Рішення

від 23.04.2020 по справі 580/383/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року справа № 580/383/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фонду державного майна України до Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача акціонерне товариство "Перший Київський машинобудівний завод, третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Агроміл Дистрибьюшн" про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування постанов,

встановив:

31.01.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Фонд державного майна України до Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області щодо опису і арешту майна від 01.08.2019 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №59680285, якою описано та накладено арешт на будівлю, корпус №10, цеху №9 загальною площею 2152,5 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 49/2;

2) визнати протиправною та скасувати постанову Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області щодо опису і арешту майна від 01.08.2019 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №59680285, якою описано та накладено арешт на нежитлову будівлю - склад двигунів, загальною площею 474,8 кв.м.;

3) визнати протиправною та скасувати постанову Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області щодо опису і арешту майна від 01.08.2019 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №59680285, якою описано та накладено арешт на нежитлову будівлю літери "Т", західна прохідна, загальною площею 1024,6 кв.м.;

4) визнати протиправною та скасувати постанову Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області щодо опису і арешту майна від 01.08.2019 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №59680285, якою описано та накладено арешт на будівлю центральної котельні (цех №14), загальною площею 2354,8 кв. м.;

5) визнати протиправною та скасувати постанову Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області щодо опису і арешту майна від 01.08.2019 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №59680285, якою описано та накладено арешт на будівлю кисневої газової станції загальною площею 392,5 кв. м.;

6) визнати протиправною та скасувати постанову Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області щодо опису і арешту майна від 01.08.2019 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №59680285, якою описано та накладено арешт на нежитлову будівлю корпус №3 цех №16, загальною площею 11018,2 кв.м. до складу якого входить: депо мотовозів загальною площею 545,1 кв.м.;

7) визнати протиправними дії державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Носенка В.М. у ВП №59445526 щодо передачі нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв. м., що знаходяться за адресою м . Київ, просп. Перемоги, 49/2 для реалізації.

Позовні вимоги мотивує тим, що не зважаючи на те, що реалізоване майно знаходиться в м. Києві, всі дії щодо опису та арешту майна боржника проводились відповідачем, що є порушенням ч.5 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, позивач зазначив, що АТ ПКМЗ є боржником у декількох виконавчих провадженнях, які відкриті Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві (ВП №46080196 від 20.01.2015, ВП №53256989 від 20.01.2017, ВП №53259592 від 20.01.2017). Крім того, щодо АТ ПКМЗ відкрито зведене виконавче провадження в Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Враховуючи вищевикладене, виконавче провадження щодо боржника АТ ПКМЗ безпідставно перебувало у провадженні Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Також позивач звернув увагу на те, що дії відповідача щодо стягнення на кошти на рахунках у банках та арешт коштів боржника здійснено відповідачем після прийняття 01.08.2019 і 02.08.2019 постанов про опис та арешт майна боржника загальною площею понад 17000 кв. м., тобто з порушенням вимог ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

13.03.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заявлений позов є таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18.03.2020 від представника ТОВ Агроміл Дистрибьюшн до суду надійшли пояснення щодо позову, в яких представник третьої особи просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача та представника ТОВ Агроміл Дистрибьюшн про залишення позову без розгляду та закриття провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до преюдиціальних для даної справи висновків Верховного Суду, визначених постановою від 18.02.2020 у справі №580/3147/19, ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" перебуває у державній власності, змінило назву на АТ "Перший київський машинобудівний завод" (АТ "ПКМЗ").

Старшим державним виконавцем Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відкрито 02.07.2019 виконавче провадження № 59445526 на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.06.2019 № Ю-11853-23 У про стягнення з АТ "Перший Київський машинобудівний завод" 349611,18 грн. заборгованості із сплати єдиного внеску.

30.07.2019 прийнято постанову ВП № 59680285 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, відповідно до якої об`єднано виконавчі провадження № 59445526, № 59442821, № 59662942, № 59663059 у зведене виконавче провадження № 59680285.

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на склад двигунів, місцезнаходження: м. Київ, пр.-т Перемоги, 49/2, загальна площа 474,8 кв. м., матеріал стін - цегла, що належить боржнику АТ "Перший Київський машинобудівний завод". У постанові від 01.08.2019 зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_4, копію акта опису і арешту майна не отримав.

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю кисневої газової станції, місцезнаходження: м. Київ, пр.-т Перемоги, 49/2, загальна площа 392,5 кв. м., матеріал стін - цегла, частково пошкоджені віконні рами та скло, що належить боржнику АТ "Перший Київський машинобудівний завод". У постанові від 01.08.2019 зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_4, копію акта опису і арешту майна не отримав.

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю - центральну котельню (цех № 14), до складу якої входить будівля - слюсарна дільниця (площею 900,7 кв.м.), місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2 , загальна площа 2354,8 кв.м, матеріали стін - цегла, частково пошкоджені, що належить боржнику АТ "Перший Київський машинобудівний завод" (а.с.47-49, а.с.282-283). У постанові від 01.08.2019 зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_4, копію акта опису і арешту майна не отримав.

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на нежитловий будинок літера "Т" західна прохідна, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2 , загальна площа 1024,6 кв.м., матеріали стін - цегла, частково пошкоджені, що належить боржнику АТ "Перший Київський машинобудівний завод". У постанові від 01.08.2019 зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_4, копію акта опису і арешту майна не отримав.

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на нежитлову будівлю корпус № 3 цех 15, до складу якого входить допоміжне приміщення Депо мотовозів загальною площею 545,1 кв.м, місцезнаходження: м . Київ, пр-т Перемоги, 49/2 , загальна площа 11018,2 кв.м, матеріали стін - цегла, частково пошкоджені, що належить боржнику АТ "Перший Київський машинобудівний завод".

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю, корпус № 10 цеху № 9, до складу будівлі входять: група приміщень 1 загальною площею 1728,6 кв.м.; група приміщень 2 загальною площею 393,5 кв.м.; місця загального користування загальною площею 30,4 кв.м., місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2 , загальна площа 2152,5 кв.м., матеріал стін - цегла, частково пошкоджені віконні рами та скло. У постанові від 01.08.2019 зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_4, копію акта опису і арешту майна не отримав.

Позивач не погоджуючись зі спірними постановами і діями виконавця щодо передачі нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв. м., що знаходяться за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 49/ 2 для реалізації звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" визначено умови, порядок виконання рішення судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільно порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішення проводиться на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно пункту шостому частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Згідно пунктом першим частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 12 Розділу III Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень державний виконавець може вчиняти виконавчі дії на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, у разі якщо: стало відомо про зміну місця проживання чи місцезнаходження боржника; з`ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувана та майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби; боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць.

Про проведення державним виконавцем виконавчих дій орган державної виконавчої служби зобов`язаний повідомити орган державної виконавчої служби, на території якого будуть проводиться виконавчі дії, до початку проведення таких дій.

У повідомленні про вчинення виконавчих дій зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця, яким будуть проводитись виконавчі дії; номер виконавчого провадження; дата, час та місце проведення виконавчих дій; виконавчі дії.

В матеріалах справи наявне повідомлення від 31.07.2019 № 8608/15.10-86 про вчинення держаним виконавцем Носенком В . М виконавчих дій на території Солом`янського РВ ДВС.

Окрім зазначеного, відповідно до частини 1 статті 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану.

Таким чином, враховуючи той факт, що на території, на яку поширюється компетенція Драбівського РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області знаходиться майно АТ Перший Київський машинобудівний завод , а саме: нерухоме майно за адресою: 19812, Черкаська обл., Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Чапаєва, 35, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, стягувач (ГУ Державної фіскальної служби м. Києва) використав своє право вибору між кількома органами державної виконавчої служби та подав заяву про відкриття виконавчого провадження за ознакою місцезнаходження майна боржника.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 14 Розділу III. Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об`єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що виконавче провадження може здійснюватися у кількох органах державної виконавчої служби.

Щодо тверджень позивача про порушенням відповідачем вимог ст. 48 Закону України Про виконавче провадження суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 46 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 -1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 -1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 -1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 -1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Таким чином, опис та арешт майна є початковою стадією звернення стягнення на майно, якій передує, в тому числі проведення оцінки майна, а тому, на стадії проведення опису та арешту майна у державного виконавця відсутня можливість встановити вартість майна, а тим більше вартість майна за яку його буде реалізоване.

Крім того, частина 6 статті 48 Закону України Про виконавче провадження не містить застереження, що опис та арешт майна здійснюється в сумі, яка не перевищує (або дорівнює) сумі боргу, а повинна бути достатня для задоволення не тільки вимог стягувана, а й для сплати виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 10 розділу 8 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" (далі - Інструкція № 512/5) після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Дотримуючись вимог чинного законодавства старшим державним виконавцем Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відповідно до листів Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.06.2019 було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з акціонерного товариства "Перший Київський машинобудівний завод" заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і вже як наслідком не сплати позивачем боргу, державним виконавцем Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області прийнято оскаржувані постанови про опис та арешт майна акціонерного товариства "Перший Київський машинобудівний завод".

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем правомірно вчинялися виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Носенка В.М. у ВП №59445526 щодо передачі нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв. м., що знаходяться за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 49/2 для реалізації є необгрутованою та такою в задоволенні якої слід відмовити.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011р. №19-рп/2011 (справа щодо оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, судовому захисту підлягають саме порушені права, свободи та інтереси, належні, при цьому, безпосередньо заявникам.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 у справі №808/9078/15 (№К/800/13971/16), в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 27.10.2015 у справі №800/101/15, від 15.11.2015 у справі №800/264/16, від 24.11.2015 у справі №800/259/15, від 01.12.2015 у справах №800/134/15 та №800/135/15, від 28.02.2017 у справі №21-3829а16.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 суд розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 12.06.2108 у справі№800/587/17.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про управління об`єктами державної власності об`єктами управління державної власності є:

майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління;

майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям;

майно, яке передане державним господарським об`єднанням;

корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави);

державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

державне майно, передане в оренду, лізинг;

державне майно, передане та/або створене (збудоване) на підставі договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (у тому числі концесійного договору);

державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;

державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду;

державне майно, надане суб`єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.

Таким чином, позивачем в позовній заяві не зазначено, яким чином порушені оскаржуваними постановами Драбівського РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області від 01.08.2019 щодо опису і арешту майна та щодо передачі майна на реалізацію при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 59680285 безпосередньо права та законні інтереси Фонду державного майна України.

Суд звертає увагу, що оскаржувані постанови не стосуються корпоративних прав держави в статутному капіталі АТ Перший Київський машинобудівний завод адже стягнення зверталося на майно, яке на праві приватної власності належало господарському товариству.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (судовий збір, витрати на правничу допомогу) відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складене 23.04.2020.

Суддя В.П. Тимошенко