Ухвала
від 16.03.2020 по справі 521/2816/15-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2020 року

м. Київ

справа № 521/2816/15

провадження № 61-14230сво18

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача за дорученням - ОСОБА_2 ,

відповідачі: Польські авіалінії ЛОТ Polskie Linie Lotnicze LOT S.A., товариство з обмеженою відповідальністю Кристал Тур ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2016 року в складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сидоренко І. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Польських авіаліній ЛОТ Polskie Linie Lotnicze LOT S.A. (далі - Польські авіалінії), товариства з обмеженою відповідальністю Кристал Тур (далі - ТОВ Кристал Тур ) про захист прав споживача, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів 8 800,00 грн у рахунок відшкодування вартості авіаквитків, 3 640,03 грн інфляційних втрат і 2 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього -14 440,03 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за укладеним між ОСОБА_1 і ТОВ Кристал Тур договором перевезення ОСОБА_1 придбав квитки на рейси Польських авіаліній за напрямком Одеса-Варшава та Варшава-Одеса, однак за станом здоров`я не міг ними скористатися, а тому 27 грудня 2014 року звернувся до ТОВ Кристал Тур із заявою про повернення вартості квитків.

16 січня 2015 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ Кристал Тур і Польських авіаліній відмову у поверненні коштів.

Посилаючись на наявність правових підстав для повернення вартості авіаквитків, із урахуванням положень Закону України Про захист прав споживачів , ОСОБА_1 просив суд позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто солідарно з Польських авіаліній ЛОТ Polskie Linie Lotnicze LOT S.A. та

ТОВ Кристал Тур 14 440,03 грн, з яких: 8 800,00 грн у рахунок відшкодування вартості авіаквитків, 3 640,03 грн інфляційних втрат і 2 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 із дотриманням передбаченого законом порядку звернувся до авіаперевізника з заявою про неможливість скористатися послугами та повернення коштів за придбані авіаквитки, однак отримав неправомірну та незаконну відмову, що призвело до порушення права особи, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок незаконного неповернення коштів, ОСОБА_1 зазнав душевних страждань, а тому відповідно до статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , при задоволенні вимог споживача, суд вирішує питання про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року апеляційну скаргу ТОВ Кристал Тур задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року в частині стягнення з

ТОВ Кристал Тур на користь ОСОБА_1 вартості авіаквитків, інфляційних втрат та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Кристал Тур відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позов щодо невиконання чи неналежного виконання умов договору перевезення мають пред`являтися до перевізника, яким є авіакомпанія, а не до повіреного, яким є агентство з продажу авіаквитків, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог ОСОБА_1 до ТОВ Кристал Тур .

Суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки ОСОБА_1 своєчасно звернувся із заявою про неможливість скористатися послугами авіаперевізника та повернення коштів, надавши належні та допустимі докази незадовільного стану здоров`я, наявні правові підстави для повернення коштів за авіаквитки за рахунок Польських авіаліній ЛОТ Polskie Linie Lotnicze LOT S.A.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2016 року апеляційну скаргу Польських авіаліній задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року в частині стягнення з Польських авіаліній на користь ОСОБА_1 вартості авіаквитків, інфляційних втрат та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Польських авіаліній відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог до авіаперевізника, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог ОСОБА_1 до Польських авіаліній.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2016 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції у порушення положень статті 318 ЦПК України повторно переглянув рішення Малиновського районного суду

м. Одеси від 02 грудня 2015 року, не скасувавши при цьому рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року, що призвело до існування двох протилежних по суті рішень у справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції вирішив питання про поновлення строку на оскарження без достатніх правових підстав, оскільки представник Польських авіаліній Дворнікова А. Ю. була присутня у судовому засіданні та під час оголошення рішення суду першої інстанції, а тому причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними.

Аргументи інших учасників справи

У серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення Польських авіаліній на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заперечення мотивоване безпідставністю доводів касаційної скарги та законністю і обґрунтованістю оскарженого судового рішення.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

У березні 2018 році справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована необхідністю відступу від висновку щодо обґрунтованості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявності підстав для його поновлення у подібних правовідносинах, викладеного раніше в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року в справі № 753/12988/15-ц.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року прийнято та призначено до розгляду справу Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто солідарно з Польських авіаліній ЛОТ Polskie Linie Lotnicze LOT S.A. та

ТОВ Кристал Тур 14 440,03 грн, з яких: 8 800,00 грн у рахунок відшкодування вартості авіаквитків, 3 640,03 грн інфляційних втрат і 2 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції ТОВ Кристал Тур подало апеляційну скаргу.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року апеляційну скаргу ТОВ Кристал Тур задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року в частині стягнення з

ТОВ Кристал Тур на користь ОСОБА_1 вартості авіаквитків, інфляційних втрат та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Кристал Тур відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

30 січня 2016 року Польські авіалінії подали до суду апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду від 02 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Польських авіаліній та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланнями на практику Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 лютого 2016 року вказана апеляційна скарга залишена без руху для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору та зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

В ухвалі зазначено, що представник Польських авіаліній була присутня в судовому засіданні 02 грудня 2015 року, а тому апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог зазначеної ухвали Польські авіалінії подали до апеляційного суду документ на підтвердження сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначали, що відповідно до пункту 1 статті

6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини особа не може бути позбавлена доступу до правосуддя.

Ухвалою від 07 квітня 2016 року поновлено Польським авіалініям строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження в справі.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2016 року апеляційну скаргу Польських авіаліній задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року в частині стягнення з Польських авіаліній на користь ОСОБА_1 вартості авіаквитків, інфляційних втрат та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Польських авіаліній відмовлено.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18) за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про стягнення компенсації моральної шкоди за порушення договору для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що у судовій практиці Верховного Суду України та Великої палати Верховного Суду сформовано підхід, про те, що моральна шкода за порушення договору не може бути компенсована, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором.

У постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-49 цс 12 зроблено висновок: разом з тим суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині моральної шкоди, оскільки ні договором страхування, ні законом таке відшкодування не передбачено. Зазначений висновок ґрунтується на вимогах статті 611 ЦК України, відповідно до якої відшкодування моральної шкоди в разі невиконання зобов`язання допускається, якщо такі наслідки передбачені законом або договором .

У постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1790 цс 15 зроблено висновок: поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом. Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Статтею 4 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Отже, виходячи з аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку про те, що ні чинним законодавством ні договором, укладеним ОСОБА_1 та ПАТ Укргазбанк не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з неповерненням банком грошових коштів переданих на депозит, а відтак висновки судів апеляційної та касаційної інстанцій про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди з цих підстав є правильними .

У постанові Великої Палати Верховного Суду 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64 цс 19) вказано: Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (стаття 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом .

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу, що різний підхід до стягнення збитків та компенсації моральної шкоди і відповідно різні умови для застосування статей ЦК України (зокрема, 22 і 23), не може розглядатися в контексті динамічного розвитку судової практики і забезпечити розумну передбачуваність судових рішень. Колегія суддів вважає, що компенсація моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору може бути стягнута на підставі статті 23 ЦК України навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено та не містять таких вказівок норми ЦК України чи іншого закону, що регулюють відповідний вид договору. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12, постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1790 цс 15) та Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64 цс 19).

У справі, яка переглядається, правовідносини у частині компенсації моральної шкоди є подібними тим, що є предметом спору у справі № 216/3521/16-ц.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2019 року прийнято до розгляду справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 216/3521/16-ц.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження № 61-14230сво18 у справі № 521/2816/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Польських авіаліній ЛОТ Polskie Linie Lotnicze LOT S.A., Товариства з обмеженою відповідальністю Кристал Тур , про відшкодування вартості авіаквитків, інфляційних втрат та моральної шкоди, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 216/3521/16-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: В. С. Висоцька

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

В. І. Крат

Є. В. Синельников

М. Є. Червинська

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення16.03.2020
Оприлюднено19.04.2020
Номер документу88833868
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —521/2816/15-ц

Ухвала від 31.03.2021

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 30.12.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Постанова від 14.12.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 14.12.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 16.03.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сімоненко Валентина Миколаївна

Ухвала від 23.10.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Ухвала від 03.10.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Ухвала від 17.06.2016

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 17.06.2016

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 07.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Фальчук В. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні