Рішення

від 14.04.2020 по справі 910/9435/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2020Справа № 910/9435/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп"

про стягнення судових витрат

У справі № 910/9435/19

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 38)

До: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1)

2) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2)

3) Міністерства охорони здоров`я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничу фірму "МІКРОХІМ" (93000, м. Рубіжне, вул. Леніна, 33)

2) Приватне акціонерне товариство Лекхім-Харків" (61115, м. Харків, вул. Северина Потоцького, 36)

про визнання недійсним свідоцтв на знаки для товарів та послуг № 205795, № 218328, №218329, припинення порушення прав інтелектуальної власності на торгівельну марку позивача

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін: в судове засідання не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київський вітамінний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" (відповідач - 1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач - 2) та Міністерства охорони здоров`я України (відповідач - 3) про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торгівельну марку. Зокрема, позивач просив суд:

- Визнати недійсним повністю в Україні Свідоцтво України на знак для товарів і послуг "ОВЕРІН" № 205795 від 20.11.2015, Свідоцтво України на знак для товарів і послуг "OVERIN" № 218328 від 25.10.2016, Свідоцтво України на знак для товарів і послуг "ОВЕРИН", № 218329 від 25.10.2016 на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп";

- Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про визнання недійсним Свідоцтва України на знак для товарів і послуг "ОВЕРІН" № 205795 від 20.11.2015, Свідоцтво України на знак для товарів і послуг "OVERIN" № 218328 від 25.10.2016, Свідоцтво України на знак для товарів і послуг "ОВЕРИН" № 218329 від 25.10.2016 до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в своєму офіційному бюлетені;

- Визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров`я України № 730 від 15.12.2016 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" в частині реєстрації та внесення до Державного реєстру лікарських засобів України лікарського засобу ОВЕРІН® (кристалічний порошок (субстанція) у подвійних поліетиленових пакетах для фармацевтичного застосування; реєстраційне посвідчення № UA/15329/01/01), зазначеного у п. 17 Додатку № 1 до Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 730 від 19.07.2016;

- Визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров`я України № 1345 від 15.12.2016 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" в частині реєстрації та внесення до Державного реєстру лікарських засобів України лікарського засобу ОВЕРІН® (розчин для ін`єкцій, 250 мг/2 мл по 2 мл розчину (250 мг/2 мл) в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону; реєстраційне посвідчення № UA/15657/01/01), зазначеного у п. 16 Додатку № 1 до Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 1345 від 15.12.2016;

- Зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України виключити з Державного реєстру лікарських засобів України інформацію про лікарські засоби ОВЕРІН® (кристалічний порошок (субстанція) у подвійних поліетиленових пакетах для фармацевтичного застосування; реєстраційне посвідчення № UA/15329/01/01) та ОВЕРІН® (розчин для ін`єкцій, 250 мг/2 мл по 2 мл розчину (250 мг/2 мл) в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону; реєстраційне посвідчення № UA/15657/01/01);

- Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" здійснювати використання всіма можливими способами позначень "ОВЕРІН", "OVERIN", та "ОВЕРИН" стосовно товарів і послуг таких самих і споріднених з наведеними у свідоцтві України на знак "НОВІРИН" № 152459 від 27.02.2012.

10.03.2020 Господарський суд міста Києва у задоволенні позовних вимог відмовив повністю, про що оголосив у відповідному судовому засіданні вступну та резолютивну частини рішення.

18.03.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат (розрахунок понесених відповідачем - 1 суми судових витрат), в якій відповідач - 1 просить суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати загальною сумою 114 928, 92 грн, які були понесені відповідачем - 1 у зв`язку з розглядом справи.

30.03.2020 був складений повний текст рішення у справі № 910/9435/19.

31.03.2020 суд призначив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" про стягнення судових витрат на 14.04.2020 та повідомив представників сторін та учасників справи, що на період карантинних заходів, що були введені постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" від 11 березня 2020 року № 211 та постановою КМУ від 25 березня 2020 року №239, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20 вони в судове засідання не викликаються, їх явка в судове засідання не є обов`язковою, про що було постановлено відповідну ухвалу.

14.04.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката - представника відповідача - 1 у господарській справі № 910/9435/19, в якому позивач просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги відповідача - 1, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, до розумних, виправданих і реальних, пропорційно витраченому часту та необхідних і невідворотних для даної справи.

Розглянувши в судовому засіданні 14.04.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Геолік Фарм Маркетинг Груп про стягнення судових витрат та дослідивши зміст заяви позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката - представника відповідача-1, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з поданої заяви стягнення судових витрат, Товариством з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства Київський вітамінній завод понесені у справі № 910/9435/19 судові витрати у загальному розмірі 114 928, 92 грн, з яких витрати на правову допомогу складають 54 928, 92 грн та витрати, пов`язані із залученням експертів, складають 60000, 00 грн.

Суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" дотримано вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлено про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та подано докази понесення судових витрат (на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів) в межах встановленого п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду про відмову в задоволенні позову у справі № 910/9435/19.

Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів..

За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, яка має право на таке відшкодування, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як вбачається з поданих доказів, професійна правнича допомога відповідачу-1 у справі № 910/9435/19 надавалась Адвокатським бюро Олександра Курінського (надалі - Бюро) на підставі Доручення № 1 від 15.08.2019 та укладеного між відповідачем - 1 та Бюро Договору № 9/2019 про надання правової допомоги від 20.02.2019 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за дорученням та в інтересах клієнта Бюро бере на себе зобов`язання надати правову допомогу, обсяг якої наведений в додатку № 1 до договору та є його невід`ємною частиною, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно із п. 3.1. договору вартість послуг надання правової допомоги, за виключенням підготовки та здійснення представництва в судах, є фіксованою. Розрахунковий період складає один календарний місяць.

Підготовка та здійснення представництва в судах оплачується клієнтом в залежності від обсягу часу, який було витрачено адвокатом Бюро для надання даних послуг (п. 3.2. договору).

Вартість послуг надання правової допомоги, зазначена в додатку № 2 до договору, який є його невід`ємною частиною, загальна вартість договору складається із суми вартості всіх послуг, наданих Бюро клієнту впродовж дії договору (п. 3.4., 3.5. договору).

Бюро в ході надання правової допомоги, але не рідше одного разу на 3 (три) місяці, складає та направляє клієнту акти надання послуг (виконаних робіт). Разом з актом надання послуг (виконаних робіт) Бюро направляє клієнту рахунок для оплати послуг (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору клієнтом окрім оплати вартості послуг відшкодовує Бюро вартість фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручення, якщо такі витрати будуть понесені. До складу фактичних витрат входить оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, проживання та добові витрати у відряджені, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, телефонних переговорів, послуг поштового зв`язку, перекладу та нотаріального посвідчення документів тощо (п. 4.3. договору).

Граничний розмір та вартість фактичність витрат, що відшкодовуються клієнтом Бюро, зазначений в додатку № 2 до договору, який є його невід`ємною частиною. Відшкодування фактичних витрат проводиться одночасно з оплатою наданих послуг на підставі акта надання послуг (виконання робіт) та документів, що підтверджуються понесені витрати (п. 4.4., 4.5. договору).

Відповідно до додатку № 2 до договору вартість надання послуг та розмір фактичних витрат, що сплачуються клієнтом за договором визначається наступним чином.

Так, відповідно до п. 1 додатку № 2 до договору надання правової допомоги оплачується в залежності від обсягу часу, який було витрачено адвокатом Бюро для надання послуг. Базова вартість однієї години роботи адвоката становить 1000, 00 грн без ПДВ в робочі години, вартість робіт в неробочий час обчислюється з урахуванням наступних коефіцієнтів - 1,5, 2 та 3 (п.2, 3 додатку № 2 до договору).

Представництво інтересів клієнта у всіх судових засіданнях тривалістю до 2 (двох) годин оплачується із розрахунку 2 (дві) години роботи адвоката, для судових засідань більше 2 (двох) годин - за фактично витрачений час. У випадку, коли адвокат прибув в суд для участі в засіданні, а судове засідання не відбулось з незалежних від нього причин, клієнт оплачує Бюро представництво інтересів із розрахунку 1 (одна) година роботи адвоката (п. 5, 6 додатку № 2 до договору).

Фактичні витрати, пов`язані з друкарськими, копіювальними та іншими технічними роботами, телефонними переговорами, послуги поштового зв`язку, відшкодовуються з розрахунку 200,00 грн без ПДВ за одну годину роботи співробітника Бюро, який був задіяний для надання таких послуг/виконання робіт(п. 12 додатку № 2 до договору).

У відповідності до доручення № 1 від 15.08.2019 на підставі договору клієнт доручив, а Бюро прийняло на себе обов`язки щодо представництва інтересів клієнта у спорі за позовом Приватного акціонерного товариства Київський вітамінний завод про визнання недійсними свідоцтва № 205795 від 20.11.2015 на знак для товарів і послуг ОВЕРІН, свідоцтва № 218329 від 25.10.2016 на знак для товарів і послуг ОВЕРИН, свідоцтва № 218328 від 25.10.2016 на знак для товарів і послуг OVERIN (справа № 910/9435/19).

Згідно з ордером № 1000821 надання правової допомоги за договором доручено адвокату Курінському Олександру Георгійовичу (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 884 від 17.01.2008.

Відповідно до підписаного сторонами акту надання послуг (виконаних робіт) № 49 від 05.12.2019 клієнту було надано правову допомогу, пов`язану із виконанням доручення № 1 від 15.08.2019 на загальну суму 43 734, 01 грн, фактичні витрати з яких становлять 3 400, 67 грн. Детальний опис виконаної роботи та час витрачений на її виконання адвокатом наведений у відповідному акті. На оплату наданих послуг клієнту був виставлений рахунок № 49від 05.12.2019.

Оплата наданих послуг по рахунку № 49 від 05.12.2019 була здійснена клієнтом 11.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 2605 від 11.12.2019, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до підписаного сторонами акту надання послуг (виконаних робіт) від 12.03.2020 клієнту було надано правову допомогу, пов`язану із виконанням доручення № 1 від 15.08.2019 на загальну суму 11 194, 91 грн, фактичні витрати з яких становлять 1 061,58 грн. Детальний опис виконаної роботи та час витрачений на її виконання адвокатом наведений у відповідному акті. На оплату наданих послуг клієнту був виставлений рахунок від 12.03.2020.

Оплата наданих послуг по рахунку 12.03.2020 була здійснена клієнтом 13.03.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 3124 від 13.03.2020, копія якого наявна в матеріалах справи.

Надання послуг відповідачу - 1 адвокатом Курінським Олександром Георгійовичем, підтверджується в тому числі, його присутністю в судових засіданнях та складанням й поданням від імені відповідача - 1 процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи № 910/9435/19.

Дослідивши опис наданих послуг на виконання доручення № 1 від 15.08.2019, а також беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача щодо не співмірності таких витрат з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Так, за твердженням позивача не підтверджені належними доказами (первинними документами) витрати адвоката, пов`язані з друкарськими, копіювальними та іншими технічними роботами, телефонними переговорами, відправкою кореспонденції іншим учасникам справи та до суду на загальну суму 3 190, 00 грн та витрати на придбання флеш - накопичувача вартістю 155, 00 грн. не можуть вважатися, на думку позивача, обґрунтованими, розумними і пропорційними витраченому часу витрати на ознайомлення з матеріалами справи, з позовною заявою, витрати на збір матеріалів для експерта, складення процесуальних заяв тощо, оскільки адвокат відповідача - 1 витратив більше часу, ніж було необхідно, не переконання представника позивача.

