Ухвала

від 17.04.2020 по справі 640/303/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/303/19

УХВАЛА

17 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Коротких А.Ю. та суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ерант" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статтям 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

13 квітня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про усунення недоліків апеляційної скарги.

Вирішуючи заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Заява вмотивована тим, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою у межах строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, однак скаргу було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.

Як на поважні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаржник посилався на неможливість сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Водночас доводи, викладені у заяві про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Та обставина, що Головне управління ДФС у м. Києві звернулось з первинною апеляційною скаргою 31 жовтня 2018 року (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 814/1646/16.

Отже, наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, апелянтом подано платіжне доручення № 230 від 30.01.2020 року на суму 37 002 грн., однак відповідно до ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року апелянту необхідно було сплатити 40 341 грн.

З огляду на зазначене, апелянту необхідно доплатити 3339 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що строк для усунення недоліків апеляційної скарги підлягає продовженню на строк дії карантину, тобто з інших підстав, ніж ті, що були наведені апелянтом у клопотанні, тому клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги підлягає задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 118, 121, 133, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) про усунення недоліків апеляційної скарги задовольнити частково.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на строк дії карантину, але не більше ніж на п`ять днів з моменту закінчення його дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

Судді: Єгорова Н.М.

Сорочко Є.О.