Ухвала

від 17.04.2020 по справі 638/8660/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2020 року

Київ

справа №638/8660/15-а

адміністративне провадження №К/9901/10585/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

заяву Харківської міської ради

про роз`яснення постанови Верховного Суду від 19 листопада 2019 року

у справі №638/8660/15-а

за позовом Громадської організації Український незалежний центр політичних досліджень

до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради

про визнання протиправним і нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Український незалежний центр політичних досліджень в травні 2015 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, в якому просила визнати нечинним і таким, що не відповідає Конституції України, Європейській конвенції з прав людини рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №543 від 6 червня 2007 року Про затвердження Тимчасового положення Про порядок розгляду питань щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у місті Харкові (надалі також - Тимчасове положення ).

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, позов залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року касаційну скаргу Громадської організації Український незалежний центр політичних досліджень задоволено частково. Постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі скасовано повністю.

Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов Громадської організації Український незалежний центр політичних досліджень задоволено частково.

Визнано протиправним і нечинним повністю рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №543 від 6 червня 2007 року Про затвердження Тимчасового положення Про порядок розгляду питань щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у місті Харкові .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зобов`язано Виконавчий комітет Харківської міської ради невідкладно опублікувати резолютивну частину цієї постанови у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №543 від 6 червня 2007 року Про затвердження Тимчасового положення Про порядок розгляду питань щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у місті Харкові .

Стягнуто з Виконавчого комітету Харківської міської ради на користь Громадської організації Український незалежний центр політичних досліджень судові витрати в сумі: 250 (двісті п`ятдесят) грн 08 коп.

Харківська міська рада звернулася до Верховного Суду із заявою про роз`яснення постанови Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №638/8660/15-а, в якій заявник просить роз`яснити цю постанову в частині стягнення з Виконавчого комітету Харківської міської ради на користь Громадської організації Український незалежний центр політичних досліджень судових витрат.

На обґрунтування вказаної заяви зазначено, що Харківська міська рада не приймала рішення про створення Виконавчого комітету Харківської міської ради саме як юридичної особи й її відповідної державної реєстрації. Отже, Виконавчий комітет Харківської міської ради не є окремою юридичною особою, не наділений як виконавчий орган Харківської міської ради майном і коштами, і відповідно у нього не відкриті рахунки у фінансових установах, а тому з нього неможливо стягнути кошти (судові витрати) на користь Громадської організації Український незалежний центр політичних досліджень .

Дослідивши доводи заяви про роз`яснення судового рішення Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої і другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд зазначає, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Отже, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги зрозумілості, чіткості, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас, роз`яснюючи рішення, суд не може вносити будь-які зміни в рішення, що вже існує.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та ограни місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, ограни місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Водночас частина п`ята статті 129 Конституції України визначає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання.

Частиною першою статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні визначена система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 77 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органи місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їхні виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Отже, на підставі зазначених норм права Верховний Суд дійшов висновку, що Виконавчий комітет Харківської міської ради є виконавчим органом Харківської міської ради, підконтрольний і підзвітний їй, фінансується за рахунок її бюджету. Шкода, заподіяна вказаним виконавчим комітетом, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету Харківської міської ради.

Європейським судом з прав людини неодноразово розкривалось поняття принципу res judicata - поваги до чинного рішення суду. Зокрема у справах Христов проти України (Khristov v. Ukraine), заява №24465/04, рішення від 19 лютого 2009 року, Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], заява №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII.

Такі роз`яснення систематизовані у звіті Венеціанської комісії 2011 року (CDL-AD(2011)003rev. Report on the Rule of Law. Ad opted by the Venice Commission at its 86th plenary session (Venice, 25-26 March 2011) on the basis of comments by Mr Pieter van Dijk, Ms Gret Haller, Mr Jeffrey Jowell, Mr Kaarlo Tuori), де, окрім іншого наголошується, що правова визначеність вимагає, щоб правові норми були зрозумілими й точними і мали на меті гарантування, що ситуації і правовідносини будуть передбачуваними. Зворотна дія не відповідає принципу правової визначеності, щонайменше у кримінальному праві (відповідно до статті 7 ЄКПЛ), оскільки особи повинні знати наслідки своєї поведінки; але також і в цивільному та адміністративному праві, оскільки це може впливати на права і законні інтереси. Також правова визначеність вимагає поваги до принципу res judicata - остаточні рішення національних судів не мають ставитися під сумнів. Це також вимагає виконання остаточних судових рішень. Система, що дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах і без зазначення строку, не відповідає принципу правової визначеності.

Ситуація, за якої неможливо виконати остаточне рішення суду з процесуальних міркувань, котрі не впливають на його суть, містить ознаки зневаги до такого акту правосуддя. Нівелює його та підриває довіру суспільства до судової гілки влади як до інституту держави.

Така обставина є неприпустимою, а ці факти не можуть толеруватися судом.

Як зазначає заявник, Виконавчий комітет Харківської міської ради не має статусу окремої юридичної особи, він не є самостійним суб`єктом реалізації цивільних прав, оскільки діє виключно в інтересах самої міської ради. Декларує її волю, повністю підконтрольний і підзвітний їй з усіма витікаючими наслідками.

Саме тому, колегія суддів вважає цілком очевидним, прогнозованим і узгодженим з нормами закону те, що за шкоду, заподіяну діяльністю Виконавчого комітету Харківської міської ради, відповідає бюджет Харківської міської ради. Тобто судовий збір присуджений до стягнення з Виконавчого комітету Харківської міської ради слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради.

Враховуючи викладене й зважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №638/8660/15-а складена відповідно до вимог чинного законодавства, є чіткою та зрозумілою і не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої Харківською міською радою заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 248, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Харківської міської ради про роз`яснення постанови Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №638/8660/15-а за позовом Громадської організації Український незалежний центр політичних досліджень до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання протиправним і нечинним рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду