Ухвала

від 29.04.2020 по справі 596/1377/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 596/1377/19

провадження № 51-2061ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , який надає правову допомогу ОСОБА_5 , на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від

30 березня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 ,

який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування постанови першого заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 від 16 березня 2020 року про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування та зобов`язання слідчих та прокурорів провести усі необхідні слідчі

та процесуальні дії з використанням належних ОСОБА_5 транспортних засобів

у кримінальному провадженні №12019210070000185, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 серпня 2019 року.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 , який надає правову допомогу ОСОБА_5 , на вищезазначену ухвалу слідчого судді.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 порушує питання про перевірку ухвали Тернопільського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року в касаційному порядку, просить її скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень, інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до частини 3 статті 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений статтею 309 КПК. Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають

(ч. 3 ст. 309 КПК), заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. В розумінні положень статті 309 КПК, ухвала слідчого судді про скасування постанови прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування та зобов`язання здійснити слідчі

та процесуальні дії, не підлягає апеляційному оскарженню.

Отже, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції, правильно встановивши, що апеляційна скарга подана на ухвалу слідчого судді, яка відповідно до положень ст. 309 КПК не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, обґрунтовано постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого під час досудового розслідування кримінальним процесуальним законом не передбачене, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.

За правовою позицією Конституційного Суду України (рішення №3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року), згідно з Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим. У разі обмеження права на оскарження судових рішень законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням

у реалізацію права на судовий захист і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Такі обмеження права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування встановлені законодавцем в змісті статей 309, 392 КПК.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7КПК,застосовуються у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження (ч. 6 ст. 9 КПК).

За таких обставин, наявність визначених у законі обмежень щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від

15 квітня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Судді: