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Керуючись статтями 17, 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2018 року в частині, що не скасована апеляційним судом, та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун