Рішення

від 09.08.2007 по справі 5/120-10/77-3/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/120-10/77-3/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2007 р.    Справа № 5/120-10/77-3/154   

за позовом Релігійної громади УГКЦ, село Делева, Тлумацький район,Івано-Франківська область

до відповідача  Релігійної громади УАПЦ,  село Делева, Тлумацький район, Івано-Франківська область

Головуючий суддя Фрич Марія Миколаївна, Cуддя  Гриняк Богдан Павлович  , Суддя  Круглова О. М.

При секретарі   Толочко Інна Валеріївна

Представники:

Від позивача:  Сліпко Віра Миколаївна - адвокат, (довіреність від 24.02.2006 року)

Від відповідача:  Шовгенюк Іван Дмитрович - представник, (довіреність від 02.07.2007 року)

Від відповідача:  Павликівська Галина Миколаївна  - адвокат, (довіреність від 24.02.2007 року)

Від позивача:  Стефанишин Анастасія Іванівна - представинк, (довіреність від 24.02.2007 року)

Від позивача:  Ковбас Григорій Ількович - представник, (довіреність від 24.02.2007 року)

Від позивача:  Пронюк Галина Іванівна - предстаник, (довіреність від 24.02.2006 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлений позов та уточнення до нього (заява від 09.08.05р) про визнання права спільної сумісної власності на недобудоване нерухоме майно (культову споруду) - церкву  Введення Пресвятої Діви Марії в с.Делева, Тлумацького району.

          Заявами від 30.08.06р. та від 11.09.06р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати за релігійною громадою УГКЦ с.Делева  право спільної сумісної власності із релігійною громадою УАПЦ на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва церкви  Введення Пресвятої Діви Марії в с.Делева, Тлумацького району. Відповідно до ст.22 ГПК України сторона вправі до прийняття рішення по спору  змінити  підставу або предмет позову. За таких обставин заява сторони про зміну   предмету спору визнається судом такою,  що підлягає до задоволення  і спір розглядається з урахуванням  вимог поданої заяви про зміну позовних вимог.

      Крім того, спір розглядається з урахуванням вказівок Вищого господарського Суду, виписаних в постанові суду від 6 березня 2007р., які відповідно до ст. 111-12 ГПК України є обов"язковими для суду  першої інстанції  під час нового розгляду справи.

          Позивач при новому розгляді спору в судовому засіданні підтримує змінені та зазначені вище позовні вимоги, посилаючись на те, що

  -   29.01.98р. Делівською сільською радою прийнято  рішення, яким надано дозвіл  релігійній громаді с.Делева на будівництво нової церкви на місці старої церкви Введення Пресвятої Діви Марії    без залучення будівельних організацій,

  -  такі роботи були фактично розпочаті та проводились   господарським способом силами віруючих обох конфесій  села   з будівельних  матеріалів, обладнання, що придбавались за кошти членів обох громад

    -  внески парафіян греко-католицької громади на будівництво церкви села не носили характеру пожертвувань  релігійній громаді УАПЦ, а були самостійним вкладом в будівництво церкви,

       - в підтвердження цього доводу суду подано  договори про відступлення права вимоги   членів релігійної громади УГКЦ, відповідно до яких  вони передали право вимоги визнання сумісної спільної власності в межах вкладених в будівництво особистих коштів - громаді

УГКЦ.

           Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на:

         - безпідставність вимог позивача, а також на те, що

    - згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради № 170 від 17.09.91р. релігійній громаді УАПЦ було передано в безоплатне користування культову споруду в с.Делева, а  відповідно до рішення виконавчого комітету обласної ради № 234 від 20.11.90р., а також рішення XI сесії Делівської сільради від 29.01.98р. релігійній громаді УАПЦ  було надано дозвіл на будівництво на місці старої   нової церкви;

       - згодом саме релігійна громада УАПЦ, а не  УГКЦ - отримала дозвіл на виконання будівельних робіт № 45 від 16.05.05р.;

      - будівництво проводилось силами релігійної громади  УАПЦ та на пожертвування парафіян  релігійної громади УГКЦ,   інших осіб

        - внески парафіян греко-католицького віросповідання не є внесками юридичної особи.

   - в підтвердження своїх доводів  відповідачем подано суду цілий ряд первинних бухгалтерських документів, як доказ  понесення витрат віруючити громади УАПЦ на будівництво церкви

         -  відповідачем не визнаються  і  договори  про відступлення права вимоги  та оспорюються окремі докази  про участь віруючих релігійної громади УГКЦ в будівництві церкви.       

           Суд,           розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, з урахуванням вимог діючого законодавства  вважає за правильне  взяти до уваги наступне:

          Позивачем заявлено позов про визнання за ним права спільної сумісної власності на матеріали, які використані при будівництві церкви в селі Делева та  були придбані за кошти віруючих греко-католицької громади.

          Стаття 355 Цивільного кодексу  передбачає,  що майно може належати особам на праві спільної сумісної власності, яке виникає з підстав, не заборонених законом. Пункт 2 ст.368 Цивільного кодексу визначає коло суб"ектів права спільної часткової власності, серед яких : юридичні особи, держава, територіальні громади.

          Таким чином, громада віруючих УГКЦ с.Делева  може  бути  суб"ектом права  спільної сумісної власності на будівельні матеріали, використані при будівництві церкви за умови, що її участь  у створенні  нового майна /в т.ч. і  грошима/ доведена  відповідними доказами.

       Фактично, рішенням XI сесії Делівської сільської ради  “Про надання дозволу на будівництво церкви на старому місці церковній громаді “Введенської” церкви с.Делева” від 29.01.98р. надано дозвіл релігійній громаді с.Делева на будівництво  церкви на старому місці.  (а.с.28 т. 1). Зазначене вище рішення від 29.01.98р, як вбачається з його тексту,  було прийняте сільрадою щодо релігійної громади села, без вказівки щодо конфесійної приналежності громади, якій сільрада вирішила надати  дозвіл на будівництво нової церкви.  На той час, в селі були   належним чином зареестровані дві громади: УАПЦ і УГКЦ,  про що свідчить рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради № 169 від 17.09.1991р., яким   зареєстрований  статут релігійної громади УАПЦ с.Делева та рішення Івано-Франківського облвиконкому № 10 від 28.01.92р., яким  зареестровано статут релігійної громади УГКЦ.

        Згідно висновку    комісії Тлумацької  райдержадміністрації Івано-Франківської області від 2.08.05р. (а.с. 104 т.1), пояснень представників від обох конфесій в судовому засіданні-  будівельні роботи по спорудженню нової церкви  від початку її будівництва проводились господарським способом, силами релігійних громад УАПЦ та УГКЦ без залучення будівельних організацій –підрядників.

          Про дані обставини свідчать також наявні в матеріалах справи розписки  віруючих обох релігійних громад про їх трудову та матеріальну участь у будівництві (том 2 справи).

Зокрема, матеріали справи містять списки віруючих УГКЦ с.Делева, які протягом 1996-2005рр., здавали кошти на будівництво храму з метою набуття права власності на храм. (а.с.147-158 т.2).  

Підписи членів громади УГКЦ, які зазначені у списках,  завірені депутатами сільради та на підставі довідки Делівської сільської ради від 29.07.05р. № 56 про те, що зазначені громадяни є жителями с.Делева (а.с.160 т.2). Згідно наявних у справі  списків вірних УГКЦ с.Делева, останні вносили кошти для придбання бляхи,вікон,цегли,цементу, а згідно з розписками вірних УГКЦ - брали трудову   участь у будівництві (а.с.169-174; а.с.94-146 том 2).

           Віруючі УАПЦ подали  в судовому засіданні  первинні бухгалтерські документи, як доказ того, що церква будується за кошти віруючих УАПЦ. Суд взяв до уваги ці документи як докази по справі, вони до тогож не заперечуються  представниками позивача, оскільки  позивач не заперечує участь відповідача в будівництві церкви.

