Ухвала

від 21.04.2020 по справі 766/7023/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 766/7023/17

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця,

встановив :

18.04.2017 року до Херсонського міського суду Херсонської області звернулись ОСОБА_1 (далі - позивач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - позивач 2, ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі - позивач 3, ОСОБА_3 ) із позовною заявою до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач 1, Дніпровський РВ ДВС), Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач 2, Чаплинський РВ ДВС), в якій позивачі просять визнати протиправними та скасувати:

- постанову Чаплинського РВ ДВС про відкриття виконавчого провадження (далі - ВП) №53663838 від 29.03.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Чаплинського РВ ДВС про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору від 31.08.2016 року в сумі 60044,93 грн., винесену у ВП № 52024614;

- постанову Дніпровського РВ ДВС про відкриття ВП № 53674240 від 03.04.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Дніпровського РВ ДВС про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору від 30.03.2017 року в сумі 60044,93 грн., винесену у ВП № 51824025;

- постанову Дніпровського РВ ДВС про відкриття ВП № 53674130 від 04.04.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Дніпровського РВ ДВС про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 30.03.2017 року в сумі 60044,93 грн., винесену у ВП № 51823983.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.04.2017 року по справі №766/7023/17 позовну заяву залишено без руху з підстав не сплати судового збору та надано п`ятиденний строк з дня отримання ухвали на усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2017 року адміністративний позов повернуто позивачам у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 26.04.2017 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2017 року про повернення позову скасовано, справу направлено до суду 1-ої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.08.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Головуючим по справі визначено суддю Гаврилова Д.В.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Гаврилова Д.В., справу направлено на повторний автоматизований розподіл згідно розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 09.07.2018 року № 01-09/409/18.

Ухвалою суду від 11.07.2018 справу прийнято до розгляду суддею Прохоренко В.В., вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.10.2019 року адміністративну справу № 766/7023/17 передано до Херсонського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 року, головуючим по справі № 766/7023/17 визначено суддю Гомельчука С.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає така заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 - 161 КАС України, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п. 2.; не зазначено ані щодо позивачів, ані щодо відповідачів); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6); відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7); зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8); власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 11).

Однак, позовна заява не містить наведених відомостей, у зв`язку з чим, позивачам необхідно подати виправлену позовну заяву з врахуванням приписів ч. 5 ст. 160 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачам, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 2, 5 ст. 94 КАС України).

Проте суд зауважує на тому, що надані до суду копії документів не засвідчені належним чином, при цьому більшість з поданих копій неналежної якості, що ускладнює їх дослідження судом.

Частиною 1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

З огляду на наведене, позивачам потрібно подати до суду виправлену позовну заяву, а також її копії та доданих до неї документів (належним чином засвідчених) для відповідачів.

Суд звертає увагу позивача на те, що у разі необхідності до позовної заяви додаються зокрема, клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про призначення експертизи, витребування доказів, тощо (ч. 5 ст. 161 КАС України). Тому, за необхідності, позивачі можуть подати відповідні заяви та клопотання.

Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

Частиною 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Так, відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 3 статті 4 даного Закону передбачено ставки судового збору, зокрема для подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на квітень 2017 року (дата звернення позивачів до Херсонської міського суду Херсонської області) становить 640,00 грн.

У даному випадку позивачами, в порушення вищезгаданих норм Закону України "Про судовий збір", надано до позовної заяви оригінал квитанції від 12.06.2017 року №N1BIN39291 про сплату ОСОБА_1 судового збору у загальному розмірі 3840 грн.

Суд зазначає, що враховуючи позовні вимоги, кожному з позивачів - 1, 2, 3 необхідно було окремо сплатити по 1280 грн. судового збору (за дві позовні вимоги від кожного позивача) та надати відповідно 3 платіжні документи про сплату.

Суд зауважує, що в тексті позовної заяви, відповідно до положень п.1, 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", позивачі просять звільнити їх від сплати судового збору (пункт 2 позовних вимог).

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

На підставі ч. 1, 2 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Відтак, звільнення позивачів від сплати судового збору може розцінюватися як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Окрім цього, зі змісту вимог про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для застосування пільг щодо сплати судового збору до позивачів, які передбачені ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Отже, у зв`язку з відсутністю пільг щодо сплати судового збору та для забезпечення рівності учасників судового процесу, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Проте, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачам, що стаття 8 Закону України "Про судовий збір" визначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. А тому, позивачі не позбавлені права на звернення до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуючи постанови відповідачів про відкриття виконавчих проваджень в частині стягнення виконавчого збору від 29.03.2017 року, від 03.04.2017 року, від 04.04.2017 року, у позовній заяві позивачі вказують на факт отримання ними відповідних постанов 06.04. та 07.04.2017 року.

Відомості, які б свідчили про дату отримання позивачами спірних постанов від 31.08.2016 року, від 30.03.2017 року, у позовній заяві відсутні.

При цьому, суд наголошує на тому, що доказів на підтвердження доводів, наведених у позовній заяві, які вказують на отримання позивачами спірних постанов 06.04. та 07.04.2017 року, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно положень ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч. 1). Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п. 1 ч. 2).

У відповідності до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404), рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, звернення позивачів до суду з даним адміністративним позовом обумовлене законодавцем відповідним строком (десять робочих днів), який обчислюється з дня, коли вони дізналась або повинні були дізнатися про винесення оскаржуваних постанов.

З огляду на вказані норми, а також зважаючи на те, що вказана позивачами у позовній заяві дата ознайомлення зі змістом спірних рішень не підтверджена доказами, тобто дата виявлення позивачами порушення їх прав суду невідома, вказана обставина позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачами строків звернення до суду із даним позовом, які встановлено спеціальним законодавством для судового оскарження рішень державного виконавця.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачам, що згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Відтак, позивачі повинні надати до суду інформацію, яка свідчитиме про дату ознайомлення останніх зі змістом оскаржуваних постанов, та докази на підтвердження своїх доводів або заяви про поновлення пропущеного строку із вказанням підстав такого пропуску, які також мають підтверджуватися відповідними доказами.

Таким чином, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, тому керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд

ухвалив :

Залишити позовну заяву без руху та надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 766/7023/17 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя С.В. Гомельчук