Ухвала

від 28.04.2020 по справі 705/1570/20

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/1570/20

2/705/1646/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28.04.2020 м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик О.В. розглянувши позовну заяву Державного навчального закладу Уманський професійний аграрний ліцей до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Уманський відділок КП ЧООБТІ про визнання приватизації недійсною та скасування свідоцтв про право власності на квартири ,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2020 року ДНЗ Уманський професійний аграрний ліцей звернувся до Уманського міськрайонного суду з позовною заявою про визнання приватизації недійсною та скасування свідоцтв про право власності на квартири. В якості відповідачів у позові вказані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Уманський відділок КП ЧООБТІ .

В позові ставиться питання:

… 1. Визнати приватизацію квартир АДРЕСА_1 - незаконною.

2. Скасувати свідоцтва на право власності на житло, видані директором Уманського ПТУ - 36 ОСОБА_1 , а саме:

1) Свідоцтво на право власності Серія НОМЕР_1 №218031 від 03.03.2004 р. на квартиру АДРЕСА_2 .. власниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

2) Свідоцтво на право власності № НОМЕР_2 від 12.04.1998 р. на квартиру АДРЕСА_3 ., видане ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і власниками якої на даний час є ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

3) Свідоцтво на право власності № НОМЕР_3 від 03.02.1999 р. на квартиру АДРЕСА_4 .. видане ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і власниками якої на даний час є ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

4) Свідоцтво на право власності № НОМЕР_4 від 03.09.1996 р. на квартиру АДРЕСА_5 .. видане ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і власником якої на даний час є ОСОБА_12 .

5) Свідоцтво на право власності № НОМЕР_5 від 25.02.1998 року на квартиру АДРЕСА_6 .., яке видавалось ОСОБА_20 , ОСОБА_13 і власником якої на даний час є ОСОБА_13 .

6) Свідоцтво на право власності № НОМЕР_6 від 25.02.1997 року на квартиру АДРЕСА_7 .. видане ОСОБА_21 і власником якої на даний час є ОСОБА_14 .

7) Свідоцтво на право власності Серії САА № 224337 від 19.04. 2004 р. на квартиру АДРЕСА_8 .. власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 .

8) Свідоцтво на право власності № НОМЕР_7 від 20.11.1997 р. на квартиру АДРЕСА_9 .. видане ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і власником якої на даний час є ОСОБА_15 .

3. Стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.. . .

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме: позовна заява, зокрема, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (пункт 2 частини 3 статті 175 ЦПК України).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Також в позовній заяві, що стосується вище вказаних позовних вимог (з врахування особливостей предмету та підстав позову) не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини (докази з приводу характеру правовідносин між сторонами, з врахуванням відповідних норм ЦК України та посилання на докази та правові підстави у зв`язку з наявністю яких позивач подав позов до суду , тощо).

На позивача покладений обов`язок довести ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

У позові в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача вказано Уманський відділок КП ЧООБТІ . Однак позивач не вказує ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, тому не зрозуміло чи є відділок самостійною юридичною особою або ж входить до складу КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації .

Крім того, у позові позивачем вказано, що у власності держави, в особі Міністерства освіти і науки України перебуває ДНЗ Уманський професійний аграрний ліцей та управління нерухомим майном ліцею здійснюється Управлінням з питань державного майна та підприємств Міністерства освіти і науки України.

А відтак, позивачу необхідно визначитись із складом учасників справи ( зокрема, з визначенням кола третіх осіб і їх правового статусу) і чітко зазначити їх у позовній заяві, а також, у разі збільшення кількості сторін, які беруть участь у даній цивільній справі, надати копії позовної заяви з долученими до неї додатками відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" вказано, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Слід зазначити, що наслідком порушення вимог ч.2 ст.8 закону Про приватизацію державного житлового фонду може бути визнання приватизації недійсною. Вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житлове приміщення без вимоги скасування розпорядження органу приватизації про передачу житла у приватну власність не вирішує спір по суті. При цьому, в прохальній частині позову позивач просить суд визнати приватизацію квартир АДРЕСА_1 незаконною ( без вимоги про скасування розпорядження органу приватизації) .

Одночасно, закон містить ряд обмежень щодо об`єктів приватизації та має вичерпний перелік тих категорій житла, що не може бути приватизованим (ч.2 ст.2 закону Про приватизацію державного житлового фонду ).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму.

У позові містяться посилання на те, що працівники професійно-технічного училища № 36 м.Умані (в послідуючому навчальний заклад було перейменовано), які перебували з ним у трудових відносинах, проживали у відповідних квартирах у будинку по АДРЕСА_10 та на рахунок технікуму мешканцями будинку вносилася плата за проживання у будинку. З урахуванням викладеного, позивач не надав доказів, що мешканці будинку проживали у квартирах за договором найму та, відповідно, вносили плату за проживання у квартирах. Також, не зазначено, чи припинили власники відповідних квартир вносити плату, коли саме та з яких підстав.

При цьому, законодавством визначено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

Позивачем не було надано до суду доказів того, що мешканці будинку винаймали за окрему плату житлові приміщення, або ж вказані житлові приміщення визнавалися службовими, чи набули цього статусу в передбаченому законодавством порядку, або цей статус з житла вже знято. Одночасно, у додатках, наданих позивачем до позову вказаний будинок не значиться, як гуртожиток, а в графі Назва майна у додатку до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.10.2016 року значиться, як …Житловий 2-х поверховий будинок…. .

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, існує порядок засвідчення копій документів, а саме відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис .

Також, позивачем у позові ставиться питання про стягнення з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати. При цьому, позивачем у прохальній частині не вказано відповідну суму судових витрат, яку він просить стягнути та з чого вони складаються. Одночасно у позові позивач зазначає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи: 4204 грн. оплата судового збору, 10000 витрати на правничу допомогу ( консультації, складення процесуальних документів, направлення адвокатських запитів…). Всього, позивач вказує орієнтовно 14200 грн.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов"язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, пов"язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено критерії, за якими визначається співмірність витрат на оплату послуг адвоката.

Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката визначаються, в тому числі на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 7 ст.6 Закону України Про судовий збір , у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 до Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2102 грн.

Згідно постанови п.п.10,11 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справа подані до суду позовні вимоги чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Одночасно, позивачем до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору, а саме платіжне доручення № 152 від 03.04.2020 року на суму 4204 грн. (у позовній заяві позивачем визначено, що позов має дві вимоги немайнового характеру: визнання приватизації квартир незаконною та скасування свідоцтв про право власності на житло). При цьому, судовий збір позивачем сплачено не повністю , оскільки позивач звернувся до суду та просить суд визнати приватизацію квартир недійсною та скасувати вісім свідоцтв про право власності на квартири (свідоцтва видавалися в різний час, на окремі квартири, різним мешканцям будинку).

Тобто, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору за кожною позовною вимогою немайнового характеру в розмірі 2102 грн. (за кожну вимогу) та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору в повному обсязі.

Таким чином, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру - 4204 грн., тому позивачеві необхідно доплатити судовий збір у розмірі 12612 грн. (8*2102грн.-4204 грн. =16816 грн.-4204грн. = 12612 грн.) та надати оригінал документів ( квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред`явлених позовних вимог, виходячи з відносин, що склалися між сторонами, вказати які його права, свободи чи інтереси були порушені відповідачами, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який позивач просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 , і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява Державного навчального закладу Уманський професійний аграрний ліцей до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Уманський відділок КП ЧООБТІ про визнання приватизації недійсною та скасування свідоцтв про право власності на квартири , підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим та повернутий позивачеві.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та сплаті судового збору відповідно до кількості заявлених позовних вимог позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 175 , 177 , 185 ЦПК України , суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного навчального закладу Уманський професійний аграрний ліцей до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Уманський відділок КП ЧООБТІ про визнання приватизації недійсною та скасування свідоцтв про право власності на квартири, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Білик