Ухвала

від 23.04.2020 по справі 910/15483/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15483/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тарасівська 9-В"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі

за позовом Національного університету харчових технологій

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тарасівська 9-В"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тарасівська 9-В" (далі - ОСББ "Тарасівська 9-В") звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До касаційної скарги скаржник додав: 1) докази сплати судового збору; 2) оригінал квитанції з описом вкладення про направлення позивачу касаційної скарги; 3) завірена копія ордеру адвоката; 4) клопотання про зупинення виконання судових рішень.

Однак зі змісту опису вкладення у цінний лист вбачається, що скаржник направив Національному університету харчових технологій (далі - Позивач) лише копію касаційної скарги (1 документ (3 арк.)), без доданих до скарги додатків, та не зазначив про наявність цих додатків у зазначеної особи.

Таким чином, скаржнику необхідно надати суду докази на підтвердження направлення позивачу копій доданих до цієї касаційної скарги документів, листом з описом вкладення.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

За положенням частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСББ "Тарасівська 9-В" зазначає, що суди не дослідили той факт, що позивач не надав жодних доказів порушення саме відповідачем його прав, не надали належної правової оцінки чи є відповідач належною стороною в цій справі, оскільки не вчиняв жодних дій, направлених на порушення інтересів позивача. Суди не звернули увагу на відсутність доказів фактів порушення будівельних норм під час будівництва та введення будинку в експлуатацію, а висновки суду обґрунтовуються виключно експертним висновком, виготовленим на замовлення позивача. На думку скаржника зазначений висновок є необ`єктивним, зробленим на підставі неповної інформації, зокрема, без дослідження технічної документації будівництва і не може бути належним та допустимим доказом.

Також вказав, що поза увагою апеляційного суду залишився той факт, що позивач звертався до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до замовника будівництва про зобов`язання ОСОБА_1 припинити дії, які порушують майнові права позивача шляхом знесення у тижневий термін будівельного майданчика, облаштованого на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, кадастровий номер 76:063 :0016; зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту зазначену земельну ділянку та привести її у придатний для використання позивачем стан шляхом знесення будівельних конструкцій, які зводяться ОСОБА_1 в частині, яка розташовується на зазначеній земельній ділянці. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва у вказаній справі №752/7233/14-ц від 12.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017, провадження у справі, предмет якої співпадає з предметом даної справи, було закрито, суди встановили, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки нерозривно пов?язані з особою ОСОБА_1 , який є замовником будівництва. Таким чином, оскільки правонаступництво у даних правовідносинах не допускається, а особою, відповідальною за дотримання будівельних норм під час спорудження об?єкта будівництва, є замовник будівництва, скаржник не є особою, яка порушила права та інтереси позивача у даній справі.

Однак, у касаційній скарзі ОСББ "Тарасівська 9-В" не зазначає обґрунтування передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тарасівська 9-В" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі №910/15483/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 26.05.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К. М. Пільков