Рішення

від 29.05.2020 по справі 766/7023/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 766/7023/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністверства юстиції (м. Одеса), Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністверства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця,

встановив:

25.04.2017 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - позивач 2, ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі - позивач 3, ОСОБА_3 ) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Дніпровський РВ ДВС), Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Чаплинський РВ ДВС), в якій позивачі просять визнати протиправними та скасувати:

- постанову Чаплинського РВ ДВС про відкриття виконавчого провадження (далі - ВП) №53663838 від 29.03.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Чаплинського РВ ДВС про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору від 31.08.2016 року в сумі 60044,93 грн., винесену у ВП № 52024614;

- постанову Дніпровського РВ ДВС про відкриття ВП №53674240 від 03.04.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Дніпровського РВ ДВС про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору від 30.03.2017 року в сумі 60044,93 грн., винесену у ВП №51824025;

- постанову Дніпровського РВ ДВС про відкриття ВП №53674130 від 04.04.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Дніпровського РВ ДВС про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 30.03.2017 року в сумі 60044,93 грн., винесену у ВП №51823983.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, оскаржуваними постановами з позивачів стягнуто виконавчий збір в сумі 60044,93 грн. за кожною постановою. Спірні постанови винесені в рамках виконавчих проваджень, відкритих на примусове виконання виконавчих документів, якими з позивачів солідарно стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 600449,34 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором. Позивачі наголошують на протиправності означених постанов, так як згідно приписів ч. 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VIII виконавчий збір стягується у трьох випадках: фактичного стягнення суми боргу, фактичного повернення певної суми боргу, передачі майна боржника стягувачу. Відтак, враховуючи той факт, що сума боргу залишається не сплаченою, грошові кошти та майно з позивачів не стягувалися, виконавчий збір стягненню не підлягає. Окрім того, позивачі посилаючись на приписи п. 6 ч. 5 ст. 27 наведеного Закону вказують на те, що постанова від 31.08.2016 року, винесена у ВП №52024614 до набрання законної сили Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VIII, тому враховуючи ст. 58 Конституції України, має бути скасована. Окрім того позивачі зазначають, що у випадку виконання державним виконавцем виконавчих документів, стягненню у такому випадку підлягали б 10 відсотків суми, що фактично стягнута, тобто 10 відсотків від 600449,34 грн., що становить 60044,93 грн. з усіх трьох позивачів разом, а не з кожного. Відтак, позивачі стверджують, що сукупність наведених обставин свідчить про протиправність спірних постанов та необхідність їх скасування.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.04.2017 року по справі №766/7023/17 позовну заяву залишено без руху з підстав не сплати судового збору та надано п`ятиденний строк з дня отримання ухвали на усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2017 року адміністративний позов повернуто позивачам у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 26.04.2017 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2017 року про повернення позову скасовано, справу направлено до суду 1-ої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.08.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Головуючим по справі визначено суддю Гаврилова Д.В.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Гаврилова Д.В., справу направлено на повторний автоматизований розподіл згідно розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 09.07.2018 року № 01-09/409/18.

Ухвалою суду від 11.07.2018 справу прийнято до розгляду суддею Прохоренко В.В., вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.10.2019 року адміністративну справу № 766/7023/17 передано до Херсонського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 року, головуючим по справі № 766/7023/17 визначено суддю Гомельчука С.В.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.

12.05.2020 року представником позивачів до суду подано виправлену позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.05.2020 року прийнято до провадження справу №766/7023/17. Зобов`язано Дніпровський РВ ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906792, 73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, 166) надати суду до 21.05.2020 року копії матеріалів виконавчих проваджень (ВП):

- ВП №51823983 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 600449,34 грн.;

- ВП №53674130 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 60044,93 грн.;

- ВП №51824025 про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 600449,34 грн.;

- ВП №53674240 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 60044,93 грн.

Зобов`язано Чаплинський РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34759070, 75200, Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Паркова, буд. 4) надати суду до 21.05.2020 року копії матеріалів виконавчих проваджень (ВП):

- ВП №52024614 про стягнення з ОСОБА_3 боргу у розмірі 600449,34 грн.;

- ВП №53663838 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави виконавчого збору у розмірі 60044,93 грн.

Призначено судове засідання на 21.05.2020 року.

У день призначеного судового засідання Чаплинським РВ ДВС подано до суду заяву про здійснення розгляду справи без участі його представника.

Відзиву до суду від Чаплинського РВ ДВС не надходило.

Враховуючи той факт, що витребуваних документів від Дніпровського РВ ДВС до суду не надійшло, розгляд справи вирішено відкласти на 27.05.2020 року.

27.05.2020 року Дніпровським РВ ДВС до суду подано відзив на позовну заяву.

У відзиві виконавчий орган просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказує на те, що при винесенні спірних постанов діяв у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VIII, у зв`язку із чим, постанови про стягнення з позивачів виконавчого збору є законними та скасуванню не підлягають.

Враховуючи подання відзиву у день судового засідання, представник позивачів подав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, для надання можливості ознайомитися із поданим відзивом.

Відтак, розгляд справи відкладено на 29.05.2020 року.

29.05.2020 року представником позивачів та Дніпровським РВ ДВС подано до суду заяви, згідно яких останні просили суд здійснювати розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Відтак, враховуючи приписи ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглядатиме справу у порядку письмового провадження.

Як вже зазначалось судом, ухвалою суду від 21.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.

Серед виявлених недоліків судом в ухвалі, зокрема, визначено відсутність відомостей у позовній заяві, які б свідчили про дату отримання позивачами спірних постанов від 31.08.2016 року, від 30.03.2017 року; відсутність доказів на підтвердження доводів, наведених у позовній заяві, які вказують на отримання позивачами спірних постанов від 29.03.2017 року, від 03.04.2017 року, від 04.04.2017 року, відповідно 06.04. та 07.04.2017 року, у зв`язку із чим, дата виявлення позивачами порушення їх прав суду невідома, вказана обставина позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачами строків звернення до суду із даним позовом, які встановлено ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII та пунктом 1 ч. 2 ст. 287 КАС України для судового оскарження, зокрема, рішень державного виконавця.

Відтак, з метою усунення виявлених недоліків позову, ухвалою суду позивачів зобов`язано надати до суду інформацію, яка свідчитиме про дату ознайомлення позивачів зі змістом оскаржуваних постанов, та докази на підтвердження своїх доводів, або заяви про поновлення пропущеного строку із вказанням підстав такого пропуску, які також мають підтверджуватися відповідними доказами.

12.05.2020 року до суду надійшла виправлена позовна заява.

Щодо надання до суду доказів отримання спірних постанов, позивачі вказали на те, що станом на момент надходження справи до Херсонського окружного адміністративного суду (14.04.2020р.) у позивачів збереглися лише супровідні листи, які їм були направлені поштою разом з оскаржуваними постановами. Доказів, які б підтверджували дату отримання оскаржуваних постанов позивачі не мають. Зазначено, що 03.08.2017 року на адресу відповідачів направлялись адвокатські запити з проханням повідомити дати отримання оскаржуваних постанов (копії запитів додано до заяви), проте вказані запити були проігноровані відповідачами. Позивачі стверджують, що відповідні докази мають бути наявними у матеріалах виконавчих проваджень, в межах яких винесено спірні постанови, у зв`язку із чим, до заяви про усунення недоліків додано клопотання про витребування доказів.

Враховуючи зазначене, а також те, що дії представника позивача щодо витребування матеріалів виконавчих проваджень вчинялись, проте не призвели до позитивного результату, суд ухвалою від 15.05.2020 року прийняв справу до провадження та витребував у відповідачів відповідні матеріали для з`ясування дати отримання позивачами спірних постанов.

З наданих до суду документів на виконання означеної ухвали, суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах виконавчих проваджень необхідної суду інформації, яка б свідчила про дати отримання позивачами спірних постанов, у зв`язку із чим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю будь-якій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для повернення позовної заяви, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Як слідує з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Також, у справі Белле проти Франції Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи зазначене, практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, а також те, що неможливість виявлення дати, з якої позивачі дізнались про порушення своїх прав, не пов`язана з їх протиправними діями/бездіяльністю, суд приймає рішення поновити вказаний строк.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на момент звернення позивачів до Херсонського міського суду Херсонської області за захистом своїх прав, відповідачами по справі були визначені Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та Чаплинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Проте, станом на момент вирішення даної справи по суті, означені суб`єкти владних повноважень були реорганізовані у Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906792, 73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, 166) та Чаплинський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34759070, 75200, Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Паркова, буд. 4).

Відтак, суд згідно приписів ч. 3 ст. 48 КАС України, приймає рішення про заміну первісних відповідачів належними - Дніпровським РВ ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач 1), Чаплинським РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач 2).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 01.02.2016р. по справі №666/4007/15-ц, зміненим в частині рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 23.03.2016р., за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (стягувач) до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (боржники) про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з означених фізичних осіб на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль 28512,95 доларів США, що еквівалентно 600449,34 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором №014/12/1472 від 11.07.2007р.

20.05.2016р. Дніпровським районним судом м. Херсона видано два виконавчі листи на виконання наведених рішень судів першої та апеляційної інстанцій за №666/4007 щодо ОСОБА_3 та №666/4007/15 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З метою забезпечення примусового виконання ОСОБА_3 судових рішень, Чаплинським РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області (правонаступником є відповідач 2) винесено наступні постанови.

Постановою Чаплинського РВ ДВС від 23.08.2016р. відкрито виконавче провадження (далі - ВП) №52024614 за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Херсона від 20.05.2016р. №666/4007 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 600449,34 грн.

31.08.2016р. Чаплинським РВ ДВС винесено постанову (ВП №52024614) про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.

Постановою Чаплинського РВ ДВС від 27.02.2017р. (ВП №52024614) повернуто виконавчий лист стягувачу згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (на підставі письмової заяви стягувача про повернення виконавчого документа).

Постановою Чаплинського РВ ДВС від 29.03.2017р. відкрито виконавче провадження №53663838 на виконання постанови від 31.08.2016р. у ВП №52024614 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.

З метою забезпечення примусового виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових рішень, Дніпровським РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області (правонаступником є відповідач 1) винесено наступні постанови.

Постановами Дніпровського РВ ДВС від 04.08.2016р. відкрито ВП №51823983 (щодо ОСОБА_1 ) та ВП №51824025 (щодо ОСОБА_2 ) за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Херсона від 20.05.2016р. №666/4007/15 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 600449,34 грн. по кожному боржнику.

30.03.2017р. Дніпровським РВ ДВС винесено постанови про стягнення з ОСОБА_1 (ВП № НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ВП № НОМЕР_2 ) виконавчого збору в сумі 60044,93 грн. з кожного боржника.

Постановами Дніпровського РВ ДВС від 30.03.2017р., винесеними в рамках ВП №51823983 (щодо ОСОБА_1 ) та ВП №51824025 (щодо ОСОБА_2 ) повернуто виконавчі листи стягувачу згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (на підставі письмової заяви стягувача про повернення виконавчого документа).

Постановою Дніпровського РВ ДВС від 04.04.2017р. відкрито ВП №53674130 на виконання постанови від 30.03.2017р. у ВП №51823983 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.

Постановою Дніпровського РВ ДВС від 03.04.2017р. відкрито ВП №53674240 на виконання постанови від 30.03.2017р. у ВП №51824025 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.

Вважаючи протиправними постанови про стягнення з позивачів виконавчого збору (від 31.08.2016р. у ВП №52024614 щодо ОСОБА_3 , від 30.03.2017р. у ВП №51823983 щодо ОСОБА_1 , від 30.03.2017р. у ВП №51824025 щодо ОСОБА_2 ), а також постанови про відкриття виконавчих проваджень з метою стягнення означеного виконавчого збору (від 29.03.2017р. - ВП №53663838 щодо ОСОБА_3 , від 04.04.2017р. - ВП №53674130 щодо ОСОБА_1 , від 03.04.2017р. - ВП №53674240 щодо ОСОБА_2 ), позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо правомірності постанов Чаплинського РВ ДВС від 31.08.2016р. (ВП №52024614), від 29.03.2017р. (ВП №53663838), суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, станом на момент винесення означеної постанови, визначав Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999р. № 606-XIV.

02.06.2016р. Верховною Радою України прийнятий у новій редакції Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі Закон - №1404-VIII).

Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і інших органів , крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, Закон №1404-VIII набрав чинності з 05.10.2016р.

Пунктом 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII визначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За приписами ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як зазначалося вище, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VIII, 27.02.2017р. головним державним виконавцем Чаплинського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за ВП №52024614.

З наведеного вбачається, що постанова про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 60044,93 грн. від 31.08.2016р. не була реалізована до завершення виконавчого провадження ВП №52024614, водночас станом на момент такого завершення (27.02.2017р.) набрав чинності Закон №1404-VIII.

Статтею 3 Закону № 1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (пп. 5 п. 1).

Отже, згідно встановлених судом обставин, в даному випадку підставою для прийняття оскаржуваної постанови Чаплинським РВ ДВС від 29.03.2017р. про відкриття виконавчого провадження №53663838 була раніше прийнята постанова від 31.08.2016р. (ВП №52024614) про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 60044,93 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 2 ст. 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Аналіз наведеної норми дає підставити вважати, що стягнення виконавчого збору напряму залежить від розміру фактично стягнутого, повернутого або переданого майна при примусовому виконанню виконавчого документа.

Як зазначалося, підставою для завершення виконавчого провадження ВП №52024614 була заява стягувача про повернення йому виконавчого документу (п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII).

З огляду на те, що кошти на виконання виконавчого листа від 20.05.2016р. №666/4007 не стягувалися у примусовому порядку з ОСОБА_3 , та не були ним сплачені у добровільному порядку, то у відповідача 2 не було підстав для прийняття спірної постанови про відкриття виконавчого провадження №53663838 від 29.03.2017р. з метою стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору. З наведеного також слідує, що постанова про стягнення виконавчого збору від 31.08.2016р. (ВП №52024614) виконанню не підлягає за відсутності факту сплати боргу ОСОБА_3 , у зв`язку із чим має бути скасована.

Суд зазначає, що так як спірна постанова від 29.03.2017р. (ВП №53663838) винесена на підставі постанови від 31.08.2016р. (ВП №52024614) про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 60044,93 грн., яка в розумінні ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII не підлягала виконанню, то зазначена постанова підлягає скасуванню.

Щодо правомірності постанов Дніпровського РВ ДВС від 30.03.2017р. (ВП №51823983), від 04.04.2017р. (ВП №53674130), від 30.03.2017р. (ВП №51824025), від 03.04.2017р. (ВП №53674240), суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин у вищезазначеній частині) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, за правилами ст. 10 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

В свою чергу, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII, за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби на всій території України справляється виконавчий збір.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Таким чином, для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

Виконавчий збір є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

Поряд з цим, як встановлено судом із матеріалів справи, державними виконавцями Дніпровського РВ ДВС не вчинено жодних виконавчих дій щодо виконання виконавчого документу від 20.05.2016р. №666/4007/15 у спірних виконавчих провадженнях у спосіб, що визначений таким виконавчим документом.

Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку факт виконання рішення державними виконавцями або боржниками і дії спрямовані на фактичне стягнення заборгованості/передачу майна стягувачу за виконавчим документом від 20.05.2016р. №666/4007/15 про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не мали місця.

Виконавчий збір є майновою санкцією по відношенню до боржника, який не виконав рішення суду добровільно, і одночасно є винагородою для державного виконавця за примусове вчинення тих дій, які добровільно не вчинив боржник. Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення, а також вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних постанов Дніпровського РВ ДВС від 30.03.2017р. (ВП №51823983), від 30.03.2017р. (ВП №51824025) про стягнення з позивачів 1, 2 виконавчого збору, у зв`язку із чим, такі постанови підлягають скасуванню.

Враховуючи встановлену протиправність означених постанов про стягнення виконавчого збору з позивачів 1, 2, наведене вказує на безпідставність постанов від 04.04.2017р. (ВП №53674130) та від 03.04.2017р. (ВП №53674240), адже останні винесені на виконання постанов, що визнані судом протиправними.

Аналогічна позиція щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносин викладена у постановах Верхового Суду від 19.09.2018 року у справі №804/8289/16 та від 15.02.2018 р. № 910/1587/13.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачі довели протиправність дій державних виконавців які полягають у стягненні з позивачів виконавчого збору.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відшкодовуються згідно приписів ст. 139 КАС України.

У матеріалах справи міститься оригінал квитанції від 12.06.2017 року №N1BIN39291 про сплату ОСОБА_1 судового збору у загальному розмірі 3840 грн.

Відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за подання позову до суду пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906792, 73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, 166), Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34759070, 75200, Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Паркова, буд. 4), задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати:

- постанову Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про відкриття виконавчого провадження №53663838 від 29.03.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору від 31.08.2016 року в сумі 60044,93 грн., винесену у виконавчому провадженні №52024614;

- постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про відкриття виконавчого провадження № 53674240 від 03.04.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору від 30.03.2017 року в сумі 60044,93 грн., винесену у виконавчому провадженні №51824025;

- постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про відкриття виконавчого провадження № 53674130 від 04.04.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 60044,93 грн.;

- постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 30.03.2017 року в сумі 60044,93 грн., винесену у виконавчому провадженні №51823983.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 105000000