У відповідності до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. Витрати зазначені в акті надання послуг (виконаних робіт) № 49 від 05.12.2019 та в акті надання послуг (виконаних робіт) від 12.03.2020 відповідають умовам укладеного між Бюро та клієнтом договору, в тому числі щодо відшкодування витрат пов`язаних з друкарськими та іншими технічними роботами. Ці витрати та їх розмір погоджені клієнтом і оплачені, що підтверджено матеріалами справи, відтак у суду відсутні підстави вважати понесення відповідачем - 1 відповідних витрат не доведеним. Щодо витрачання адвокатом більше часу, ніж необхідно на підготовку процесуальних документів у справі та ознайомлення із матеріалами справи, то суд не погоджується із відповідними доводами, оскільки правова допомога відповідачу - 1 була надана якісно, і за результатами надання такої допомоги у задоволенні позовних вимог було відмовлено, в тому числі завдяки ретельній підготовці процесуальних документів та детальному вивченню матеріалів справи.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті професійної правової допомоги в розмірі 54 928, 92 грн (43 734, 01 + 11 194, 91 = 54 928, 92) покладаються судом на позивача, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з поданих доказів, крім витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем - 1 були також понесені витрати пов`язані із проведенням комісійної експертизи та лінгвістичної експертизи у загальному розмірі 60 000, 00 грн, які відповідач - 1 також просить покласти на позивача.

Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на проведення комісійної експертизи в розмірі 35 000, 00 грн відповідач - 1 надав суду договір № 46/10-2019 про виконання робіт та надання послуг від 08.10.2019, укладений між відповідачем - 1 та ФОП Сповою Катериною Андріївною, та договір про надання послуг № 32-1/2019 від 08.10.2019, укладений між відповідачем та ФОП Петренко Сергієм Анатолійовичем, з доказами їх виконання сторонами.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на проведення лінгвістичної експертизи у розмірі 25 000, 00 грн відповідач - 1 надав суду договір на виконання робіт від 22.10.2019, укладений між Державним підприємством Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України та відповідачем - 1, та договір про надання послуг від 22.10.2019, укладений між відповідачем - 1 та ФОП Тищенко - Монастирською Оксаною Олександрівною, з доказами їх виконання сторонами.

Предметом договору про виконання робіт від 22.10.2019, укладеного між відповідачем - 1 та Державним підприємством Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України є виконання за дорученням відповідача - 1, як замовника експертного дослідження текстових матеріалів та підготовка за результатами дослідження висновку експертного дослідження. За надані послуги з підготовки висновку експерта відповідачем - 1 було сплачено 7 000, 00 грн на користь ДП Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України платіжним дорученням № 2340 від 25.10.2019, докази чого наявні в матеріалах справи.

Предметом договору про надання послуг від 22.10.2019, укладеного між відповідачем - 1 та ФОП Тищенко - Монастирська О. О. є здійснення науково - дослідної роботи з лінгвістичного аналізу наданих замовником текстових матеріалів з поставлених замовником питань, результати якої передаються експертній установі для підготовки висновку експерта. За надані послуги з підготовки науково - дослідної роботи з лінгвістичного аналізу наданих замовником текстових матеріалів з поставлених замовником питань відповідачем - 1 було сплачено 18 000, 00 грн на користь ФОП Тищенко- Монастирська О.О. платіжним дорученням № 2333 від 25.10.2019.

Оскільки у відповідності до вимог процесуального закону відшкодуванню підлягають витрати на проведення саме експертизи, а не науково - дослідних робіт, у суду відсутні підстави для покладення на позивача витрат відповідача - 1 в розмірі 18 000, 00 грн понесених за договором про надання послуг від 22.10.2019.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті витрат на проведення експертизи в розмірі 42 000, 00 грн (35 000, 00 + 7 000, 00 = 42 000, 00) покладаються судом на позивача, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 74, 76 - 80, 123, 126, 127, 221, 232, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" (04073, м. Київ, вул. Копилівська, буд. 38; ідентифікаційний код 35251822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код 37414849) 54 928, 92 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн 92 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 42 000 (сорок дві тисячі) грн 00 коп. витрат на оплату послуг експертів.

3. В іншій частині заяви, щодо покладення на Приватне акціонерне товариство "Київський вітамінний завод" 18 000, 00 грн витрат на науково - дослідні роботи - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Повне додаткове судове рішення складено 23.04.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко