Ухвала

від 28.04.2020 по справі 905/1352/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1352/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича

на рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі

за позовом Маріупольської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання звільнити земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2020 Фізична особа-підприємець Прилипко Герман Вікторович (далі - ФОП Прилипко Г. В.) звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у цій справі.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

За положенням частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Частиною другою статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ФОП Прилипко Г. В. зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили статті 86 ГПК України та не надано оцінки доводам відповідача, не було повно з`ясовано обставини справи та зроблено неправильні висновки.

Відповідач користується земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення та мети, не порушуючи умови договору, в тому числі пункту 9.2.5.

Судом першої інстанції не було взято до уваги клопотання відповідача щодо долучення доказів щодо проведення повторної перевірки дотримання умов договору оренди земельної ділянки, а також клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів, що, на думку скаржника, є порушенням статей 86, 236 ГПК України.

Однак, у касаційній скарзі ФОП Прилипко Г. В. не зазначає обґрунтування передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича на рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі №905/1352/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 26.05.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К. М. Пільков