Постанова

від 31.03.2020 по справі 201/12948/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2909/20 Справа № 201/12948/19 Головуючий у першій інстанції: Наумова О. С. Суддя-доповідач:- Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,

при секретарі Догоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма Домобуд , про визнання договору розірваним та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2019 року, з врахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 30 січня 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору розірваним та стягнення грошових коштів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення його заяви щодо забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати розірваним договір відступлення права вимоги від 31.03.2008 року, за яким ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 400000,00 доларів США; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 400000,00 доларів США; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. (а.с. 33-35).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року відкрито провадження у справі (а.с. 36-37).

ОСОБА_1 звернувся 16.12.2019 року до місцевого суду із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи її непогодженням заявника з тим, що судом першої інстанції раніше було безпідставно відмовлено у забезпеченні даного позову; законодавець не встановлює обов`язок заявника встановлювати вартість майна відповідача при накладенні арешту, здійснювати його експертну оцінку; декілька об`єктів нерухомості, зокрема, пансіонат, були переоформлені з ОСОБА_2 на ОСОБА_4 вже після отримання листів з проханням виконати договір; невжиття заходу забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду відповідачами. Тому заявник просив накласти арешт на нерухоме майно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в межах суми позову 400000,00 доларів США, а саме на нерухоме майно ОСОБА_2 :

- нежитлові приміщення складу та пральні в літ. Д, об`єкт житлової нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 311778801119;

на нерухоме майно ОСОБА_3 :

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 11371751;

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 25923966;

на нерухоме майно ОСОБА_4 :

- земельну ділянка, кадастровий номер 1221411000:01:089:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1849703712214;

- земельну ділянка, кадастровий номер 1210100000:09:514:0105, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1849670912101;

- нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 184575111210;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1061935412101;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 387159512101;

- нежитлові приміщення №7,8, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , приміщення 7,8, номер об`єкта в РПВН 38866966;

- будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер майна 19018603;

- частину нежитлового приміщення №34 поз. 1, 9 - 12, 13а, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 , Реєстраційний номер майна: 27190468;

- пансіонат, розташований за адресою АДРЕСА_11, реєстраційний номер майна 1946814565221;

- частину нежитлового приміщення №65 поз. 17 - 21, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер майна: 27190886;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер майна: 10580893 (а.с. 41-42).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується також накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його опису, опечатуванні та передачі його на зберігання.

Заявником не обґрунтовано необхідність обрання саме арешту, як виду забезпечення позову, враховуючи, що перелічені вище об`єкти нерухомого майна, зокрема, є об`єктами господарювання (склади, пральня, пансіонат), а також об`єктами житлової нерухомості (квартири, житловий будинок). Тобто застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на перелічене вище нерухоме майно може призвести до негативних незворотніх наслідків для власників цього майна.

Наявність у відповідачів майна, яке належить їм на праві власності, не є безумовною підставою для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб. До того ж арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що зазначений позивачем вид забезпечення позову стосовно вказаного вище нерухомого майна є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, - колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Позивач не позбавлений можливості звернення до місцевого суду з іншої заявою про забезпечення його позову, з обранням іншого, співмірного, виду забезпечення.

Отже, оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді