Ухвала

від 13.04.2020 по справі 2-2209/11

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2209/11

Провадження № 4-с/346/16/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: судді П`ятковського В.І.,

з участю секретаря Жмендак І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

В С Т А Н О В И В:

Заявниця, звернувшись до суду із даною скаргою, посилається на те, що їй стало відомо про накладений арешт на все належне їй майно.

Звернувшись до Коломийського відділу державної виконавчої служби, 18 лютого 2020 року отримала відповідь, згідно якої виконавчі провадження про стягнення з неї заборгованості на виконанні відділу відсутні. Разом з тим повідомлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-2209, виданого 03 квітня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Банк Фінанси і кредит" 749 911, 04 грн. боргу, за яким 11 жовтня 2012 року накладено арешт на майно боржника. 29 червня 2017 року по вказаному виконавчому провадженні державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та закрито виконавче провадження. Однак, арешт не знятий і самостійно державний виконавець відмовляється вчинити таку дію, посилаючись на відсутність підстав.

Просить визнати незаконними дії державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області, які полягають у відмові у знятті арешту, накладеного постановою державного виконавця 11 жовтня 2012 року та зобов`язати Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області зняти арешт з її майна.

В судове засідання заявниця та її представник не з"явились, заявниця подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.

Представник Коломийського міськрайонного відділу ДВС у судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення скарги не заперечив.

Беручи до уваги заяви сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги скарги обгрунтованими, а тому підлягаючими задоволенню виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 74 Закону України Про виконавче провадження (нова редакція) встановлено що, рішення, дії або бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами та іншими учасниками виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ у порядку передбаченому законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (стара редакція) державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як видно із встановленого, на виконанні Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-2209, виданого Коломийським міськрайонним судом 03 квітня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Банк Фінанси і кредит" 749 911, 04 грн. боргу.

Постановою державного виконавця від 11 жовтня 2012 року у вказаному виконавчому провадженні накладено арешт на все майно боржника, ОСОБА_1

29 червня 2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв`язку з відсутністю на виконанні у Коломийського міськрайонного відділу ДВС виконавчого провадження, де б ОСОБА_2 виступала стороною боржника, остання звернулася з відповідною заявою до вказаної установи про зняття арешту з її майна. Однак, у вчиненні зазначеної дії було відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 ЗУ Про виконавче провадження , державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження , виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 3 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження , у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч.1 статті 3 ЗУ Про виконавче провадження такі виконавчі документи, як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди - підлягають примусовому виконанню.

Аналізуючи норми ЗУ Про виконавче провадження слід дійти до висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору, виступає як виконавчий документ та до неї застосовуються вимоги відповідно до ЗУ Про виконавче провадження , зокрема про строки пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Ч. 1 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження чітко зазначає, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч.1 статті 27 ЗУ Про виконавче провадження , виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що відкритого виконавчого провадження в якому ОСОБА_2 виступає стороною боржника немає, виконавче провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2209 закінчене 29 червня 2017 року, а постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору не виносилось, вважаю, що у державного виконавця немає жодних законних підстав, для відмови заявниці у знятті арештів з її майна.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною неправомірність бездіяльності державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби по зазначеній скарзі, яка полягає у не знятті арешту з майна ОСОБА_4 .

На підставі наведеного та ст.ст. 3, 12, 27, 39, 40 Закону України Про виконавче провадження , керуючись ст.ст. 212-215, 383-387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжоегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - незаконними.

Зобов`язати Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , який було накладено на підставі постанови державного виконавця від 11 жовтня 2012 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання сторонами повного тексту ухвали.

Суддя П`ятковський В. І.