         Таким чином,  на підставі  поданих суду  письмових доказів обома сторонами, на підставі пояснень представників двох сторін, висновку комісії  Тлумацької райдержадміністрації   від 02.08.05р.,  суд вважає, що факт будівництва церкви в селі  силами  обох релігійних громад є доведеним.

       Проте,  позов про визнання  права спільної сумісної власності заявлено юридичною особою, на що вказано в постанові Вищого господарського суду від 6 березня 2007 р. та цією постановою  зобов"язано суд  з"ясувати та перевірити належними доказами обставини, які б свідчили про те,що згадані внески фізичних осіб мали характер добровільних пожертвувань, які б одержувала та чи інша релігійна громада у свою  власність з подальшим використанням їх для будівництва культової споруди, в тому  числі  для придбання спірних матеріалів, обладнання, тощо.

        На виконання  наведених вимог   віруючими громади УГКЦ  подано  суду значну кількість договорів про відступлення права вимоги, відповідно до умов яких  кожний зокрема віруючий громади УГКЦ  відступив громаді УГКЦ як юридичній особі право вимоги  визнання за  громадою  права спільної сумісної власності на будівельні матеріали, обладнання тощо використані в процесі будівництва  церкви Введення Пресвятої Діви Марії в с.Делева.

   Відповідно до ст.195 Господарського кодексу управнений суб"ект господарського зобов"язання може передати другій стороні за її згодою належні йому права на одержання майна від третьої особи. Стаття 512 Цивільного кодексу теж передбачає, що кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі /відступлення права вимоги\. До нового кредитора  переходять права  первісного кредитора в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав /ст.514 Цивільного кодексу\,  причому заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника \ст.516 Цивільного кодексу\.

          Таким чином, здійснена віруючими грекокатолицької громади уступка права вимоги громаді УГКЦ як юридичній особі - не суперечить вимогам діючого законодавства і за таких обставин вклади в будівництво церкви окремими  фізичними особами, що доведено матеріалами справи,  дають право  громаді УГКЦ як юридичній особі вимагати визнання права сумісної спільної власності на  майно новоствореного об"екту.

             Щодо зауваження в постанові Вищого господарського Суду з приводу   вивчення питання   необхідності призначення судової експертизи  по визначенню значимості частки незавершених робіт  в будівництві церкви - суд зазначає:

  -  відповідно до п.4 ст.331 Цивільного кодексу за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.

  -  проте,  жодна із  сторін не  заявляла такого клопотання та не наполягала на призначенні проведення такої експертизи. Замість цього,  позивач змінив предмет спору і просить визнати його співвласником  матеріалів, обладнання відповідно до п.3 ст.331 Цивільного кодексу. В цьому випадку визначення будь-яких часток не є необхідним, а тому  суд не знайшов підстав необхідності призначення відповідної експертизи.

      Таким чином,  за  наведених обставин та норм закону, суд вважає вимоги позивача щодо визнання за ним права спільної сумісної власності на будівельні матеріали, використані при будівництві церкви в селі Делева  обґрунтованими, а позов визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони порівну.

          Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації”, ст.ст.328,331,355,368,386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 68, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Визнати право спільної сумісної власності релігійної громади УГКЦ с.Делева разом із громадою УАПЦ с.Делева на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва церкви  Введення Пресвятої Діви Марії в селі Делева, Тлумацького району.

Стягнути з Релігійної громади УАПЦ с.Делева (код ЄДРПОУ 25570276)  на користь релігійної громади УГКЦ с.Делева (код ЄДРПОУ 26589800) судові витрати по сплаті держмита в сумі 42 грн.50 коп. та послуг інформаційно-техніч ного забезпечення в сумі 59 грн.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.           

Скасувати забезпечення позову накладене ухвалою суду 12.07.2007 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                      Фрич Марія Миколаївна

Cуддя                                                            Гриняк Богдан Павлович

Суддя                                                           Круглова О. М.

                                                            рішення підписане 13.08.07

Виготовлено в АС "Діловодство суду"